Батька детектива НАБУ Магамедрасулова звільнили з-під варти: змінили запобіжний захід на нічний домашній арешт

Про це повідомив Центр протидії корупції, передає RegioNews.

Під час судового засідання прокурор зазначив, що станом на сьогодні "актуальність тримання Магамедрасулова під вартою зменшилась", тому попросив змінити запобіжний захід на тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі понад 900 тисяч гривень. Однак захист підтримав позицію щодо зміни запобіжного заходу і наполіг на домашньому арешті, зазначивши, що такий розмір застави є надмірним для пенсіонера.

Захисники також звернули увагу на погіршення здоров’я Сентябра Магамедрасулова, зокрема, на втрату зору на праве око, що потребує оперативного втручання.

Рішення ухвалив суддя Михайло Юшков, який з огляду на ці обставини відпустив Сентябра Магамедрасулова під нічний домашній арешт.

Не обійшлося без інциденту: перед початком засідання Київський апеляційний суд отримав повідомлення про мінування приміщення, через що судовий процес було тимчасово відкладено.

Що передувало затриманню?

У липні цього року детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та його батька було затримано за підозрою в пособництві росії. За даними слідства, Руслан Магамедрасулов допомагав своєму батькові, який має паспорт рф, продавати технічні коноплі до Дагестану. Крім того, в СБУ заявили, що мати Магамедрасулова отримує пенсію в "ДНР" і публікує проросійські коментарі в соцмережах.

Щодо самого детектива, слідство перевіряє його на можливі зв'язки з російськими спецслужбами. Зокрема, за даними СБУ, він "тісно контактував" з народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, якого, за інформацією відомства, давно завербувала ФСБ. Під час обшуків у будинку Христенка було знайдено матеріали НАБУ, що містять службову та конфіденційну інформацію.

З іншого боку, в НАБУ заявили, що Магамедрасулов активно сприяв отриманню ключових доказів у справі про корупцію в "Енергоатомі", що є важливим елементом у розслідуваннях проти корупційних схем у сфері енергетики.

Руслан Магамедрасуло: підозри

Справу проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра ведуть Служба безпеки України та Офіс генпрокурора. Вперше їх підозри оголосили 21 липня 2025 року, коли СБУ одночасно провела десятки обшуків у працівників Національного антикорупційного бюро.

Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон, який фактично обмежував незалежність НАБУ та САП, посилаючись на нібито вплив Росії на ці органи. Після масових протестів та критики Заходу парламент відновив повноваження антикорупційних органів.

Читайте також: Які висновки мають зробити НАБУ, САП і БЕБ після перемоги "картонкового майдану"

Незважаючи на це, Магамедрасулов та його 65-річний батько Сентябр залишаються під арештом. Їх підозрюють у продажу технічних конопель представникам економічного сектору Росії.

СБУ стверджує, що Руслан Магамедрасулов виступав посередником у продажу партій технічних конопель до Республіки Дагестан (РФ), а їхнє незаконне вирощування організував його батько.

Самі Магамедрасулови не визнають провини. Руслан та його захист наполягають, що справи відкриті лише для тиску на НАБУ та дискредитації бюро.

Крім того, 16 вересня СБУ та ДБР повідомили про нову підозру Руслану Магамедрасулову. За версією слідства, детектив використовував свої зв’язки та службовий вплив для незаконних махінацій із податками українських підприємств.

Розслідування НАБУ в "Енергоатомі": що відомо

НАБУ оприлюднило масштабне розслідування корупційної схеми в НАЕК "Енергоатом" під назвою "Мідас".

За даними слідства, фігуранти відмивали десятки мільйонів доларів, прикриваючись посадовцями та використовуючи адміністративний вплив у компанії.

Схема була доволі цинічною: приватні компанії, які бажали співпрацювати з "Енергоатомом", мусили платити 10-15% відкату. Учасники сам механізм називали "шлагбаум": або ділишся маржею, або залишаєшся за зачиненими дверима. Відмова від "шлагбауму" автоматично виключала підприємство зі списку постачальників.

Організатором схеми був Тимур Міндіч, співвласник "Кварталу-95" та близький друг президента Володимира Зеленського. У матеріалах НАБУ він фігурує під прізвиськом "Карлсон". За даними САП, Міндіч будував зв’язки з ексміністром енергетики Германом Галущенком та ексміністром оборони Рустемом Умеровим через особисті контакти з президентом.

Окрім того, колишній міністр енергетики Галущенко (у матеріалах НАБУ під прізвиськом "Професор" або "Гера") зберігає вплив на енергетичну галузь через чинну міністерку Світлану Гринчук та менеджерів, яких він розставив на ключові позиції перед звільненням у липні 2025 року.

Під час обшуків 10 листопада НАБУ затримало п'ять осіб, а підозру повідомлено сімом членам угруповання, серед яких колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом" та інші.

Міндіч встиг покинути країну за кілька годин до проведення слідчих дій.

Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію, заявивши, що всі, хто будував схеми в "Енергоатомі", повинні отримати чітку процесуальну відповідь.

У НАБУ повідомили, що зафіксувало участь чотирьох міністрів у розслідуванні справи "Енергоатому". Йдеться про посадовців різних періодів, а не всіх діючих одночасно. Окрім того, під час масштабної операції було вилучено понад 4 млн доларів за місцями обшуків.

11 листопада 2025 року, Кабінет міністрів України достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК "Енергоатом".

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для Ігоря Фурсенка та інших посадовців, підозрюваних у корупційних схемах із контрактами "Енергоатому".

Лесю Устименко взято під варту на 60 днів із можливістю внесення 25 млн грн застави за підозрою у масштабному розкраданні коштів підприємства.

Запобіжні заходи також застосовано до Ігоря Миронюка, колишнього радника ексміністра енергетики, та Дмитра Басова, виконавчого директора з безпеки НАЕК "Енергоатом".

13 листопада усправі про масштабні розкрадання в державній компанії "Енергоатом" двох підозрюваних звільнили з-під варти після внесення застав. За приватну підприємицю Лесю Устименко сплатили 25 мільйонів гривень, а за Людмилу Зоріну – 12 мільйонів.

Читайте також: Міндічгейт: як він позначиться на війні та чи стане початком кінця для Зеленського