Галущенко Герман Валерійович

Профіль у Facebook

Народився Герман Галущенко 1 травня 1973 року у Львові.

Освіта

У 1995 році Галущенко закінчив Львівський державний університет за спеціальністю Правознавство, отримавши диплом юриста з відзнакою.

Також у 2001 році закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціалізацією Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, має диплом магістра міжнародного менеджменту.

Кар'єра

Свій професійний шлях Герман Галущенко розпочав за фахом у далекому 1984 році. Пропрацювавши тоді десять років юристом, він переходить у Прокуратуру Львівської області та стає помічником прокурора. Довго на цій посаді не затримується.

Із 1997-го до 2013 року працює в Адміністрації президента за каденцій Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, а за часі президента біглого Віктора Януковича – в Міністерства охорони здоров’я, в Міністерстві закордонних справ, в Міністерстві юстиції. У цих відомствах він обіймав як рядові посади, так і був керівником середньої ланки.

Надалі, протягом 2013-2014 років, працював виконавчим директором із правового забезпечення на державному підприємстві "НАЕК Енергоатом". Тоді його керівником був Микита Константінов, який свого часу працював у команді одіозного Андрія Деркача, біглого в росію екснардепа. У 2005-2006 роках Деркач очолював "Енергоатом" і довгий час зберігав неформальний вплив на підприємство. 

В офіційній біографії Галущенка не вказується, які посади він обіймав після Революції Гідності, анексії Криму та початку російського вторгнення на Донбас, однак зазначається, що з 2014 року він був долучений до різних процесів захисті державних інтересів України та вітчизняних компаній у міжнародних судових інстанціях. Брав участь у багатьох міжнародних процесах, зокрема у сфері енергетики щодо видобутку нафти та газу, угод про розподіл продукції, експропріацію енергетичних активів тощо.

Свого часу, як зазначається в окремих джерелах, також був керуючим партнером ТОВ "Міжнародна юридична агенція ІЛА", юридичної фірми, яка спеціалізується на заснуванні іноземних компаній.

У 2020 році Галущенко знову повертається в "Енергоатом" на посаду віцепрезидента, однак працює там у межах року й стає у квітні 2021-го стає міністром енергетики України.

17 липня 2025 року Верховна Рада України схвалила призначення Германа Галущенка на посаду міністра юстиції. Після понад чотирьох років роботи в ролі очільника Міністерства енергетики він переходить до нового напрямку в уряді, змінивши на цій посаді Ольгу Стефанішину. Втім, на цій посаді він довго не протримався й був звільнений у листопаді того ж року, оскільки став одним із фігурантів масштабного розслідування антикорупційних органів про ймовірні корупційні схеми у сфері енергетики. У ЗМІ цей скандал назвали "Міндічгейтом".

Скандали

Керівництво "Енергоатомом": скандал на скандалі

Робота Германа Галущенка в державному "Енергоатомі" ознаменувалася серією скандалів. Так, під час першої каденції в 2013-2014 роках він був змушений піти у відставку через гучний скандал із необхідністю виплати 28 млн доларів фірмі-банкруту, за якою стояв відомий молдавський олігарх В'ячеслав Платон.

Вже в 2020 році Герману Галущенко закидали, що за його керівництва "Енергоатом" вперше за останні роки став збитковим, а також що у цей час скоротились обсяги виробництва енергії на АЕС, що змусило Україну імпортувати великі обсяги електроенергії з росії, а також білорусі.  

Галущенка також звинувачували в тому, що "Енергоатом" за його керівництва начебто продавав значні обсяги електроенергії по знижених цінах компаніям олігархів Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, через що держкомпанія не дозаробляла 65 млн грн щотижня.

Із цим етапом кар'єри пов'язаний ще один зі скандалів – Галущенка звинуватили, що він незаконно отримав 278 тис. грн премії, на яку не мав права. Нібито чиновник заднім числом склав іспит з радіаційної безпеки, що й стало приводом для призначення премії. Але бюрократичні розбірки завершились нічим.

Зв'язок з ОП і біглим Деркачем

В 2021 році журналісти писали, що призначення Галущенка на посаду міністра енергетики України начебто лобіював тодішній перший помічник глави Офісу президента Сергій Шефір, який, за даними ЗМІ, від імені президента тоді вів діалог з олігархами.

Деякі ЗМІ й кілька нардепів також називали Галущенка людиною вже екснардепа Андрія Деркача, який перебуває під санкціями США як "російський агент", має підозру в держзраді від СБУ й переховується в росії. Сам Галущенко тоді заперечив свій зв'язок із біглим екснардепом чи керівництвом ОП і назвав подібні заяви "фейками".

У 2023 році ЗМІ знову звинуватили Галущенка в несамостійності. Мовляв, його роботу контролював уже колишній заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який свого часу працював у структурах олігарха Ріната Ахметова.

Також журналісти звертали увагу й на так зване кумівство від самого початку роботи міністра на своїй посаді. Ключові посади в енергетиці України, як писали медіа, обійняли люди, пов’язані чи лояльні до міністра. Це голова "Енергоатому" Петро Котін, голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, голова ДП "Гарантований покупець" Андрій Пилипенко (його попередник заявляв про політичний тиск), керівник ДП "Оператор ринку" Олександр Гавва та низка інших держменеджерів на посадах різних рівнів. Натомість свого часу ЗМІ також писали про спроби Міненерго Галущенка змінити нелояльних керівників ОГТСУ та "Укренерго".  

Ймовірне хабарництво в Міненерго

Зафіксовані непоодинокі випадки, коли підлеглих нинішнього міністра енергетики ловлять на хабарях. Так, у 2024 році затримали на хабарі у пів мільйона доларів підлеглого Галущенка – Олександра Хейла. А наприкінці липня того ж року НАБУ повідомило про підозру у зловживаннях колишньому заступнику Галущенка Максиму Немчинову – його підозрюють у змові, яка призвела до збитків компанії "Центренерго", більшість акцій якої належить державі. А колишній перший заступник Галущенка Юрій Власенко проходить по іншій справі, яку веде ДБР.

Міжнародний скандал

На початку 2025 року народна депутатка Інна Совсун ініціювала запуск процедури звільнення міністра енергетики Германа Галущенка. Совсун зазначила, що стежить за роботою Галущенка з початку призначення на посаду міністра і відтоді, мовляв, накопичилося більш ніж достатньо приводів відправити його у відставку.

Своєю чергою, народний депутат Ярослав Железняк заявив, що серед причин подання постанови про звільнення Галущенка були "системна корупція в енергетиці, ігнорування викликів на засіданні парламенту, комітетів і ТСК, провалена робота по захисту частини енергетичної інфраструктури, втрата будь-якої репутації серед партнерів, брехня та маніпуляції, неприйнятна поведінка міністра сьогодні під час години запитань до уряду".

Цьому передував також певний скандал. Так, на початку 2025-го міністр Галущенко, коментуючи позицію представництва Єврокомісії щодо питання добудови нових енергоблоків Хмельницької АЕС, вжив термін "клерк середнього звена" стосовно посолки ЄС Катаріни Матернової. У Міненерго поспішили заявити, що ці слова не стосувалися неї.

У той же час Галущенко поконфліктував також із нардепкою Совсун. Тоді вона зазначила, що, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, добудова Хмельницької АЕС домовлена з партнерами зі США. Водночас енергетичний комітет Ради, до якого входить Совсун, "отримав повідомлення від делегації Єврокомісії та посольства США в Україні, які стурбовані, що в публічному просторі з’являється інформація, що вони нібито офіційно підтримують добудову ХАЕС". "Насправді такої підтримки немає. Вони хотіли б надалі уникнути таких маніпуляцій", – заявила Совсун.

Енергетика без захисту

Журналісти звернули увагу на те, що, незважаючи на повномасштабну війну, дієвого плану захисту українських атомних станцій у керівництва Міненергетики не було взагалі. А міністр Герман Галущенко згадав про захист на АЕС від шахедів лише нещодавно. А саме у вересні 2024 року після заяви президента Зеленського про загрозу російських атак по наших АЕС, "Енергоатом" оголосив закупівлі захисних споруд. Але зведуть їх, як зазначається в журналістському розслідуванні Bihus.info, не раніше весни-2025, а деякі – аж у 2026 році.

"Міндічгейт"

Найбільшим скандалом, який фактично поховав карʼєру Германа Галущенка, став "Міндічгейт" – масштабне викриття ймовірної корупції у сфері вітчизняної енергетики, яку, за даними НАБУ та САП, курирував близький друг президента Володимира Зеленського, співвласник "Кварталу 95" та бізнесмен Тімур Міндіч.

На початку листопада 2025 року ці антикорупційні органи опублікували низку аудіозаписів, на яких учасники, зокрема з псевдонімами "Тенор", "Рокет" та "Карлсон" (Тимур Міндіч), обговорюють вимагання відкатів у розмірі від 10-15% від вартості контрактів у державній компанії "Енергоатом". У САП тоді заявили, що свою злочинну діяльність Міндіч здійснював через вплив на Галущенка, який довгий час обіймав саме посаду міністра енергетики. 

Цей факт послугував тому, що Верховна Рада також у листопаді того ж року звільнила Галущенка, який на той час уже обіймав посаду міністра юстиції. Разом із Галущенком була звільнена й тодішня міністерка енергетики Світлана Гринчук, яку вважають ставленицею Галущенка. На момент звільнення інформації про те, чи оголосили обом підозри, не було. Втім, що Галущенко, що Гринчук на засідання парламенту, де їх звільняли, не прибули. Більше того, народні депутати навіть не знали, де міністри на той момент перебувають. 

Загалом повністю оцінити масштаб корупційних схем, які могли провернути Тимур Міндіч і всі задіяні посадовці й особи в межах цього розслідування, вкрай важко. Втім, слідство встановило, що за 1 рік і 3 місяці, поки антикорупційні органи документували фігурантів, через так званий бек-офіс, який, за даними слідства, відмивав корупційні гроші, пройшли щонайменше $100 млн. Цей бек-офіс, за даними слідства, пов’язаний із родиною зрадника, колишнього народного депутата та сенатора РФ Андрія Деркача. Головний фігурант – Тимур Міндіч – покинув Україну за кілька годин до того, як НАБУ прийшло до нього з обшуками в межах згаданої справи. 

Статки

Міністр енергетики Герман Галущенко володіє будинком на майже 320 "квадратів" і трьома земельними ділянками в межах 1000-2000 "квадратів" у Київській області, квартирою на 45,5 "квадратів" у столиці.

На банківських рахунках тримає 3,8 млн грн, 63,8 тис. доларів, а готівкою – 815 тис. грн і 184,5 тис. доларів.

Минулого року на посаді міністра він заробив 1,2 млн грн і водночас продав нерухомості на 3 млн грн.

Сім'я

Виховує трьох дітей – Максима, Вероніку та Стефанію.