"Зелені кандидати": кого "Слуга народу" відправляє в бій із старими мерами
Під час позачергового з’їзду президентська партія "Слуга народу" офіційно представила свій мерський форпост – людей, які намагатимуться вибити з насиджених місць представників старих регіональних еліт і завершити формування повної вертикалі нової влади.
Однак, як з’ясував RegioNews, висунення кандидатів у мери 24-х найбільших міст України відбувалось під гул дуже скептичних коментарів з боку спостерігачів та експертів, яким цілком справедливо видається, що практично в жодного з представлених претендентів немає шансів на перемогу.
І в середині партії, і поза нею лунають застереження, що часи сліпої підтримки висуванців, які мають мандат від "ЗеКоманди", вже минули. І цього літа ми не побачимо повторення минулорічної тріумфальної ходи переможців-ноунеймів, яким вдалося витіснити з Верховної Ради багатьох мастодонтів української політики, котрі десятиліттями пригодовували свої мажоритарні округи.
Сьогодні на порядку денному першим питанням стоїть доволі низький рейтинг правлячої політсили, який дозволяє місцевим елітам в багатьох регіонів вже зараз, за два місяці до виборів, розписувати майбутні розклади в місцевих радах та ОТГ, де формування більшості цілком може відбуватись без участі "Слуги народу". А головними набувачами контрольних пакетів в радах себе вважають очільники, наприклад, ОПЗЖ на сході і півдні країни та "Євросолідарності" - на заході.
Аналогічно розписуються пасьянси і на вибори мерів. Непохитні голови міст-мільйонників знайшли можливість отримати від партій-конкурентів більш-менш зручних противників, надавши взамін якісь преференції в політичному чи бізнесовому секторах. Тому мало хто сумнівається, що, приміром, київському меру Віталію Кличку вдасться зберегтися на посаді, адже у спаринг-партнери від "ЗеКоманди" він отримав низькорейтингову Ірину Верещук, яка, максимум, може сподіватись на результат у межах досить низького у столиці рейтингу "Слуги народу".
Те саме стосується й Харкова, де Олексію Кучеру, який мало чим встиг порадувати харків’ян протягом перебування на посаді голови ОДА області, важко чекати успіхів поруч з мегапопулярним мером Геннадієм Кернесом.
І Дніпра. В якому Борис Філатов з Геннадієм Корбаном засіли настільки міцно, що сковирнути їх навряд чи цієї осені вдасться. Те ж стосується і Львова, де не виходить знайти ефективного конкурента для Андрія Садового.
Тим не менш партійне керівництво, за виключенням тих випадків, що були вже згадані, до кандидатів підійшло досить виважено і з розрахунком все ж поборотись за мерські посади. А також з урахуванням тих кадрових помилок, які були допущені минулого літа під час парламентської кампанії, коли до списків та у висуванці-мажоритарники потрапили гвалтівники, шахраї, зрадники та інші збоченці.
Так, в багатьох містах претендентами стали переважно не члени президентської команди, а місцеві діячі з показово незаплямованою репутацією: лікарі, забудовники, актори, ректори, банкіри та промисловці.
До канонічних членів команди з представлених 24-х претендентів можна віднести двох нардепів (Ірина Верещук по Києву і Тетяна Рябуха по Сумам), лідера буковинського партосередку Віталія Другановського, а також голів ОДА Вінниччини, Харківщини та Рівненщини: Сергія Борзова, Олексія Кучера та Віталія Коваля.
Всі інші підпадають під категорію "люди зі сторони".
З точки зору електоральної перспективи ці люди не є фаворитами. І актор Віктор Гевко, що боротиметься за Тернопіль проти досить популярного тут діючого мера Сергія Надала, і ректор "Житомирської політехніки" Віктор Євдокимов, і артист Олег Філімонов, рівно як і більшість інших претендентів зі списку, на старті виборчої кампанії перебувають у нижній частині рейтингових таблиць. А фаворитами переважно є традиційні місцеві політики, що так чи інакше вже брали участь в управлінні державою та регіоном.
Але в активі "зелених" поки що залишається досить суттєвий рівень підтримки президента та його партії, що дає можливість на старті отримати 20-25% голосів. А це – досить суттєва заявка на участь у другому турі.
Коли ж, наприклад, одесити напередодні другого голосування зрозуміють, що з усього "багатства вибору" в них залишаються лише набридлий Труханов і усмішливий Філімонов, до табору прихильників останнього може додатись сонм тих, хто терпіти не може нинішнього міського голову. А також – армія байдужих, особливо молоді, що захоче проголосувати "по приколу". І в такій ситуації ставити все на перемогу Труханова навряд чи буде розважливим рішенням.
В аналогічній ситуації можуть опинитись пари другого туру в Полтаві, де висуванець "слуг народу" Сергій Іващенко не має такого шлейфу негативу, як його конкурент - ексмер Олександр Мамай. І Тетяна Домбровська з Миколаєва, чиїй популярності невимушено посприяв лідер партії Олександр Корнієнко своїми розмовами про корабельні сосни. І херсонський ректор Юрій Кирилов, який має перспективу зійтись в другому турі зі скомпрометованим з усіх боків Володимиром Сальдо.
При всьому цьому загальна перспектива "Слуги народу" на цих виборах не є аж надто райдужною. І деякі локальні перемоги зможуть лише на дещицю підсолодити загальний смак майбутнього Ватерлоо. Звісно, якщо "ЗеКоманді" вдасться вигризти хоча б один-два "козирних" міста типу Одеси і Дніпра, тоді перспективу електорального фіаско президентської партії можна посунути, але тільки на певний час.