Кличко Віталій Володимирович

Мер Києва, Герой України, боксер, громадський діяч, меценат

Профіль Віталія Кличка у Facebook

Канал у Telegram

Віталій Кличко у Х

Офіційний сайт Братів Кличків

Народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодську в Киргизстані в родині військовослужбовця. Його прадід та інші родичі по лінії батька загинули під час Голодомору, а прадід і його родина по лінії матері були розстріляні під час Голокосту в 1940-х роках.

1980-1985 рр. – мешкав у містечку Мімонь (Чехія), де служив його батько. 

1985 р. – родина перебралася до України.

Освіта

У юності працював слюсарем-інструментальником другого розряду на Київському радіозаводі та екскурсоводом Бюро міжнародного молодіжного туризму "Спутник".

1995 р. – закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут та вступив до аспірантури Національного університету фізичного виховання і спорту України.

2000 р. – захистив кандидатську дисертацію "Бокс: теорія та методика спортивного відбору" (Національний університет фізичного виховання і спорту України).

2006 р. – почесний професор Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

2011 р. – закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримав ступінь магістра за спеціальністю Управління суспільним розвитком.

Спортивна кар'єра

В юності шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів).

1996 р. – перейшов у бокс. Досягнути успіху в професійному боксі братам Кличкам допоміг колишній голова правління НАК "Нафтогаз України" та екс-голова Державного управління справами Ігор Бакай. Саме він знайшов їм європейського промоутера Клауса Пітера Коля.

1997 р. – боксери підписали угоду з Бакаєм, за якою 50% від доходів вони перераховували Бакаю, а той зобов’язувався забезпечувати їх усім необхідним для спортивного розвитку. Суми обчислювалися десятками мільйонів доларів. Дружбу з Бакаєм Клички не приховували. У 2002 році брати навіть приїжджали в Рівне, щоб підтримати "свого друга" на парламентських виборах.

Проте вибори Бакай програв, а у 2004-му його звинуватили в корупції та оголосили в розшук. Після цього Клички намагаються не згадувати про свого спонсора, який досі перебуває в міжнародному розшуку і за останніми відомостями переховується в Росії.

1999 р. – внесений до Книги рекордів Гіннесса як перший чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії, який виграв 26 боїв нокаутом. Тим самим Кличко побив попередній рекорд, володарем якого був Майк Тайсон.

Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 47 боїв, здобув 45 перемог (41 перемога нокаутом, чотири бої виграв за очками) і зазнав двох поразок. Протягом кар'єри здобув перемогу в 15 боях за титул чемпіона світу у важкій вазі. 

Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (1999—2000 роки), WBC (2004-2005 роки та 2008-2014 роки), The Ring (2004-2005 роки).

2008 р. – брати Клички встановили світовий рекорд – вперше в історії професійного боксу чемпіонами у важкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідні брати.

Єдиний боксер, якому вручили пояс Вічного чемпіона світу у важкій вазі за версією WBC.

2018 р. – першим з громадян України включений до Міжнародної зали боксерської слави.

Політичний бекграунд

2004 р. – Віталій Кличко разом із братом Володимиром під час Помаранчевої революції активно підтримували кандидата в Президенти Віктора Ющенка. 12 грудня того ж року Віталій у Лас-Вегасі боксував проти Денні Вільямса з помаранчевою стрічкою на поясі, а перемогу, здобуту у 8 раунді, спортсмен присвятив демократії в Україні, після чого підняв над головою помаранчевий прапор, який зала зустріла аплодисментами.

2006 р. – Віталій Кличко одночасно балотувався до Верховної Ради та Київради як очільник Блоку "Пора — ПРП", а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок "Пора — ПРП" не подолав 3 % бар'єру.

2010 р. – очолив партію "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка".

2012 р. – на парламентських виборах очолив список партії УДАР. Партія посіла третє місце і здобула 34 місця у Верховній Раді VII скликання за партійними списками та 6 місць у мажоритарних округах. Кличко склав присягу як народний депутат VII скликання та був обраний лідером фракції УДАР в Верховній Раді, яка налічувала 42 депутати. Був також членом Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

2013 р. – Віталій Кличко заявив, що буде йти в президенти України на виборах 2015 року. Того ж дня Верховна Рада прийняла дві поправки до податкового кодексу, які були запропоновані депутатом "Батьківщини" Ігорем Бриченком, спрямованими на те, щоб заборонити Кличку брати участь у президентських виборах. У новій редакції кодексу було зазначено, що особа, яка має право постійного проживання на території іноземної держави, вважається такою, що не проживає в Україні. Законопроект був підтриманий 239 депутатами, переважно від "Партії регіонів" та "Комуністичної партії". Бриченко потім заявив, що не має відношення до поправок. Кличко звинуватив у всьому президента Віктора Януковича.

2014 р. – після Революції Гідності, напередодні позачергових виборів президента України Віталій Кличко розглядався як один із фаворитів, однак вирішив не брати участі у президентських виборах, мотивуючи доцільністю висунення єдиного кандидата від демократичних сил – Петра Порошенка.

25 травня 2014 – обраний мером Києва. Верховна Рада України достроково припинила повноваження нардепа Віталія Кличка у зв'язку з обранням його Київським міським головою. Того ж року призначений Головою Київської міської державної адміністрації.

2015 р. – партія УДАР та Блок Порошенка домовились спільно йти на місцеві вибори, кандидатуру Кличка підтримали на виборах мера Києва.

28 серпня 2015 р. – Віталій Кличко вступив до партії "Блок Петра Порошенка". Тоді ж партія БПП обрала Кличка своїм головою.

2015 р. – Кличко переміг на виборах мера, набравши 65,5% голосів.

2016 р. – Кличка обрали головою Асоціації міст і сіл України.

26 травня 2016 р. – повідомив про рішення скласти повноваження голови партії БПП і написав заяву про складання повноважень.

2018 р. – організував збір підписів відомих спортсменів під листом із вимогою звільнити ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

2020 р. – переміг на місцевих на виборах Київського міського голови з результатом 50,51% голосів.

Нагороди та відзнаки

1999 р. – Орден "За заслуги" III ст.

2004 р. – Герой України, вручено ордена Держави, Орден "За мужність" II ст. та почесну грамоту Кабінету Міністрів України.

2005 р. – Віталій і Володимир Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини – Bambi.

2007 р. – на честь братів Кличків названо астероїд – 212722 Кличко.

2008 р. – Орден "За заслуги" I ст.

2010 р. – Орден "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина".

2013 р. – Президентський орден Сяйво (Грузія).

Сім’я

25 років провів у шлюбі з Наталією Кличко, в минулому спортсменкою і фотомоделлю. Одружились у квітні 1997 року, але в 2022 році розлучилися. У пари є троє дітей: сини Єгор-Деніел та Максим і донька Єлизавета-Вікторія. Всі народилися в США і мають американське громадянство. 

Сама Наталія живе в Німеччині. Нині вона перебуває у Гамбурзі, там відвідує мітинги та інформує європейців про ситуацію в Україні. Діти навчаються за кордоном.

Віталій з дружиною та братом

Брат – Володимир Кличко, олімпійський чемпіон з боксу (1996), ексчемпіон світу в суперважкій ваговій категорії за версіями WBO, IBF, IBO і WBA, володар світового рекорду по тривалості володіння чемпіонським поясом (протягом 12 років).

Декларація

Згідно з декларацією мера Києва за 2023 рік, він має квартиру площею понад 250 кв. м у Києві, а також будинок відпочинку на 785 кв. м у селі Лютіж біля столиці, право на який він набув наприкінці 2023 року, а вартість будинку становить понад 69 млн грн. Також він має право користуватися земельною ділянкою площею 2500 кв. м у Лютіжі. Крім цього, мер столиці має право користуватися квартирою площею 43 кв. м у Києві, яка належить його братові Володимиру.

Також мер задекларував одразу сім годинників елітних марок, серед яких: Frank Muller, IWC, Mont Blanc. Крім цього, у декларації вказано білий рояль Yamaha майже за 1 млн грн, а ще – камінний годинник з мармуру, що виготовлений у Франції у ІІ половина ХІХ ст.

Кличко задекларував, що має право користуватися одразу трьома позашляховиками Toyota Sequoia, два з яких – 2021 року, а один – 2014 року. Особисту мерові належить Land Rover Discovery (2013 року), а також мотоцикл Fine Custom Puncher (2009 року), а ще – причіп.

Кличко має корпоративні права у двох благодійних організаціях. За 2023 рік він заробив на посаді мера понад 1 млн грн. У готівці мер Києва зберігає 52 тис. доларів, понад 68 тис. євро та більше 200 тис. грн. У банках він тримає 35 тис. доларів та 338 тис. грн. У 2023 році він позичив своєму братові 150 тис. доларів та 2,2 млн євро.

Крім цього, наприкінці 2023 року Віталій Кличко підписав одразу п’ять договорів про поділ майна зі своєю колишньою дружиною. Таким чином в межах цих договорів він віддав дружині понад 6,7 млн грн, а також отримав нерухомого майна в Україні на понад 70 млн грн. Крім цього, в рамках договору про поділ майна подружжя право власності Віталія Кличка на нерухомість вартістю понад 227 млн грн у Німеччині було припинено, але іншим договором про передачу майна Кличко набув права власності на нерухомість такої ж вартості у Німеччині.

Скандали

2013 р. – хакери зламали електронну пошту Кличка і виклали в Інтернет фотографії та історію його листування з коханками, політиками та діловими партнерами. Одна з дівчат писала, що чекає від боксера дитину.

На сторінці Кличка у Facebook з’явилося повідомлення: "Покидьки зламали мою пошту. Виправдовуватися не буду, принаймні – я не ГЕЙ! Дайте спокій дитині. Вона ні в чому не винна!". Також було посилання на фотоальбом. На фото Кличко позував в обнімку з різними дівчатами модельної зовнішності. Запис швидко зник, а прес-служба УДАРу заявила, що особиста сторінка їхнього лідера стала жертвою хакерської атаки і повідомлення залишили зловмисники.

Опозиція часто звинувачувала наближених до мера людей у нелегальних забудовах. Зокрема, лідер "Демальянсу" Василь Гацько заявляв, що права на земельну ділянку біля метро Осокорки мала фірма "Скай-Буд ЛТД", власником якої є депутат Київради від фракції "УДАР-Солідарність" С. Котвицький. Після інциденту Кличко запропонував Котвицькому скласти мандат, але той відмовився.

2015 р. – біля забудови почалася бійка між 150-ма активістами та людьми у камуфляжній формі, яких було 50-60 осіб, після чого втрутились правоохоронні органи. Кличко на сесії Київради спробував скасувати рішення про відведення земельної ділянки на Осокорках, але 5 травня 2016 року стало відомо, що забудовник виграв суд у Київради про позбавлення землі.

2016 р. – ділянку над станцією київського метрополітену "Героїв Дніпра" обгородили парканом й загнали будівельну техніку. Місцевим мешканцям повідомляли, що проводяться роботи з укріплення ґрунтів. Проте згодом оприлюднили проект нового ТРЦ "Оазис". Через кілька місяців на стелі та платформі станції з’явилися тріщини.

Кияни виступили проти будівництва "Оазису". Кличко відреагував і запевнив, що ТРЦ над "Героїв Дніпра" не будують, а виконують планові роботи з укріплення станції. Однак будівництво "Оазису" продовжилося повним ходом.  У грудні мерія визнала його законним.

2016 р. – в будівельний скандал потрапив "Київміськбуд". Мешканці Святошинського району запевняли, що столична влада на пустирі обіцяла побудувати дитсадок. Натомість забудовник почав зводити житловий будинок. У "Київміськбуді" стверджували, що мають для цього всі дозвільні документи. Незадоволені жителі разом з представниками корпусу "Азов" взяли штурмом огороджену територію будівництва та розтрощили паркан. У результаті, охорона під прикриттям поліцейських покинула будмайданчик.

2017 р. – представники "Об’єднання "Сила Громад" повідомили про те, що їм вдалося зібрати 118 тисяч підписів киян за відкликання Віталія Кличка з займаної ним посади мера. В ході акції активісти заявляли про тиск з боку влади.

2017 р. – НАЗК ініціювало перевірку даних, опублікованих у розслідуваннях програми "Схеми" про спільний політ із Неаполя Віталія Кличка та відомого київського забудовника Максима Микитася — керівника державної корпорації "Укрбуд" на приватному літаку. У коментарі "Схемам" Кличко повідомив, що за оренду чартера заплатив Микитась і зустрівся з ним випадково на вулиці в Неаполі й погодився придбати квиток на чартер, бо Микитась летів прямим рейсом. У свою чергу, забудовник прокоментував, що за весь чартер не платив, а лише придбав квиток і заплатив за нього. Коментуючи, як він опинився в одному літаку з Кличком пояснив, що це – "особисте питання".

2019 р. – після приходу до влади президента Володимира Зеленського керівник Офісу президента Андрій Богдан почав вимагати від Кабміну звільнити Кличка із посади голови КМДА. Богдан заявив про намір розділити у Києві посади міського голови та голови міськадміністрації.

Одним із головних кандидатів на посаду голови КМДА називали гендиректора "1+1 Медіа" Олександра Ткаченка. Кличко відповів, що у разі такого розподілу він наполягатиме на проведенні дочасних виборів у столиці.

26 липня Кличко розповів, що Богдан телефоном давав йому вказівки, з ким треба узгоджувати дії, а саме з Ткаченком та Вавришем. За перші два місяці президентства Зеленського той двічі з ним зустрічався та обговорював реформи та боротьбу з корупцією.

14 серпня стало відомо, що Кабмін не розглядатиме погодження звільнення Кличка з посади голови КМДА .

4 вересня 2019 р. – Кабмін прийняв рішення про звільнення Кличка з посади голови Київської міської адміністрації

16 вересня депутат Олександр Ткаченко звернувся з запитом до прем'єра Олексія Гончарука з проханням провести повний аудит діяльності Кличка на посаді мера.

19 вересня Кличко звернувся до Верховної Ради з проханням розпустити Київську міськраду та призначити дострокові вибори.

30 вересня Кличко оскаржив рішення щодо звільнення його з посади мера Києва, він подав до суду на Гончарука та Богдана.

31 жовтня 2019 р. – НАБУ повідомило, що щодо Кличка відкрито кримінальне провадження та ведеться досудове слідство. Віталія підозрюють у зловживанні владою.

Фактично Кличко після 2019 року перебуває під постійним тиском центральної влади, а особливо цей тиск наростає під час чергових скандалів, фігурантом яких стає сам Кличко або ж його підлеглі. За останні п’ять років у приміщеннях київської мерії відбулись десятки обшуків – правоохоронці підозрювали оточення Кличка в корупційних схемах. Наприклад, у квітні 2020 року СБУ проводила обшуки в приміщенні КМДА в рамках справи щодо можливого отримання хабара першим заступником Кличка Миколою Поворозником. Він начебто вимагав 125 тис. доларів від одного із забудовників столиці за підписання "правильних" документів. Тоді ж Кличко вимушений був відсторонити Поворозника від займаної посади.

На початку 2022 року правоохоронці вже оголосили підозру першому заступнику Кличка Миколі Поворознику. Тоді його підозрювали у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Ця справа стосувалась того, що ще у 2019 році столична влада припинила право користування земельною ділянкою у Києві для Ради національної безпеки та оборони. РНБО отримала землю у Києві під зведення будинків ще у 2009 році, але за 10 років будівництво там так і не розпочалось, а тому влада Києва припинила право користування ділянкою. 

Проте один з найбільших скандалів, де фігурував мер столиці, стався на початку червня 2023 року. Тоді у Деснянському районі Києва від уламка ракети загинули троє людей через те, що не змогли потрапити в укриття – воно було просто зачинене. Одразу після цього на очільника Києва полився шквал критики, мовляв, він має відповідати за загибель людей, що сталась через зачинені укриття. Згодом було проведено безліч перевірок стану укриттів і в більшості з них перевіряючі органи виявили порушення. Втім, сам Кличко тоді заявив, що за стан укриттів фактично відповідають голови районів Києва. Мовляв, їм виділяли чималі кошти з бюджету міста саме на підтримку укриттів в належному стані. Зрештою, цей масштабний скандал знову ніяк не відобразився на мерові Києва.