37,7 млн грн на фортифікаціях Сумщини: чотирьом особам повідомили про підозру

Про це повідомив Офіс Генпрокурора, передає RegioNews.

За версією слідства, учасники схеми завищували вартість матеріалів, робіт та їхньої доставки, а отримані кошти надалі переводили в готівку та розподіляли між собою.

За процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону чотирьом особам повідомили про підозру за частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, у 2024 році посадовець управління капітального будівництва однієї з обласних державних адміністрацій, колишній інженер технічного нагляду, керівник та бенефіціарний власник підрядної компанії вступили у змову.

Схему, за версією правоохоронців, реалізували під час будівництва двох опорних пунктів та трьох захисних смуг на території Сумщини.

До документів щодо виконаних робіт, як стверджує слідство, вносили неправдиві відомості про вартість використаних матеріалів, виконаних робіт та їхньої доставки. На підставі цих документів підряднику з бюджету перераховували кошти, сума яких перевищувала фактичні витрати.

Надалі, за даними слідства, незаконно отримані бюджетні кошти переводили в готівку та розподіляли між учасниками схеми як "відкати".

Правоохоронці задокументували п’ять епізодів. Загальна сума коштів, якими, за версією слідства, заволоділи учасники схеми, перевищує 37,7 мільйона гривень.

Розмір завданих державі збитків підтверджений відповідними експертизами.

Суд обрав чотирьом підозрюваним запобіжні заходи та визначив кожному заставу у розмірі 998,4 тисячі гривень.

Водночас прокуратура вважає визначений судом розмір застави недостатнім. Сторона обвинувачення звернулася до Львівського апеляційного суду з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та збільшити розмір застави.

Досудове розслідування триває.

У вересні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив розслідування, в якому йшлося про можливе розкрадання понад 200 мільйонів гривень на облаштуванні фортифікаційних споруд у Донецькій області.

За його даними, для пошуку робітників Полтавська ОВА застосувала "креативний" підхід: підприємства отримували статус критично важливих та бронювання від мобілізації в обмін на делегування своїх працівників для будівництва. Якщо відмовлялись – бронювання не надавали.

Ключовою фігурою цієї схеми був Філіп Пронін, який на той час обіймав посаду голови Полтавської обласної військової адміністрації і, фактично, сприяв безкарному здійсненню корупційних махінацій.

Водночас у Полтавській ОВА повідомили, що станом на 3 вересня 2025 року всі роботи були завершені в повному обсязі. Виконання здійснювалося відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу та отримала позитивний висновок від ДП "Укрдержбудекспертиза".

Згодом Верховна Рада викликала на засідання голову Держфінмоніторингу, екс-керівника Полтавської ОВА Філіпа Проніна через скандал із фортифікаціями. Під час виступу посадовець заперечив усі звинувачення, назвавши їх "брехнею". Також він заявив, що особисто контролював будівництво укріплень.

Тим часом, справою щодо будівництва фортифікацій, яке організувала Полтавська ОВА у Донецькій області, зайнялося Антикорупційне бюро. Наприкінці жовтня детективи провели обшуки у посадовців.

НАБУ підтвердило, чиновники Полтавської ОВА отримували хабарі у 4 млн грн і навіть BMW X7 за "сприяння" підрядам ENKI Construction. Під час обшуків вилучено сотні тисяч доларів, печатки офшорів і схеми ухилення від мобілізації.

10 грудня 2025 року в Києві під будівлею комітетів Верховної Ради проходив мітинг із вимогою звільнити голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна.

Читайте також: "Полтавські фортифікації" від Проніна. Хто і як в Україні наживається на війні