Кілька днів обстрілів "поклали" Київ: до якої зими готуватися українцям

Столиця й область без світла – що пішло не так

Багатогодинна відсутність електроенергії, в деяких випадках до 10 годин поспіль, охопила столицю і навколишні міста 8 жовтня. Як розповів RegioNews енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв, на момент екстрених відключень в Києві фактично була відсутня своя генерація. Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) були пошкоджені після зимових обстрілів і до кінця не відновлені. А за кілька днів до "блекаута" російські війська обстріляли Трипільську теплоелектростанцію (ТЕС), що давала місту п'яту частину обсягу споживаної електроенергії. В результаті головним джерелом електропостачання столиці стала Рівненська АЕС. Крім того, за словами експерта, були пошкоджені підстанції "Нивки" і "Північна". При цьому ремонтні бригади зазнавали труднощів з оперативним відновленням, оскільки при "жовтій" тривозі працівники за регламентом не повинні перебувати на об'єкті. Під час одного такого обстрілу у вересні загинув працівник столичного теплокомуненерго. До труднощів додалися і пошкодження високовольтних ліній електропередач, про що зазначало Міненерго. А також зниження потужності сонячної генерації через скорочення світлового дня.

Незважаючи на перераховані об'єктивні труднощі, варто згадати недавні обнадійливі заяви представників влади. Перший віцепрем'єр-міністр енергетики України Денис Шмигаль у серпні повідомляв, що Україна створила унікальний захист енергооб'єктів, який допоможе пережити удари балістичних ракет. Прем'єр-міністр України Сергій Корецький 27 вересня заявляв, що Україна зустрічає цю зиму краще підготовленою, ніж минулого року. Голова столичної адміністрації Віталій Кличко на засіданні РНБО в серпні розповідав, що місто закуповує і встановлює когенераційні установки, і окремо зазначив закупівлю та встановлення резервних джерел живлення для водопостачання – дизельні електростанції. Додамо, що восени 2025 року заступник голови КМДА Петро Пантелєєв вже заявляв, що для водопостачання, водовідведення та теплозабезпечення в столиці було підготовлено 300 резервних джерел живлення сумарною потужністю понад 50 МВт.

Попри всі ці приготування, 7 жовтня після масованих обстрілів енергетики Віталій Кличко повідомив, що були знеструмлені насосні станції, в результаті чого на правому березі Києва сталися перебої з водопостачанням – у багатьох будинках вода тимчасово була відсутня. Ситуація повторилася 11 жовтня – без води на багато годин залишилися чотирі райони. В інтерв'ю французьким журналістам мер повідомив, що Київ переходить в "режим виживання", і закликав жителів, які мають друзів або родичів за межами столиці, розглянути можливість тимчасового переселення.

Голова спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко здивований тим, що на п'ятий рік війни в Києві при екстрених відключеннях виникли раптові проблеми з водопостачанням.

"За останні три-чотири роки київська влада стільки разів розповідала, що на всіх об'єктах є резервні джерела живлення, на їх закупівлі виділялися суми. У мене питання до водоканалу, КМДА, Київради – як ви так виділяєте гроші, що історія з водопостачанням виглядає таким ось чином?" – зазначив він RegioNews.

Ескалація та "вбита" інфраструктура

Потрібно зауважити, що проблеми з електропостачанням у столичному регіоні після обстрілів виникли в умовах теплої погоди, коли на вулиці було +20. З настанням морозів ситуація кратно погіршиться, так як зниження температури на кожні 5-7 градусів збільшує споживання електроенергії на 10%. І найгірше, що з наближенням холодів обстріли не припиняться.

Держсекретар США Марко Рубіо днями зазначив, що війна в Україні зайшла в небезпечний глухий кут, і виходу, за його словами, два: домовитися або піти на ескалацію. Про те, що ситуація йде до другого варіанту, свідчить позиція російської влади, яка відкидає всілякі пропозиції про енергетичне перемир'я, "яке, по суті, нічого не дасть". Водночас українські військові продовжують завдавати масованих ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). 8 жовтня дрони атакували найбільше нафтопереробне підприємство в Омську, що розташоване в 2500 кілометрах від кордону з Україною. Раніше українське Міноборони заявило про ураження понад 51% потужностей НПЗ РФ.

В умовах наростаючої ескалації, енергетична інфраструктура України виглядає недостатньо переконливо в силу своєї зношеності. Само собою в Києві, Харкові, Одесі та інших містах проводяться масштабні ремонтні та підготовчі роботи. Також йде розосередження вразливих вузлів в електропостачанні, створюються енергоострова, так як виведення з ладу однієї підстанції викликає каскадні відключення електроенергії. Але це лише частково може допомогти, оскільки саме обладнання об'єктів генерації давно застаріло і вичерпало термін експлуатації. Ще в 2021 році Рахункова палата опублікувала звіт, в якому говорилося, що з 75 енергоблоків теплоелектростанцій 68 експлуатується понад проектний термін. Удари по енергетиці та постійні відключення останніх років значно погіршили ситуацію.

Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук вважає, що тепловий потенціал ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 в Києві в разі завершення ремонту вдасться відновити до 70%, а електроенергію – в кращому випадку до 50%. Обидві ТЕЦ отримали серйозні пошкодження минулої зими, а удари по ТЕЦ-5 тривають донині. Вкрай складна ситуація склалася на столичній ТЕЦ-4 (Дарницька ТЕЦ), яка забезпечує теплом біля 1 тис. багатоповерхових будинків. Руйнування через обстріли минулої зими там були особливо масштабними.

Гостра нестача спеціалістів

Однією з неочевидних, але при цьому найважливіших проблем підготовки до зими є дефіцит працівників енергетичної та комунальної сфери. Якщо на закупівлю обладнання ще можна взяти кредит, то правильне встановлення, обслуговування та оперативний ремонт – це сфера кваліфікованих фахівців, з якими в Україні сьогодні проблеми.

До того ж, від правильного обслуговування комунікацій і оперативності ліквідацій аварій залежить наявність тепла, води і світла в багатоквартирному будинку і, відповідно, здоров'я жителів. За даними МОЗ України, якщо температура в будинку буде нижче +18, це може сприяти переохолодженню організму людини, що призводить до загострення хронічних захворювань і виникнення захворювань органів дихання, аж до смерті.

Про те, що в Україні, і перш за все в Києві, існує гострий дефіцит кадрів в комунальній сфері, свідчать наступні фактори. У лютому в інтерв'ю "Українській правді" Петро Пантелєєв зазначав, що мобільні котельні – складне обладнання яке повинні обслуговувати лише фахівці, а їх сьогодні не вистачає, в тому числі, через мобілізацію. У Київській міській державній адміністрації повідомили, що в лютому в Шевченківському районі дефіцит електромонтерів і слюсарів-сантехніків досягав 80%, а керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району столиці, в якій працювало 563 людини, шукала ще 391 працівника. До повномасштабної війни в комунальній сфері в Києві дефіцит кадрів становив 50%, і сьогодні цей показник ще гірший.

До цього, середній вік працівників у сфері ЖКГ зараз 55 років. У той же час в країні масово закриваються професійні технічні училища, здатні підготувати трудову зміну. Падає престиж робітничих професій. Наріжним каменем залишаються низькі зарплати, які в комунальній сфері в півтора-два рази нижчі, ніж в приватних компаніях.

На тлі кадрової проблеми в комунальній сфері виразно виглядають такі дані – до 9 тис. км тепломереж в Україні потребують ремонту, також повного капітального ремонту потребують десятки водоканалів, заміну і капремонту потребують комунікації в десятках тисяч багатоповерхових будинків. При тому що коштів на все у місцевої влади і держави немає. І головне – не вистачає фахівців підтримувати інфраструктуру в робочому стані.

Коли інтереси суспільства в пріоритеті

Про те, до яких результатів призводить ситуація, коли місцева влада реально зацікавлена у збереженні життєзабезпечення населеного пункту, за активної участі в цьому процесі самих жителів, – свідчить досвід українців з прифронтових регіонів. Білозерська територіальна громада (ТГ) Херсонської області ось уже чотири роки перебуває в 5 км від лінії фронту на правому березі Дніпра. З 23 тисяч жителів там проживає 6,5 тисяч, з яких 90% – пенсіонери. Всі державні служби з громади давно виїхали, а працівники обленерго та облгазу не їздять туди вже два роки через небезпеку обстрілів. При цьому в ТГ є вода, газ, електроенергія.

Як розповів RegioNews начальник Білозерської військової адміністрації (ВА) Ігор Острівний, місцеві жителі самостійно сформували ремонтні бригади, які регулярно роблять обходи і ремонти. При необхідності їх підтримують військові, захищаючи від дронів за допомогою РЕБів і рушниць. Начальник ВА визнає, що працювати людям вкрай складно, так як для ремонту гостро потрібні фахівці, але приїжджати в населений пункт ніхто не хоче через побоювання за своє життя. Тому намагаються вчити своїх.

"Я постійно кажу людям: ніхто не прийде і не зробить роботу за нас. Потрібно самим брати і робити. І люди працюють... Всіх нас мотивує не матеріальна винагорода, а люди, які залишаються в громаді і яких ми не можемо кинути", – зазначив він. Багато жителів селища мають поранення і контузії. Ігор Острівний сам багато разів потрапляв під обстріли, неодноразово контужений. Однак він продовжує перебувати на території селища, а також регулярно відвідувати довколишні села.

Аналогічний приклад стійкості можна спостерігати в місті Оріхів Запорізької області що також кілька років перебуває на лінії фронту. Начальник ВА Микола Винниченко раніше розповідав RegioNews, що, крім матеріального забезпечення і засобів захисту, в критичних умовах управлінцю важливо організувати колектив. А для цього необхідно завжди прислухатися до потреб людей, поважати їхню думку і всіляко підтримувати.

Вихід є

Всупереч заявам про успішну підготовку до зими, нещодавні масовані обстріли Києва продемонстрували вразливість інфраструктури. До того ж викликають питання щодо ефективності вжитих заходів з енергетичної стійкості. І ситуація буде тільки погіршуватися, враховуючи наростаючу ескалацію, високу зношеність інфраструктури, гостру нестачу кадрів. В умовах, що склалися, вбачається лише один варіант – приймати рішення щодо захисту і відновлення повинні управлінці, для яких життя і благополуччя земляків є першочерговим завданням. Що і показує приклад виживання людей біля лінії фронту.