Кому вигідний замах на Шефіра? Що не так зі спробою вбивства першого помічника президента

Втім, поки в тій версії події, яка відома з повідомлень правоохоронців і медіа, занадто багато вкрай дивних моментів, та й не можна заперечувати ту вигоду, яку може отримати команда Офісу президента з події.

Отже, згідно з інформацією правоохоронців, автомобіль Шефіра обстріляли з автоматичної зброї 22 вересня близько 10 години ранку. Невідомі стріляли з лісосмуги на Новообухівській трасі біля села Лісники. В автомобіль "Ауді", в якому на пасажирському сидінні перебував Шефір, було випущено не менше 10 куль, три з яких важко поранили водія. Сам Шефір не постраждав. Невідомі нападники з місця злочину зникли, а водій зміг доїхати до супермаркету "АТБ" на в'їзді до Києва, де авто чиновника й оглядала поліція, а пораненому водієві була надана перша медична допомога, після чого його госпіталізували.

Що ж у цій версії дивного і вимагає пояснень правоохоронців та учасників подій?

На фото "Ауді" Шефіра чітко видно, що з десятка куль, випущених в авто, велика частина припала на передні ліві двері. Тобто на місце, де сидить водій. Це означає, що цілилися саме в водія "Ауді", а не в пасажира. А значить метою нападників був явно не Шефір.

У "Слузі народу" цю нестиковку спробували пояснити тим, що Шефір часто їздить за кермом, про що знали нападники і думали, що стріляють у Шефіра. Крім того, прозвучала версія, що нападники просто не зуміли розгледіти, хто саме сидить на водійському місці, і прийняли шофера за першого помічника президента.

Всі ці пояснення не надто переконливі. Складається враження, що вбивство одного з найвпливовіших людей в країні намагалася вчинити група аматорів і майже без підготовки. Хто за кермом, а хто пасажир не розібралися, в тому, що мета ліквідована не переконалися, автомобіль зупинити не зуміли.

До того ж поки абсолютно незрозуміло, чи супроводжувала Шефіра охорона (виходячи з його статусу і достатку повинна була супроводжувати), якщо супроводжувала, то, де були охоронці – в одному авто з ним або в окремому, і як діяли в момент нападу.

Ще одне питання, на яке немає відповіді, чому Шефір їздив в неброньованому авто, що зробило б будь-яку спробу замаху з використанням стрілецької зброї безглуздою.

Втім, це далеко не всі дивацтва події. За озвученою версією, важко поранений трьома кулями імовірно з автомата Калашникова водій після того, як відкрили стрілянину, проїхав до супермаркету "АТБ" цілих 15 кілометрів, де нарешті зупинився і викликав поліцію і швидку. При цьому він зупинив автомобіль не просто на узбіччі, а заїхав на парковку і практично ідеально припаркувався на паркувальне місце, що чітко видно на фото.

Крім того, деякі телеграм-канали оприлюднили фото пораненого водія в кареті "швидкої", де тому надавали медичну допомогу. І водій на фото зовсім не виглядає, як важко поранена людина. У нього, наскільки це видно, нормальний колір обличчя, немає слідів крові, одяг не зрізаний, як це зазвичай роблять, допомагаючи людині з вогнепальним пораненням. А допомога, яку йому надають, судячи з фото, полягає у внутрішньовенній ін'єкції. Ніяких кривавих бинтів, джгутів або інших ознак спроб зупинити кровотечу, що є найпершим заходом при вогнепальних пораненнях. Руки потерпілого не в крові, що було б природним для пораненої людини, яка рефлекторно хапається за пошкоджене місце.

При цьому повідомлялося, що його поранення важкі. Втім, пізніше з'явилася інформація, що життю водія нічого не загрожує і йому прооперували ногу. Тобто рани виявилися далеко не такими небезпечними, як говорилося спочатку. Хоча, якщо в ногу потрапили три кулі з автоматичної зброї, і це призвело до легкого поранення без серйозної крововтрати, то це також виглядає не дуже ймовірно. Або куль, що потрапили в водія, було не три?

Таким чином більшість обставин замаху виглядають вкрай дивно і нетипово для подібних ситуацій, що як мінімум вимагає пояснень.

При цьому не можна ігнорувати той факт, що замах на Шефіра дивним чином збігся з розглядом у Верховній Раді закону про олігархів, і факт замаху цілком може допомогти владі протягнути цей закон в Раді й піаритися на ньому.

Одразу ж після замаху лідером фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давидом Арахамією були озвучені версії замаху - "привіт від кримінальних авторитетів і контрабандистів" і "помста олігархів". А вже через пару годин радник голови Офісу президента і політтехнолог Михайло Подоляк назвав версію "помсти олігархів" основною і чи не єдино можливою.

"Ми, безумовно, пов'язуємо цей напад з агресивною і навіть войовничою кампанією протидії активній політиці Глави держави. Політиці, спрямованій на істотне зниження традиційного впливу тіньових олігархів на суспільні процеси, а також на знищення політико-фінансових угруповань, які відверто працюють на наших зовнішніх опонентів", - заявив Подоляк. Сам Шефір, коментуючи напад на себе, оцінив його в тому ж ключі, що і Подоляк. Мовляв, це "залякування вищих ешелонів влади".

Прокоментував замах і президент Володимир Зеленський, який перебуває в США. Він пообіцяв нападникам "сильну відповідь" і пообіцяв, що подія ніяк не вплине на курс української влади.

Виходить, що Зеленський цілком прозоро натякає, що не відмовиться від ухвалення "антиолігархічного закону" і своєї антиолігархічної кампанії в цілому. І потрібно зазначити, що на "антиолігархічний" законопроєкт команда Володимира Зеленського робить серйозну ставку. Він повинен продемонструвати дещо розчарованому в діяльності глави держави виборцю, наскільки серйозно Зеленський взявся за викорінення олігархії. За задумом політтехнологів Банкової, боротьба з олігархами допоможе Зеленському наростити рейтинг, от тільки з голосами під цей законопроєкт у монобільшості все не дуже райдужно.

Ну а після того, як через закон про олігархів мало не вбили першого помічника президента, голосування за "антиолігархічний" законопроєкт має стати для "слуг народу" "справою честі", що явно спростить процес схиляння нардепів до правильного голосування. Крім того, замах на Шефіра серйозно додасть боротьбі з олігархами політичної ваги, адже тепер Зеленський бореться не з абстрактними олігархами, а з жорстокими й цинічними бандитами, здатними на найтяжчі злочини.

Не потрібно забувати, що сьогодні, в день замаху на Шефіра, Зеленський виступатиме в ООН, де не згадати про спробу вбивства свого найближчого соратника буде неможливо, а вся його антиолігархічна кампанія буде посилена і міжнародною підтримкою.

Втім, через всі вищеописані нестиковки й дивацтва під час замаху, політичний ефект від нього може виявитися протилежний очікуваному. І щоб слова вищих чиновників, які коментували інцидент, і обіцяли відповісти на замах, не виглядали як порожній звук, правоохоронцям доведеться докласти чимало зусиль, щоб якось прибрати всі явні протиріччя в історії з замахом, які зараз неможливо ігнорувати.