UA | RU
19 січня 2021, 12:00 1707

Підсумки виборів-2020: хто, де і скільки отримав в облрадах

RegioNews визначив актуальні особливості регіонального політичного ландшафту країни після останніх місцевих виборів, порахувавши кількість керівних посад в президіях обласних рад, які дісталися українським партіям в результаті локальних коаліціад
RegioNews визначив актуальні особливості регіонального політичного ландшафту країни після останніх місцевих виборів, порахувавши кількість керівних посад в президіях обласних рад, які дісталися українським партіям в результаті локальних коаліціад

Для початку варто нагадати, які саме політичні сили подолали на минулих виборах в облради умовний прохідний бар’єр у 5% в цілому по Україні. Бо це був, по суті, найбільш точний замір нинішніх рейтингів партій, котрі намагатимуться потрапити до наступного парламенту. Отже, із всього загалу таких виявилося лише п’ять. Згідно підсумкового моніторингу результатів місцевих виборів-2020, проведеного по гарячих слідах соціологічною групою "Рейтинг", трійка лідерів – "Слуга народу", "Європейська солідарність" і ОПЗЖ – прийшла на фініш дуже щільно, трохи відстали від них "За майбутнє" та "Батьківщина" із фактично однаковими показниками. Далі ж – величезний розрив, де конкурують в малих цифрах "Наш край" зі "Свободою", а замикають ТОП-10 з майже однаковим результатом Радикальна партія Олега Ляшка, "Сила і честь" Ігоря Смєшка та "Пропозиція", яка по факту стала партією не всіх українських мерів, а лише чотирьох з них.

Власне, в такому порядку першої партійної десятки ми й проаналізували реальні здобутки політичних сил у вже завершених поствиборчих коаліційних процесах, які подекуди тривали довгими тижнями та досить бурхливо, а десь пройшли швидко і як по маслу. Актуальною особливістю регіонального політичного ландшафту України після останніх місцевих перегонів стали точкові перемоги кількох локальних проєктів, що при суто математичному підрахунку "золота" (голів облрад), "срібла" (перших заступників) і "бронзи" (заступників) за підсумками обласних коаліціад RegioNews просто не міг не взяти до уваги.

"Слуга народу"

Чисто номінально партія президента Володимира Зеленського змогла конвертувати своє перше місце на виборах-2020 у максимальну серед усіх політичних конкурентів кількість голів облрад – 12. Щоправда, для цього "слугам народу" довелося вступати в неприродні та неприємні для загальнонаціонального реноме союзи із ОПЗЖ, як це сталося на Дніпропетровщині, Київщині, Кіровоградщині Миколаївщині, Одещині, Сумщині та Херсонщині. А, приміром, на Закарпатті задля обрання обласним спікером представника "СН" і ексголови ОДА Олексія Петрова прийшлось пожертвувати віцеспікерське крісло "порошенківцю" Денису Ману. Крім того, подекуди отримана "золота медаль" виявилася суто символічною поступкою "мінорітаріям" з боку місцевих "мажорітаріїв". Наприклад, "зеленого" голову Харківської облради Артура Товмасяна партнери з "Блоку Кернеса – Успішний Харків" обклали аж трьома заступниками включно із першим віцеспікером Альбертом Кононенком. Там же, де президентська партія змушена була відступати від переважаючого силою ідеологічного противника, "Слуга народу" все одно напросилася в молодші партнери, показовим зразком чого стала Львівщина (тамтешній віцеспікер - представник "СН" Юрій Холод).

"Євросолідарність"

У Львівській облраді свою висуванку в спікери Ірину Гримак "Європейська солідарність" провела доволі легко, із більшими труднощами "ЄС" зіткнулася на Рівненщині у просуванні в крісло голови облради Сергія Кондрачука, але це був останній мажорний акорд партії Петра Порошенка у всіх місцевих коаліціадах. Адже в інших регіонах "Євросолідарність" змогла витиснути лише портфель першого віцеспікера Черкаської облради для колишнього в’язня Кремля Романа Сущенка, для чого, до речі, "ЄС" доведеться бути в одній локальній більшості і з "СН", і з ОПЗЖ. Ще чотири звичайних віцеспікерських "трофеї" навряд чи можна вважати особливим здобутком для цієї політичної сили, зважаючи на загальний по Україні результат виборів-2020, коли партія Порошенка посіла друге місце та відстала від партії Зеленського менш ніж на 1%.

ОПЗЖ

Третій призер у підсумковій таблиці місцевих перегонів ОПЗЖ, незважаючи на свою електоральну першість у чотирьох областях – Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській, не отримав собі жодного голову облради, що є чи не найбільш знаковим поствиборчим провалом. Більше того, у Запоріжжі партія Медведчука-Льовочкіна взагалі залишилась в опозиції, в Одесі – в напівопозиції (посаду заступника голови облради для Вадима Шкарівського там де-факто "виплакали", як і для Андрія Малиша у Харківській облраді). В Херсоні – два облрадівських перших заступники, тому це "срібло" ОПЗЖ є найнижчої в країні проби, лише в Миколаєві та Сумах дана проросійська партія отримала по повноцінному першому віцеспікеру і лише завдяки досягнутим в обох випадках "договорнякам" з "СН". Що ж стосується першого заступника голови Дніпропетровської облради Геннадія Гуфмана, який став депутатом від ОПЗЖ, то його вважають людиною мера Дніпра Бориса Філатова і його партнера Геннадія Корбана, тобто це історія взагалі зовсім чужих перемог.

"За майбутнє"

Колишні друзі й однопартійці Філатова і Корбана по "УКРОПу" - олігархічно-політичний дует Ігоря Коломойського та Ігоря Палиці – мали великі надії на свій новий проєкт "За майбутнє", але він на виборах-2020 по-справжньому вистрілив лише в двох областях: на рідній Палиці Волині, а також на Хмельниччині, де до "замайбутнівців" доєднався нардеп-агромагнат Сергій Лабазюк із всім своїм сімейством (його дружина Віолета Лабазюк взагалі стала головою Хмельницької облради). В решті регіонів цю партію чекала низка поразок у коаліціадах та незначний "прикуп" у Тернополі (у вигляді посади першого віцеспікера для старожила тернопільского політикуму Володимира Болєщука), Івано-Франківську (як портфель заступника голови облради для ексочільника ОДА часів Віктора Ющенка та давнього лобіста "Буковелю" Миколи Палійчука) та у Запоріжжі (як віцеспікерське крісло для місцевого бізнесмена Геннадія Фукса).

"Батьківщина"

Партія Юлії Тимошенко не взяла в облрадах жодного "золота", натомість стала рекордсменом по "сріблу" - в арсеналі "Батьківщини" тепер п’ять перших заступників голів облради. І скрізь в таких випадках – і на Закарпатті, і на Київщині, і на Одещині, і на Львівщині, і на Прикарпатті – "тимошенківці" виступають головною підпоркою для старших партнерів по коаліції (у перших трьох випадках – для "слуг народу", у Львові – для "ЄС", у Івано-Франківську – для "Свободи"). Також п’ять віцеспікерських крісел "Батьківщина" отримала у Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Полтавській та Черкаській облрадах, де без однопартійців Тимошенко їхня робота буде якщо не заблокована, то, принаймні, значно ускладнена. Звичайно, результат – далекий від феноменального, але явно дозволятиме партії триматися на плаву у міжвиборчий період.

"Наш край"

А ось "Нашому краю" із конвертацією цілком непоганих електоральних результатів виборів-2020 у майже 4% голосів виборців точно не поталанило – майже скрізь, де "краяни" пройшли до облрад, вони опинилися на узбіччі коаліційних процесів. Єдиний виняток – це Житомирщина, де представник "Нашого краю", директор Малинського лісового господарства Олег Дзюбенко був обраний першим віцеспікером, але, схоже, не стільки завдяки трохи вицвілому партійному бренду, скільки власним зв’язкам із місцевими елітами.

"Свобода"

Партію Олега Тягнибока можна вважати одним із головних переможців останніх місцевих перегонів лише завдяки одному факту – посівши у загальному заліку вподобань українців лише сьоме місце, "свободівці" поділили третю сходинку із "За майбутнє" за кількістю облрадівських "медалей". Так, головами Івано-Франківської та Тернопільської облрад стали відповідно нардепи позаминулого скликання Олександр Сич і Михайло Головко, на Волині своїм першим віцеспікером Юрієм Поліщуком "Свобода" зміцнила більшість навколо "замайбутнівців", а на Рівненщині зіграла не останню скрипку в місцевому тріумфі "ЄС" (нагорода за це – місце заступника голови облради для Олексія Бучинського). Втім, далі Західної України, де, перш за все, завдячує своїй популярності мерам Тернополя та Івано-Франківська Сергію Надалу та Руслану Марцінківу, партія Тягнибока і не заглядає – пройшли вже ті часи.

Радикальна партія

До речі, як раз завдяки коаліціаді у Рівному партія Олега Ляшка спромоглася отримати хоча б одну "срібну медаль" - крісло першого віцеспікера, в якому сидітиме "радикал" Сергій Свисталюк. Навіть на рідній для партійного лідера Чернігівщині "ляшківці" задовольнилися тільки "бронзою" (там очільник обласного осередку Радикальної партії Дмитро Блауш став заступником при "слузі народу" - голові облради Олени Дмитренко). А у Кіровоградській облраді представник РПЛ Дмитро Лінько був обраний віцеспікером завдяки союзу не лише з "СН" та місцевою "Пропозицією", а й з ОПЗЖ.

"Сила і честь"

Скрізь партія Ігоря Смєшка, де змогла подолати прохідний бар’єр, опинилася "не при ділах". Тому потрапляння "Сили і честі" в цей лідерський ТОП-10 – лише данина поваги тим 235 тисячам українських виборців, які проголосували на виборах-2020 за цю політичну силу.

"Пропозиція"

Ще меншу кількість голосів у жовтні минулого року отримала дуже розпіарена "партія мерів", однак із конвертацією у конкретні посади у "Пропозиції" все добре – там, де знову переобралися мерами її батьки-засновники, партія увійшла в обласні коаліції та отримала від цього хоч якісь бонуси. І це стало можливим виключно старанням міського голови Кропивницького Андрія Райковича (посада першого заступника голови Кіровоградської облради для свого соратника Юрія Семенюка), житомирського градоначальника Сергія Сухомлина (віцеспікерство для члена команди, голови облради минулого скликання Володимира Ширми) та вже згаданого мера Дніпра Філатова, який всадив у крісло заступника голови Дніпропетровської облради Ігоря Каширіна, особливо близького до Корбана. А ось мер Миколаєва Олександр Сєнкевич поки не досяг для "Пропозиції" якихось важливих посад в Миколаївській облраді.

Локальні переможні проєкти

Скільки б не пророчили райдужні перспективи для "Української стратегії Гройсмана", ця партія на останніх місцевих виборах ніде більше не прогриміла, крім рідних колишньому прем’єру Вінниці та області. У тамтешній облраді "гройсманівці" крім портфеля голови для В’ячеслава Соколового взяли ще три віцеспікерських крісла, тобто майже все (одне віддали "Батьківщині", бо самим не вистачило мандатів для монобільшості). Але від цього констатація факту не змінилася – "УСГ" є хоч і переможним, але суто локальним проєктом, загнаним лише в один регіон.

А ось "Черкащани" далі своєї області навіть не дивились і сконцентрувалися на досягненні мети – тепер ця суто місцева партія має свого голову облради Анатолія Підгорного. Аналогічно відбулося і в Полтаві, де дуже широка коаліція із "Батьківщини", "ЄС", "Рідного міста" та "Слуги народу" об’єдналася навколо місцевої "Довіри", просунувши в спікери вже вдруге Олександра Біленького (раніше він представляв на цій посаді БПП, а тепер – саме "Довіру"). Зрештою, маленька сенсація відбулася на Буковині, коли Аграрна партія, що прийшла на фініші виборів до Чернівецької облради тільки четвертою, виборола місце її голови для свого представника Олексія Бойка. І це стало своєрідним майстер-класом коаліціади від мало кому відомого за межами регіону "господаря Бессарабії" Василя Козака.


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Читати», щоб читати
Regionews.ua в Telegram

Читати в Telegram