Палиця Ігор Петрович

Народився Ігор Палиця 10 грудня 1972 року в Луцьку.

Освіта

Після закінчення Луцької гімназії №18 Палиця вступає у Волинський державний університет імені Лесі Українки, який закінчує в 1994 році за спеціальністю Історія і право.

В університеті навчався на одному курсі з екскерівником ПАТ "Укртранснафта" Олександром Лазорко, був одногрупником Валентина Франчука (на початку 2000-х – комерційний директор АТ "Укрнафта", голова правління нафтопереробного комплексу "Галичина").

У 2004 році Палиця став Заслуженим економістом України.

Політична діяльність

Навесні 2006 року Палиця стає кандидатом в народні депутати України від Селянської партії України, № 6 у списку.

У 2007 році був обраний народним депутатом від Блоку "Наша Україна – Народна самооборона", № 63 у списку. За каденцію подав 2 депутатських запити та 5 законопроєктів, жоден із яких не став законом, 5 разів виступав у Верховній Раді.

У червні 2011 року, за майже 1,5 року до парламентських виборів, Палиця заснував Фонд "Новий Луцьк", який із 2016 року розширив свою діяльність у межах Волинської області та змінив назву на "Тільки разом".

У 2011 році обраний головою Наглядової ради Волинського національного університету імені Лесі Українки, яким пробув до вересня 2017 року, коли його на посаді змінив інший народний депутат Сергій Мартиняк. Університет став одним з форпостів передвиборчої боротьби парламентської кампанії 2012 року.

На виборах 2012 року Палиця вже балотувався в одномандатному окрузі №22 (Луцьк). У виборчій кампанії активно використовував іменний благодійний фонд. Отримав підтримку 40,2% виборців і вдруге став народним депутатом.

У Верховній Раді 7-го скликання був членом Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики. Подав 1 депутатський запит, 7 законопроектів, жоден із яких не став чинним, одного разу виступав з трибуни.

На виборах 2014 року знову балотувався до Верховної Ради у списку партії "Блок Петра Порошенка" під номером 34. За результатами голосування Ігор Палиця проходив до Верховної Ради, однак мандат не отримав, оскільки на той момент був головою Одеської обласної державної адміністрації.

На місцевих виборах 2015 року Ігор Палиця став першим номером виборчого списку політичної партії "Укроп" до Волинської обласної ради. В результаті голосування партія отримала 26,56% голосів виборців та отримала 17 мандатів в облраді. Незабаром Палицю обрали головою Волинської обласної ради. За період роботи на посаді відзначився тим, що впродовж 2016-2017 років більшість свого робочого часу проводив за кордоном, що встановили журналісти. Офіційно ж, після трьох років судової тяганини, в обласній раді повідомили, що Палиця лише один день провів у відпустці.

На парламентських виборах 2019 року знову балотувався до Верховної Ради в одномандатному окрузі №22 (Луцьк). Головним конкурентом Ігоря Палиці став маловідомий лікар Сергій Пісачук, який висувався від партії "Слуга народу" та майже не проявляв активності впродовж виборчої кампанії. Тим не менше, він показав другий результат (27,24%), переміг на виборах Ігор Палиця з результатом у 37,17% голосів виборців. Кампанія Ігоря Палиці і офіційно, і неофіційно виявилася найдорожчою серед кандидатів у нардепи на Волині.

Карʼєра

Працював директором спільного українсько-латвійського підприємства "Мавекс-Л", очолював ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", правління ВАТ "Укрнафта".

6 травня 2014 року указом в.о. Президента України призначений на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації. У травні 2015 року написав заяву про звільнення з посади.

26 листопада 2015 року обраний головою Волинської обласної ради. 26 липня 2019 року склав повноваження.

Сімʼя

Ігор Палиця розлучений. Колишня дружина – Оксана Палиця. Журналісти припускали, що розлучення фіктивне й потрібне, аби уникнути декларування всіх активів. Так, після розлучення ексдружина політика стала єдиним власником двох компаній в Україні: ТОВ "Спортивні Карпати" і ТОВ "Бізнес Ініціативи".

Має сина Захара й дочку Марію.

Скандали

Імʼя Ігоря Палиці найчастіше асоціюють з олігархом Ігорем Коломойським, із яким він повʼязаний через нафтовий бізнес групи "Приват". Крім зв'язків із Коломойським, Палицю пов'язували зі львівським кримінальним авторитетом Вовою Мордой. Згідно з даними журналістських розслідувань, разом підприємці займалися відмиванням та легалізацією грошей через окремі політичні партії, зокрема – "Свободу" Олега Тягнибока.

У 2015 році журналісти оприлюднили переписку тодішнього голови Одеської обласної державної адміністрації Ігоря Палиці й народного депутата Віталія Хомутинніка, у якій останній консультує губернатора з питань схем і "тарифів" на українській митниці.

А в розслідуванні проекту "Слідство.Інфо" від серпня 2017 року йдеться, про приватну армію під прикриттям громадської організації, яка, ймовірно, належала та фінансувалася тодішнім головою Волинської обласної ради Палицею та здійснювала вплив та контроль над опонентами. За даними журналістів, утворена у 2014 році організація "Варта порядку" нібито мала на меті співпрацювати з правоохоронними органами. Зокрема вона охороняла будівлі Волинської обласної ради. Щороку "Варті порядку" перераховували 50 тис. грн із міського бюджету Луцька, але основні витрати "громадського формування" покривав Фонд Ігоря Палиці "Тільки разом".

У 2019 році Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження, фігурантом якого є Палиця. Мова йшла про розслідування схеми фальсифікації спецдозволів на користування надрами. За словами слідства, у березні 2016 року на сесії Волинської облради за ініціативи голови облради Ігоря Палиці депутати схвалили створення комунального підприємства "Волиньприродресурс". Основною метою створення підприємства був видобуток бурштину.

У квітні 2020 року багато ЗМІ публікували новини про те, що в січні Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Захар Палиця (син Ігоря Палиці) купили два нафтопереробних комплексу: ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" і ВАТ "НПК-Галичина".

Восени 2022 року в ЗМІ зʼявилася інформація, що Палиця двічі виїжджав за кордон під час війни: його не було в Україні з 18 липня до 10 серпня. У цей період він нібито побував на віллі у Каннах, яка ще з 2019 року перебуває у власності його родини. За даними французьких реєстрів, маєток зареєстрований на фірму нібито колишньої дружини Ігоря Палиці – Оксани Палиці.

У 2023 році фірма-власник ПАТ "Центрелеватормлинбуд", повʼязана з Палицею, планувала перебудувати історичний особняк Івана Терещенка в центрі Києва під офісний центр, чим фактично могла знищити памʼятку архітектури. Про це розповіла Олена Терещенко, дружина правнука історичного власника будинку Мішеля Терещенка. За її словами, Департамент міського благоустрою КМДА вже нібито підготував відповідний дозвіл, але поки що власника об'єкта стримує суд щодо власності на землю, який мав відбутися 17 травня і був перенесений.

Восени 2024 року журналісти дізналися, що син Палиці Захар із грудня 2023-го став власником великого маєтку в селі Плюти, що під Києвом. Маєток включає тенісний корт і навіть власний пляж на острові.  

Дещо раніше родичі народного депутата Ігоря Палиці стали власниками восьми земельних ділянок на острові у селі Плюти. "Сила правди" розповідала, що впродовж 2020-2021 років колишній дружині обранця Оксані Палиці там стало належати сім земельних ділянок загальною площею понад гектар, а батькові народного депутата Петру Палиці – ще одна ділянка на 30 соток. На землі, оформленій на Оксану Палицю, розміщувалися два житлові будинки площами 398,4 та 131,5 квадратів. Нині лише орієнтовна вартість землі Палиць у Плютах може сягати 75 млн. грн, йдеться в сюжеті Bihus.Info.

Статки

У 2021 році Палиця посів 44 місце в списку найбагатших людей України за версією журналу Forbes зі статками у 230 млн доларів. Портфель бізнесмена включав нафтовий напрямок групи "Приват", а саме – частки підприємства "Укрнафта", Кременчуцького НПЗ, заводу "Нафтохімік Прикарпаття", Дрогобицького НПЗ і мережі АЗС на 1500 станцій.

Навесні 2022 року через російські ракетні удари по Кременчуцькому НПЗ і втрату більше ніж 150 заправок "Укрнафти" у звʼязку з окупацією або знищенням Палиця отримав кілька десятків мільйонів доларів збитку. Восени того ж року держава забрала в управління "Укрнафту" та "Укртатнафту" (Кременчуцький НПЗ).

У 2023 році доходи Палиці становили 5,58 млн грн, що у 12 разів більше, аніж у 2022 році. Ці надходження складалися з заробітної плати у Верховній Раді та дивідендів.

Традиційно серед членів сім’ї нардеп вказує тільки доньку Марію із зареєстрованим місцем проживання у Швейцарії. Вона не має у власності ані бізнесу, ані майна. Натомість Ігор Палиця уже давно не зазначає у деклараціях сина Захара та колишню дружину Оксану, на яких зареєстрована левова частка компаній та майна родини.

В Україні Захар та Оксана Палиці, зокрема, володіють компанією "Буковель", яка розвиває гірськолижний курорт. Зараз ця фірма будує аквапарк біля гірськолижних трас.

Майно самого нардепа у 2023-му не змінилося. Ігор Палиця продовжує орендувати два офіси в Луцьку: один з них площею 93,11 "квадратів" він винаймає у ТОВ "Інвест-контур", інший – площею 41,9 "квадратів" – у Волинської обласної ради. Обидва офісні приміщення Палиця орендує з 2019 року. У власності політика – лише квартира в обласному центрі Волині за 2,7 млн гривень, площа якої становить 423,1 квадратних метрів. Її у 2020 році народний депутат отримав у подарунок від батька.

У декларацію за 2023 рік Ігор Палиця традиційно вніс також свої коштовні годинники: Rolex Oyster Perpetual, Audemars Piguet Tourbillon Chronographe та Audemars Piguet Automatic.