Коломойський Ігор Валерійович

Український олігарх, співвласник групи "Приват", екс–голова Дніпропетровської ОДА. На даний час його статки оцінюють у $835 млн.

Сторінка Wikipedia

Народився 13 лютого 1963 року в Дніпропетровську (з 2016 року – Дніпро)

Освіта

1985 рік – здобув фах інженера теплотехніки й автоматизації металургійних печей у Дніпропетровському металургійному інституті та має диплом із відзнакою.  

Кар'єра і бізнес

1986 рік – після закінчення університету працював у торговому кооперативі "Фіаніт", хоча за розподілом отримав направлення у проектну організацію. 

1989-1991 рік – разом із Олексієм Мартиновим та Геннадієм Боголюбовим створив кооператив "Сентоза" – філію радянсько-американо-фінсько-болгарського підприємства "Новінтех" та почав торгувати оргтехнікою.

1992 рік – Коломойський, Боголюбов та Мартинов організовують групу "Приват". У цьому ж році разом із Сергієм Тігіпко та Леонідом Мілославським засновує "Приватбанк".

Середина 90-х років – купує акції гірничо-збагачувальних комбінатів у Марганці та Орджонікідзе (з 2016 року – місто Покров Дніпропетровської обл), Нікопольського феросплавного заводу та Дніпропетровського заводу металевих виробів.

Володів "Укрнафтою", "Укртатнафтою", Кременчуцьким нафтопереробним заводом до 2022 року, відколи підприємства націоналізувала держава. Є колишнім власником гірськолижного курорту "Буковель" та ФК "Дніпро" (припинив існування в 2019 році). Коломойському також належали медіахолдинг "1+1", права на який він офіційно передав колективу в 2023 році, а також авіакомпанія "МАУ".

Сім'я

Батько – Валерій Григорович, мати – Зоя Ізраїлівна, обидва – інженери за фахом. Сестра – Лариса, власниця галереї мистецтв у Женеві (Швейцарія).

1983 рік – одружився з Іриною, з якою познайомився ще в піонерському таборі. Жінка веде закритий спосіб життя, про неї майже нічого не відомо.

Дочка – Анжеліка. Закінчила College du Leman (Швейцарія). 2011 року вийшла заміж за Олега Бокоєва, з яким невдовзі розлучилася. Мешкає в Женеві. Син – Григорій, громадянин Швейцарії. Професійно займається баскетболом, грає за команду Університету штату Клівленд (США).

Благодійність

Спонсорував відновлення історичної синагоги "Хурва" в Єрусалимі та ремонт тунелів під "Стіною плачу".

2014 рік –  з ініціативи та фінансовій підтримки Коломойського почали формуватися загони добровольців "Дніпро", "Штурм", він допомагав також у створенні батальйону "Донбас".

Політичний бекграунд

2004 рік – під час "Помаранчевої революції" підтримував кандидата у президенти Віктора Ющенка. Стверджує, що витратив на допомогу Майдану $5 млн.

2006 рік – відмовився від місця у списку "Партії регіонів", яку очолював Віктор Янукович.

2014-2015 ррік – голова Дніпропетровської ОДА. Був звільнений з посади через загострення конфлікту з тодішнім президентом Петром Порошенком.

28 березня 2015 року Ігор Коломойський заявив, що завершує свою політичну кар'єру.

2019 рік – в інтерв'ю BIHUS.Info заявив, що на Сході України – "громадянський конфлікт, можна сказати і громадянська війна, але це занадто глобально, а це громадянський конфлікт".

Скандали

Ігор Коломойський неодноразово опинявся у центрі скандалів, деякі із них були пов'язані навіть із криміналом. 

Початок 2000-х років – бізнесмен Ігор Григоришин звинуватив Коломойського у погрозах фізичною розправою. Згодом уже адвокат Григоришина Сергій Карпенко заявив, що олігарх організував на нього замах. Слідство просувалося повільно. Повторно справу почали розглядати у 2005 році. Сам Коломойський заявив, що так із ним хотів звести рахунки тодішній секретар РНБО Петро Порошенко. Окрім цього, під час засідання Лондонського суду Григоришин показав, що Коломойський причетний до вбивств свого бізнес-партнера Мілославського, головного виконавчого директора Українського кредитного банку Юрія Ляха, міністра транспорту Георгія Кірпи та інших.

2004 рік – між українським бізнесменом Віктором Пінчуком і Коломойським розгорівся конфлікт навколо Криворізького залізорудного комбінату. Він був у складі державного підприємства "Укррудпром", але внаслідок приватизації був проданий одній із компаній групи "Приват".

2009 рік – виграв конкурс на приватизацію Одеського припортового заводу, результати якого анулював уряд Юлії Тимошенко.

Березень 2009 рік – лідер нині забороненої в Україні КПУ Петро Симоненко звинуватив Коломойського у фінансуванні виборчої кампанії партії "Свобода" Олега Тягнибока у Тернопільській області. Олігарх ніяк на це не відреагував.

2019 рік – був внесений до бази сайту "Миротворець" за спробу дестабілізації ситуації в Україні та за потрійне громадянство (має паспорти України, Ізраїлю та Кіпру).

Справа проти Коломойського

На початку вересня 2023 року Бюро економічної безпеки і Служба безпеки України оголосили Коломойському підозру в шахрайстві та відмиванні коштів. Правоохоронці інкримінують бізнесмену легалізацію впродовж 2013–2020 років понад пів мільярда гривень, які він вивів за кордон через "Приватбанк", власником якого він був свого часу, та через інші підконтрольні банки.

Також уже за кілька днів, 7 вересня, Національне антикорупційне бюро оголосило Коломойському й п’ятьом його спільникам підозру, яких звинувачують у виведенні понад 9,2 млрд гривень із вже згаданого "Приватбанку".

Станом на початок 2024 року Ігор Коломойський перебуває під вартою в СІЗО. Розмір застави становить 2,6 млрд гривень, які ні сам бізнесмен, ні хто інший за нього не внесли.