Мер Черкас Бондаренко: "Президент не знає, що робиться в регіонах"
RegioNews вирішив особисто дізнатися у мера Черкас, що ж насправді стояло за його покаянням. В ексклюзивному інтерв’ю Анатолій Бондаренко розповів про свої теперішні відносини з головою держави, про очільників Черкаської ОДА, яких президент призначає чи не кожні пів року, про зміну партії, боротьбу з пандемією та власні політичні амбіції.
Ви стали очільником Черкас вдруге. Що насамперед зробили, коли дізналися про перемогу?
Коли отримали дані з дільниць і зрозуміли, що впевнено випереджаємо свого опонента, кандидата від партії "Голос” Віктора Євпака на 10%, зізнаюся чесно - випили по 50 грамів віскі. Як на мне, результат слабкуватий. Але якщо взяти до уваги, що ми, по суті, боролися проти двох президентів України – нинішнього Володимира Зеленського і попереднього Петра Порошенка – то, насамперед, ми перемогли їх, а не кандидатів, яких вони виставили проти нас.
Тим не менш, черкащанам знадобилося два тури, щоб обрати міського голову. Що вам завадило перемогти у першому турі? Можливо, балотувалися не від тієї партії?
Головна причина – у боротьбі за крісло мера Черкас на цих місцевих виборах брала участь велика кількість партій і кандидатів. Наприклад, до Черкаської обласної ради йшло 14 партій, а до міської - аж 20. І була велика кількість партій, які на себе відтягували по одному відсотку голосів виборців.
Зрозуміло, що ми розраховували на інший результат, і він би був іншим, якби міський голова йшов самовисуванцем. Та, на жаль, політична кон’юнктура говорить про те, що міський голова повинен йти на вибори від певної партії, будь-якої, перш за все, щоб мати підтримку депутатського корпусу.
Чому склали з себе обов’язки голови обласного осередку партії "Батьківщина"?
Питання мого виходу з ВО "Батьківщина" назрівало вже декілька років. В партії з’явилися молоді кадри, які очолили цю політичну силу. Наразі це секретар Черкаської міської ради Юрій Тренкін. Я десять років очолював обласний осередок "Батьківщини", мені захотілося сформувати свою політичну команду, бо попередня мені дісталася у спадок. Команду партії "За майбутнє" в Черкасах я сформував особисто від першого до останнього члена.
"Пропозиція" та "За майбутнє". Чому вибрали останню, адже "Пропозиція" презентувала себе як партія мерів, а "За майбутнє" пов’язують з Ігорем Коломойським? Ви з ним знайомі?
З Коломойським ніколи не зустрічався і незнайомий. Ігоря Палицю знаю давно, слідкував за діяльністю Олександра Шевченка (мається на увазі співзасновник гірськолижного курорту "Буковель", який балотувався на довиборах у Верховну Раду по округу №87 в Івано-Франківській області, - прим. ред.). Ці люди мені близькі по духу.
Щодо "Пропозиції", я дійсно приїздив на перший з’їзд партії, але на нього були запрошені всі мери. Одні перелякалися і не приїхали, я приїхав і навіть виступив. Мабуть, саме через це в "Пропозиції" і подумали, що я вступив до лав їхньої партії. Зізнаюся, що перемовини про це ми вели з Борисом Філатовим, який приїздив до Черкас. Та я не давав своєї згоди на вступ до лав цієї політсили.
Ви сказали, що більшість мерів злякались. Чого саме?
Це питання до них. Але, як бачимо, партії "Пропозиція", яка позиціонує себе як партія мерів, так і не вдалося згуртувати навколо себе більшість очільників українських міст. Мери просто побоялися втратити свої позиції в інших партіях, до яких вони вже входять. Наприклад, Андрій Садовий - у "Самопомочі", Віталій Кличко - в "Ударі", мери Тернополя та Івано-Франківська - у "Свободі".
Які у вас склалися стосунки вже з колишніми однопартійцями з "Батьківщини"?
Кабінет міського голови Черкас знаходиться на другому поверсі, а на третьому розташований кабінет секретаря міської ради, яким є член партії "Батьківщина" Юрій Тренкін. Саме я рекомендував депутатам його на цю посаду.
А чому саме його?
Вирішили дати молодим дорогу. Побачимо, як впорається.
А чому в міськраді сформувалася коаліція із партій "За майбутнє", "Батьківщини", "ЄС" і ВО "Черкащани"?
Розкрию вам секрет - в цій коаліції є всі партії, окрім ОПЗЖ. Опозиції як такої немає взагалі. Більше того, депутати від ОПЗЖ підтримують нас у тих питаннях, які стосуються життєдіяльності нашого міста. А ось стосовно політичних питань у нас є розбіжності.
Напевно, без опозиції важко? Хто критикує?
Критикують всі, навіть свої.
Давайте поговоримо про вашу критику Зеленського щодо введення першого карантину. Чому все ж таки ви прийняли рішення публічно вибачитися перед президентом? Ви не жалкуєте, що пішли на конфлікт із ним?
Я не змінив свою думку. Вибачився, тому що вважаю, що ця риса характеру притаманна лише сильним людям. Хочу побачити, якими будуть подальші дії президента. Бо те, що відбувалося тут, на місці, особливо що стосується тих рішень, які ухвалювала Черкаська обласна адміністрація, то вони, на жаль, не були державними. Починаючи від розподілу коштів дорожнього фонду і закінчуючи регіональними проєктами. Чому президент має таку низьку підтримку на Черкащині? Відповідь проста: тому що він не чує і не хоче чути людей, які користуються авторитетом в цьому регіоні.
Голови обласних державних адміністрацій призначалися невідомо за якою формулою і мали невідомо які трудові досягнення. Чим керувався очільник держави, призначаючи їх, теж невідомо. Думаю, що двох останніх, колишніх СБУшників, призначав лише з однією метою – приструнити мера Черкас. Чим вони там ще займалися - не знаю, напевно, їхню роботу оцінить сам Володимир Зеленський. Чому він їх звільнив, достеменно відомо тільки йому. Якихось особливих досягнень в будівництві доріг, у розвитку промисловості в регіоні я не побачив.
Але все ж таки ви зменшили градус критики щодо Володимира Зеленського. Зізнайтеся, ви на гачку у Банкової?
Ні. Більше того, думаю, що враховуючи нові карантинні обмеження, градус критики у бік Банкової може посилитися. Ми маємо гіркий досвід співпраці з державою, коли в минулому році недоотримали 200 мільйонів гривень до міського бюджету. Коли витратили свої 104 мільйони гривень на придбання апаратів ШВЛ та кисневих концентраторів, на відкриття тимчасового стаціонару для хворих на COVID-19 на базі нашого пологового будинку. До речі, коли планували робити цей стаціонар, а це якраз було під час мерських виборів, то нас критикували пропрезидентські сили, влаштовували біля пологового мітинги. А зараз завдяки тому, що у нас є додаткові ліжко-місця, Черкаси в третю хвилю коронавірусу почуваються більш впевнено. І що характерно, тепер всі мовчать, ніхто не критикує.
Ви перед Зеленським вибачилися. А він перед вами? Можливо, не сам Володимир Олександрович, а хтось з Офісу президента?
Та сторона написала лист за підписом уповноваженої особи, яка мала доручення від Офісу президента, – адвоката. Вона написала, що під час виступу Зеленський мав на увазі не особисто мера Бондаренка, а чиновників, які погано виконують свої посадові та службові обов’язки. Ось така відповідь: "І я - не я, і хата не моя". Мені дуже шкода нашого президента. Бо, на мою думку, ті люди, які піднесли йому цю інформацію, мали б бути більш компетентними і краще розбиратися у регіональній політиці.
Наразі у Верховній Раді розглядають проєкт закону "Про місцевий референдум". В ньому йдеться про те, що можна буде висловити недовіру меру, якщо 10% громадян висловлять таке побажання. Чи не вважаєте ви, що Банкова підстраховується і завдяки цьому закону може тримати мерів на короткому повідку?
Є такі побоювання. В будь-якій громаді можна легко знайти 10% незадоволених, які будуть проти того чи іншого мера. 10% – не так вже й багато. Але я думаю, що тим, хто зараз сидить на Банковій, потрібно думати не про те, як приструнити мерів, а почати з ним нормальний діалог.
Нещодавно відбулася селекторна нарада, яку проводив пан Єрмак. Головне питання – повісити на місцеві бюджети доплату виплат підприємцям. Тобто, 8 тис. грн платить уряд, а доплату до середньої місячної зарплатні – 2,5 тис. грн - платить місцева влада. На зауваження, що бюджети вже прийняті і в них ці витрати не закладені, відповідь була наступна: "Так і бюджет країни прийнятий, але ми будемо скликати позачергове засідання ВР і розглядати це питання". З однієї сторони, ініціатива начебто непогана, і кошти наче не дуже великі. Але крім того, що мерів знову хочуть поставити у незручне становище, нічого вона за собою не несе.
Після цієї селекторної наради відбулася нарада мерів. Скажу чесно, мої колеги не стримували себе в оцінках цієї ініціативи, і в результаті всі відмовилися. Ми підрахували: якщо це 500 підприємців по дві тисячі гривень, то разом 1 млн грн – для обласного центру це не такі вже й великі кошти. Але якщо ми партнери з державою, то партнерські відносини повинні діяти в усьому, і в розподілі коштів перш за все. Наприклад, з 750 мільйонів гривень, які наша область отримала з державного бюджету на дороги, тільки 20 мільйонів віддали Черкасам. Невідомо за якою формулою ці кошти розподіляли, адже третина населення області живе саме в обласному центрі.
З 5,4 мільярда гривень, які в попередньому році були витрачені на дороги державного значення, на шляхи, які пролягають Черкасами, не було витрачено жодної копійки. Нам сказали: "А вам навіщо, у вас же й так дороги нормальні". А те, що ми не будували дитсадки, не робили парки, сквери, а п’ять років будували дороги, в розрахунок не взяли. Місто Сміла отримало 200 млн грн за останні три роки на дороги. Місто Черкаси - 20 млн. Де справедливість?
Якщо президент Зеленський хоче побудувати нормальний діалог з мерами, то в першу чергу він повинен дивитися, кого призначати на місця, щоб ці люди відповідали певним критеріям. А ще краще – це забрати в них ручку, щоб вони не могли підписувати документи про розподіл держаних коштів. Бо ці кошти повинні розподілятися автоматично в центрі, щоб жодний чиновник, який призначається в тому числі і президентом, не мав до цього ніякого відношення.
Я досі не розумію, як ділили кошти державного фонду по будівництву доріг. Уважно вивчивши перелік шляхів у Черкаській області, на які виділили гроші, побачив, що 8 мільйонів віддали на одну дорогу між селами Хижинці і Журжинці, якою у день їздить десь близько восьми автомобілів. Ось так розподілялися державні кошти. А ділили їх ті, кого призначив президент. Який, напевне, в перший рік так і не розібравшись, кого призначати, роздавав посади тимчасовим людям, в тому числі і на Черкащині.
За час президенства Зеленського вже чотири рази змінювалися очільники області. Які у вас з ними складалися стосунки з огляду на те, що, як ви самі щойно сказали, однією із задач, котрі ставив перед ними президент, було приструнити мера Бондаренка?
Відповім українською приказкою: "Зносини були гарні, тільки результату немає". Наприклад, до нас звернулися з Офісу президента з ініціативою відремонтувати стадіон у місті Черкаси. Щоправда, була умова – передати його в управління облдержадміністрації. Нам чітко дали зрозуміти, що не будуть вкладати гроші в жоден об’єкт, якщо він не буде на балансі ОДА. Ми погодилися. Приїхали проєктанти з Дніпра і нарахували будівельних робіт на 300 млн грн. В ОП відмовилися від цієї ідеї. Вирішили відремонтувати басейн, порахували і теж відмовилися. Тепер ми ніби домовилися, що, можливо, будемо будувати дитячий садок. Але повторюся: "Можливо". От такі у нас відносини. Гарні, але результату немає.
Що можете сказати про нового очільника Черкащини Олександра Скічка? Ви вже зустрічалися? Яке враження він на вас справив?
Скічко - перший з призначених президентом очільників області, який народився в Черкасах, і це надзвичайно позитивно. Він дуже хоче тут щось змінити, але побачимо, чи дадуть йому це зробити.
Ну і, звичайно, ніхто не відміняв коронавірус. Поки регіон перебуває у "помаранчевій" зоні. Наскільки Черкаси готові до патової ситуації, яка вже склалася в кількох регіонах України?
Ми готові трохи краще, ніж інші, адже витратили більше коштів на спеціальне обладнання. Звичайно, зростання захворюваності у нас є, але, дякуючи Богу, не таке стрімке, як в інших областях України. У тимчасовому стаціонарі, який розрахований на 150 ліжко-місць, зараз перебуває 53 осіб. В загальному заповнюваність всіх закладів, що розраховані на хворих на COVID-19, – 57%. Ситуація контрольована. Звичайно, будемо вживати обмеження, але керуватимемося, насамперед, здоровим глуздом.
Не будемо забороняти людям відвідувати парки і торгові центри. Скажу відверто, закриття маленьких крамничок, де відвідувачів буває до 10 осіб на день, на ситуацію ніяк не вплине. Є великі супермаркети, де скупчення людей набагато більше. Ми не можемо дозволити собі знову недоотримати до бюджету 200 чи 100 млн грн. Якби зараз Кабмін сказав органам місцевого самоврядування: "Ми компенсуємо вам 40% втрат, затягніть паски", ми б це зробили, а так нас лишили сам на сам з нашими проблемами. У другий локдаун я і всі мої працівники пішли більш ніж на 10 днів у відпуску за власний рахунок, тим самим зекономивши бюджетні кошти. Чому б президентові, прем’єр-міністру і всім іншим не зробити теж саме?
Вакцинація. Тільки ледачий не критикував уряд з цього приводу. Ваше ставлення. І чи не відмовляються черкаські медики вакцинуватися, як, наприклад, харківські? Самі плануєте вакцинуватися?
Щодо вакцинації мені багато незрозуміло. Навіщо треба влаштовувати шоу на всю країну і публічно вакцинуватися? За мною теж ходили чотири дні: "Давайте ви у прямому ефірі публічно вакцинуєтеся". Я їм кажу: "Нещодавно хворів, у мене високі титри антитіл, приходьте місяців через два". Щодо вакцинації населення, то наразі у нас провакциновано 615 осіб. В основному, це - медичні працівники. Я взагалі вважаю, що треба дозволити вакцинуватися всім бажаючими. Щоправда, вакцини немає….
Ситуація з тарифами, які зараз для багатьох українців просто нереально високі. На вашу думку, що потрібно зробити, аби заспокоїти людей?
Треба просто знизити ціну на газ - і все стане на свої місця. Моя особиста думка, що уряд немає впливу на "Нафтогаз України". Ми декілька разів зустрічалися у Кабміні і обговорювали меморандуми стосовно оплати за газ і штрафні санкцій. Але далі справа не йшла. Повинна бути рентабельна державна ціна для теплопостачальних підприємств.
Ваше ставлення до децентралізації? Адже саме завдяки цьому процесу кошти якраз і мають залишатися на місцях…
Я позитивно ставлюся до процесу децентралізації. Ось тільки його потрібно завершити. Прийняти закон один раз на п’ять років і не змінювати правила гри з прийняттям закону України "Про державний бюджет". Бо кожний закон України "Про державний бюджет" суперечить законодавчим актам та закону України "Про місцеве самоврядування". Ми тут на місцях нічого не можемо планувати, бо цей закон щоразу вносить зміни щодо державних податків. Потрібно чітко навчитися планувати на п’ять-десять років наперед.
Разом з децентралізацією та коштами нам передали і повноваження, і навантаження – починаючи від компенсації вартості проїзду у громадському транспорті та закінчуючи закладами професійно-технічної освіти. Та після нашого "діалогу" з президентом Черкаську міську раду перевіряла Державна аудиторська служба, яка оштрафувала нас на 13,5 млн грн за те, що ми в міській лікарні, яка, по суті, виконує функції обласної, лікували хворих жителів Черкаської області. Аргументуючи це тим, що ми не мали права цього робити. Нам цих хворих привозила швидка допомога, яка є державною структурою, а інша державна структура вписала нам за це штраф. Ось так у нас все працює в державі. Президент не знає, що робиться в регіонах, а регіони думають, що вони самостійні.
Ви часто говорите, що вам, як меру, не вистачає управлінських повноважень. Яких саме?
Хочу більше повноважень, особливо стосовно силових структур. І тоді я готовий повністю відповідати за місто і порядок в ньому.
Вам робили пропозиції очолити Черкаську область?
Я працюю на Черкащині з 2002 року, коли був головою районного центру. За цей час різні президенти декілька разів пропонували мені очолити область.
А теперішній?
Ні.
А якби запропонував, погодилися б?
Ні. Мене обрали люди, і я повинен відпрацювати свій термін. Люди на мене розраховують. У мене багато планів щодо благоустрою міста. Я хочу завершити розпочате тут, а потім можна спробувати свої сили і на більш серйозному напрямку.
Тобто у вас є загальнонаціональні амбіції. Плануєте балотуватися до парламенту?
В парламент йти не планую, мене там нічого не цікавить. Роль парламенту в нашій країні наразі взагалі нівелювалася. В уряді, можливо, попрацював би.
А в якому конкретно напрямку?
В сфері житлово-комунального господарства.
Деякі політичні експерти вважають, що наступним президентом України може стати мер якогось міста. Наприклад, Віталій Кличко чи Борис Філатов. Загалом звучить багато прізвищ, в тому числі і ваше. Як ви до цього ставитеся?
Я нормально до цього ставлюся. Коли прийде час президентських виборів, тоді і буду визначатися.
Як у подальшому бачите співпрацю з центральною владою? Ви ж ще п’ять років будете міським головою Черкас.
Я не буду мовчати і не боюся аудиторських перевірок. Ви ж розумієте, якщо б у СБУ чи ДБР на мене щось знайшли після мого "діалогу" з президентом, то вже все було б вивернуто і показано.
Відверто скажу, що президентові не треба боротися з такими мерами, як Бондаренко. Бо саме такі мери першими стануть на захист країни, якщо буде внутрішня або зовнішня загроза – і це відбудеться незалежно від наших особистих стосунків. А ті, що стоять біля блюда, лижуть його та при цьому ділять державні ресурси, не стануть на захист країни - вони просто втечуть.
Регіональна політика Офісом президента проводиться трішки неправильно. Мери - це голос громади, і якщо ми щось вимагаємо, то не для себе особисто, а для неї. Ми хочемо чітких правил гри, справедливого розподілу коштів, просто не заважайте. Країна все одно почне розвиватися. І розвиватися вона буде з регіонів.
