Мазепа Ігор Олександрович

Ігор Мазепа народився 2 липня 1976 року в Києві.

Освіта та початок кар'єри

Вищу освіту Мазепа здобував у Київському національному економічному університеті, отримавши зрештою фах міжнародного економіста, а також диплом за спеціальністю Право.

Майже одразу після закінчення університету Ігор Мазепа влаштовується на роботу до інвестиційної компанії Prospect Investments, що мала російсько-американські коріння. Тут він почав розвиватися як інвестиційний банкір, але вже за три роки Мазепа стає керуючим директором у компанії Foyil Securities New Europe, яка займалась аналітичним дослідження різноманітних галузей економіки України та окремих підприємств на замовлення потенційних інвесторів, зокрема й закордонних. Компанія, в якій Мазепа був керуючим директором, мала 100% американського капіталу. Втім, і у цій компанії він не попрацював дуже довго, адже вже за два роки став керуючим директором MFK Investment Bank.

Набравшись достатньо досвіду на ринку інвестицій, Мазепа вже у 2004 році відкриває власну інвестиційну компанію під назвою "Concorde Capital". У цій компанії він був і власником, і генеральним директором. Втім, сам Мазепа ніколи не зупинявся на розвитку лише своєї компанії. Наприклад, у 2014 році деякий час він був членом наглядової ради "Альфа-Банку", що належить російським олігархам Михайлу Фрідману та Петру Авену. Крім цього, свого часу він контролював платіжну систему QIWI/TYME, але її заборонили в Україні через зв'язки з російськими платіжними системами. За даними деяких ЗМІ, цим сервісом користувалися для переказів на непідконтрольні Україні території.

Після Революції гідності в Україні Ігор Мазепа був включений до наглядової ради державного банку "Укрексімбанк", у складі якої він перебував до 2016 року. А вже восени того ж року Мазепу включили до складу наглядової ради "Укрсоцбанку". 

Сам Мазепа завжди пишався тим, що був одним із засновників біржі цінних паперів АТ "Українська біржа". Крім цього, довгих вісім років, з 2008 до 2016 років, він також був головою біржової ради "Української біржі".

Також Мазепу називали інвестором мережі клінік "Добробут", готельного комплексу Shelest, магазину MakeUp, бурштинового бізнесу, Криворізького цементного заводу, газодобувної компанії "Села Енерджи". За інформацією системи YouControl, підприємець є керівником і бенефіціаром у більш ніж 50 компаніях.

Статки

Forbes достеменно невідомо, у скільки оцінюються статки Ігоря Мазепи. За словами самого бізнесмена, ним вкладено десятки мільйонів доларів у різні активи. Якби не було війни, каже він, це коштувало б сотні мільйонів.

Зв'язки у політиці

Після Революції гідності на осінніх виборах 2014 року до Верховної Ради Ігор Мазепа входив до першої п'ятірки списку партії "Сильна Україна", очільником якої був олігарх Сергій Тігіпко, який у свою чергу свого часу також займав посаду міністра в уряді Януковича-Азарова і мав членство у "Партії регіонів". Окрім самого Тігіпка та Мазепи, до першої п'ятірки також входили, наприклад, очільник СБУ часів Януковича та за сумісництвом олігарх Валерій Хорошковський, а ще – регіоналка Світлана Фабрикант. Втім, на тих виборах партія Тігіпка не подолала 5-відсотковий бар'єр, і Ігор Мазепа не став народним депутатом.

Проте, він все ж мав вплив на українську політику після 2014 року. Цьому посприяли дружні стосунки Мазепи з відомим медіа-магнатом Борисом Ложкіним. Мазепа також був партнером Ложкіна в Українському медіа-холдингу (UMH Group), активи якого у 2013 році придбав "гаманець Януковича" Сергій Курченко. Після того, як президентом України у 2014 році став Петро Порошенко, Ложкін був призначений головою Адміністрації очільника держави. Сам Ложкін свого часу навіть підтверджував, що Мазепа входить до переліку його особистих радників. Хоча в інтерв’ю Мазепа підкреслював, що цікавиться виключно бізнесом, а не політикою. Втім, після того, як Борис Ложкін у 2016 році залишив посаду голови АП, Ігор Мазепа також усе менше почав цікавитися політикою.

Скандали

Мазепа був серед співвласників латвійського представництва "ПриватБанку", часткою в якому володів через офшорну компанію Concorde Bermuda Ltd. У 2011-2013 роках банк проводив операції між низкою підставних компаній на користь бізнесмена Сергія Курченка й оточення колишнього президента Віктора Януковича. Загалом через рахунки компанії Курченка в латвійському банку пройшло кілька сотень мільйонів доларів.

Concorde Bermuda Ltd також засвітилася в розслідуванні Комісії з цінних паперів і бірж США через підозру в інсайдерській торгівлі – передачі конфіденційної інформації трейдерам, які використовували її для спекуляцій і маніпуляцій. Комісія викрила Concorde Bermuda в одержанні $3,6 млн неправомірної вигоди – у підсумку компанія уклала зі слідством угоду та сплатила $4,2 млн штрафу.

У 2018 році журналісти-розслідувачі з "Радіо Свобода" писали про ймовірну причетність Ігоря Мазепи до схем незаконного заробітку на державному Одеському припортовому заводі. Ігореві Мазепі неодноразово закидали рейдерство. Зокрема у 2023-му колишній власник Майницького газового родовища Олег Токар публічно звинуватив Мазепу в захопленні родовища й небажанні розраховуватися за нього. Сам інвестбанкір назвав звинувачення замовними. 

Улітку 2023 року Мазепа став співзасновником руху підприємців "Маніфест 42", який анонсував створення антирейтингу правоохоронців і суддів, які використовують повноваження для незаконних атак на бізнес.

У жовтні 2023 року Ігор Мазепа втрапив до скандалу через прибуття вертольотом до Хорватії без попередження аеронавігаційних служб. Як стверджували ЗМІ, бізнесмен спершу вирушив з Італії до Загреба, де відбулося дозаправлення повітряного судна. Після цього вертоліт без належної реєстрації, звітності та дозволу приземлився біля Карловаца. Після інциденту з Мазепою говорив почесний консул України в Хорватії Івіца Піріч. І бізнесмену довелося заплатити великий штраф через порушення.

Проблеми із законом

18 січня 2024 року на об'єктах Concorde Capital почалися обшуки. У компанії стверджували, що слідчі дії відбувалися без ухвали суду, в бізнес-центрі нібито навіть вибили двері. Самого Ігоря Мазепу того ж дня затримали спецпризначенці Державного бюро розслідувань на україно-польському кордоні, на переході Шегині. Компанія миттєво сповістила, що Мазепа й раніше часто виїжджав за кордон у робочих і волонтерських справах, а про нинішній виїзд повідомив слідчих і правоохоронні органи, оскільки нібито мав відвідати Всесвітній економічний форум у Давосі. Зранку 19 січня в ДБР підтвердили затримання.

Окрім Мазепи і його брата, затримали тоді ще двох учасників імовірної схеми. За даними слідства, засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації, використовуючи корупційні зв’язки у державних органах, незаконно заволоділи землями водного фонду, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. До речі, Мазепу називають одним із власників котеджного містечка Goodlife Park, яке розташоване саме поблизу ГЕС. Ігор Мазепа і його брат Юрій та ще декілька людей отримали підозри в заволодінні землями Київської ГЕС у 7 гектарів на суму 7 млн гривень. Також слідчі хочуть довести, що Мазепа намагався заволодіти 300 га землі вартістю понад 1 млрд гривень.

19 січня Мазепі обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю застави в 349 млн грн. Прокуратура просила заставу в 700 млн гривень для Ігоря Мазепи і ще в 500 – для його брата. Таку суму пояснили матеріальним станом підозрюваного і його можливістю переховуватися від слідства. Також Печерський районний суд Києва того ж дня обрав запобіжний захід двом підозрюваним у справі у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. До того ж, сам Мазепа скаржився, що не може внести заставу у понад 300 млн грн, яку призначив суд.

Але "справа Мазепи" обурила підприємців, а тому влада мусила реагувати. За чотири дні, що їх фінансист провів у СІЗО, топчиновники провели низку зустрічей із бізнесменами. РНБО ввела мораторій на дії силовиків, що можуть зупинити роботу компаній, а Володимир Зеленський пообіцяв перезапустити Бюро економічної безпеки і створив Раду підприємців при Офісі президента.

23 січня 2024 року, в час, коли тривало засідання РНБО, Апеляційний суд Києва розглянув скаргу й залишив під вартою засновника та директора інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепу. Водночас суму застави було зменшено зі 349 млн грн до 21 млн грн. Але наступного дня ЗМІ повідомили, що Мазепа вийшов із СІЗО. Заставу в розмірі 21 млн грн сплатила одна із компаній, що входить до групи компаній "Конкорд Кепітал". Цікаво, що під час перебування бізнесмена у СІЗО, вночі з 21 на 22 січня згорів його заміський будинок в селі Картовецьке Чернігівської області. Постраждалих не було. Поліція назвала можливою причиною пожежі недолік конструкції, порушення правил монтажу нагрівальних пічок та димарів.

Після виходу з-під варти під заставу Мазепа відкинув звинувачення на свою адресу і на своїй сторінці у Facebook висловив подяку президенту Володимиру Зеленському за ухвалені рішення щодо унеможливлення тиску на бізнес.