Безугла Марʼяна Володимирівна

Профіль у Facebook

Канал у Telegram

Сторінка на порталі Верховної Ради України

Сторінка Wikipedia

Народилася 17 травня 1988 року в Києві.

Освіта

Навчалася в престижній гімназії №177 міста Києва, яка розташована між Офісом президента та вулицею Хрещатик і серед містян має статус "школи для інтелігенції". Закінчила школу з золотою медаллю та добре вивчила англійську, а також має середній рівень німецької, гірше знає французьку.

Закінчила Національний медичний університет імені Богомольця за спеціальністю "Лікувальна справа" з червоним дипломом (2004-2011), потім інтернатуру за спеціальністю "Внутрішні хвороби". Оскільки всі медики військовозобов’язані, Безугла в університеті пройшла також військову кафедру й отримала офіцерське звання.

Кар’єра

Донедавна інформації про трудову діяльність Марʼяни Безуглої до того, як вона стала народною депутаткою України, було вкрай небагато. Однак після низки гучних скандалів за її участі наприкінці 2023 – на початку 2024 року, українське видання "Бабель" детально дослідило її кар’єру та, зокрема, поспілкувалося з її колегами та самою Безуглою.

Так, із 2011 року вона працювала й згодом писала кандидатську в поліклініці Державного управління справами, але захистити її не встигла.

Навесні 2015-го Безугла як військовозобов’язана отримала повістку. Її направили в механізований батальйон 128 окремої гірсько-піхотної бригади на Закарпатті. Її командиром тоді був Сергій Шаптала, який зараз очолює Генеральний штаб. Попри це, Безугла вже в статусі народного депутата не раз критикувала Шапталу,  називаючи його "сірим кардиналом ЗСУ", водночас заявивши, що на момент проходження служби з комбригом не спілкувалася, мовляв тоді в неї був не той рівень.

Згодом, у тому ж 2015-му, Безугла написала рапорт, у якому попросила відправити її на війну. Вона служила в селі Сотенне та в селищі Станиці Луганській, однак недовго. Невдовзі її відібрали в команду медиків, підготовкою яких займалися американські інструктори та які мали працювати в новому польовому госпіталі, що надійшов від США за 7,5 млн дол. Проте після навчання всіх медиків направили не в шпиталь, а розпустили по своїх військових частинах. Сам польовий шпиталь "загубився", журналістам його вдалося знайти лише за рік, у 2016-му, в Донецькій області, за 30 км від фронту, однак на лікуванні там нікого не було. Безугла говорить, що саме цей випадок спонукав її долучитися до реформ у Міністерстві оборони.

Безуглу згодом прикомандирували до медуправління Генерального штабу, де вона відповідала за міжнародну діяльність та зокрема контактувала з Офісом НАТО, оскільки була єдиною, хто вільно спілкувався англійською.

У 2016 році після закінчення термінів її мобілізації Марʼяна Безугла розпочала цивільну кар’єру в медичному департаменті Міністерства оборони, а згодом за рекомендацією екс-міністра оборони Степана Полторака долучилася до Проєктного офісу реформ при оборонному відомстві, де сконцентрувалися на двох ключових питаннях – запуск централізованого навчання тактичної медицини всіх військових і об’єднання медичних департаментів Міноборони й Генштабу в один. Безпосереднім керівником Безуглої на той час був Андрій Загороднюк, який пізніше стане першим міністром оборони в команді Володимира Зеленського. В Міноборони команді Безуглої приписують реалізацію двох значимих проєктів: запуск у 2017 році 205-го навчального центру, де військовослужбовців ЗСУ навчали тактичної медицини, а також створення в ЗСУ Головного військово-медичного управління.

Після звільнення Загороднюка Проєктний офіс мала очолити Безугла, однак проти виступили її колеги. Вони зазначили, що в них із Безуглою часто виникали конфлікти через те, що вона – не командний гравець, одиначка й безапеляційна, оскільки вважає своє бачення єдиним правильним.

Тому Безугла пішла з Проєктного офісу, однак залишилася в Міноборони на офіційній посаді старшої інспекторки з контролю за виконанням доручень відділу цивільних експертів Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ. Однак продовжувала закривати поточні медичні проєкти сама.

Політична діяльність

Свій шлях у політиці Марʼяна Безугла розпочала з Верховної Ради України. Влітку 2019 року вона обрана народною депутаткою 9-го скликання на окрузі №217 (Оболонський район Києва). Вона набрала 38,4% голосів. Безугла балотувалася від "Слуги народу" як безпартійна, а восени 2019 року вже стала членкинею партії.

Видання "Бабель" із посиланням на свої джерела стверджує, що рекомендації Безуглій на відбір до "Слуги народу" дав керівник військово-медичного управління Ігор Хоменко, з яким вона працювала над об’єднанням медичних сил Генштабу та Міноборони. Вона пройшла два етапи відбору. Вже безпосередньо в партію її привів власник мережі сигаретних кіосків, що стояли на зупинках громадського транспорту, Андрій Холодов, який на той час вважався людиною колишнього голови ОП Андрія Богдана.  Представляючи її в штабі, Холодов сказав, що Безугла – "дівчинка ресурсна".

У Верховній Раді (станом на початок 2024 року) Безугла є заступницею голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, головою підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості; заступниця голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО; членкиня міжпарламентської ради Україна-НАТО.

Народна депутатка також входить до низки груп із міжпарламентських зв’язків із США, Великобританією, Німеччиною, Швецією, Китаєм, Естонією, Польщею, Канадою.

Згідно з даними на сайті Верховної Ради, станом на початок 2024 року Марʼяна Безугла долучилася до написання щонайменше 370 законопроєктів і подала поправки до 12 проєктів закону. Більшу частину її правок врахували. Одразу після обрання Безугла взялася за два великі законопроєкти – реформу розвідки та реформу СБУ. З першим глобальних проблем не виникло, і законопроєкт ухвалили ще в 2020 році. А ось історія з реформуванням СБУ затягнулася через різне бачення між Безуглою та тодішнім керівництвом Служби. Відповідний законопроєкт досі не ухвалений, попри те, що західні партнери вимагають реформувати СБУ ще з часів президентства Петра Порошенка.

Скандали

Марʼяна Безугла є однією з найскандальніших нардепів 9-го скликання Верховної Ради. Незважаючи на донедавна "втаємничену" біографію, парламентарка часто потрапляє на сторінки медіа, здебільшого через свої заяви та ініціативи, які провокують значний суспільний резонанс.

Чи не найбільше обурення громадськості народна депутатка викликала восени 2023 року, коли заявила, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який уже досить довгий час користується найбільшим авторитетом і довірою серед українців, має піти у відставку через начебто відсутність плану війни на 2024 рік. Протягом наступних місяців Безугла продовжувала активно критикувати Залужного у своїх постах на Facebook, що так само викликало публічне невдоволення.

Вже в січні 2024 року Комітет ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки вирішив відкликати нардепку з посади заступниці голови Комітету. Однак відповідну постанову не змогли винести на розгляд на найближчому засіданні Ради. Кілька нардепів навіть блокували парламентську президію, що змусило спікера ВР Руслана Стефанчука навіть закрити засідання.

Згодом Безугла сама написала заяву на вихід із фракції та партії "Слуга Народу". У дописі на Facebook вона заявила, що "слабка фракція і партія у війні мені не потрібна". Однак додала, що продовжить підтримувати ініціативи президента. Ввесь цей час у пресслужбі "СН" відхрещувалися від її заяв, говорячи, що Безугла сама відповідає за слові слова. А незабаром керівниця "Слуги народу", народна депутатка Олена Шуляк в своєму інтерв’ю виданню "Главком" заявила, що Марʼяна Безугла мала б узагалі скласти мандат.

Виключити Безуглу з Комітету намагаються вже не вперше. Це пропонував ще на початку 2023 року нардеп Федір Веніславський ("Слуга Народу"). Мовляв, за його твердженням, Безугла обманула членів Комітету, коли заявила, що узгодила з Головним управлінням розвідки текст законопроєкту № 4210, що давав змогу на час воєнного стану призначати міністром оборони військового без його відставки зі служби.

Загалом це лише невеличка частина скандалів, які супроводжували Безуглу за роки її роботи у Верховній Раді. 

Так, влітку 2023 року нардепка відзначилась суперечливими висловлюваннями, що стосувалися зовнішності директорки музею Голодомору Лесі Гасиджак, яка, за її переконаннями, не відповідає "візуальним стандартам" цієї посади.

Роком раніше, влітку 2022 року, між Безуглою та журналістами Яніною Соколовою та Юрієм Бутусовим, а також на той момент головою Луганської ОВА Сергієм Гайдаєм виник публічний конфлікт. Останні назвали нардепку "людиною згори", "темним лицарем від Офісу президента, який контролює військові операції у Сєвєродонецьку, дає вказівки командуванню, висловлює претензії, хто, де і як має бути і в цілому координує дії військових" у розпал боїв на сході України. Сама Безугла стверджувала, що перебуває у зоні бойових дій за особистою ініціативою, не віддає накази, а перебуває там для "порад, допомоги, комунікації, підтримки і контролю", зокрема як членкиня комітету ВР з нацбезпеки, оборони та розвідки.

З Юрієм Бутусовим у Безуглої стосунки не склалися ще раніше. Навесні 2022 року парламентарка просила СБУ відреагувати на діяльність журналіста, оскільки він "безкарно викладає тонни інформації щодо наших військових, позицій, оперативної обстановки, розхитує, дезорієнтує і підіграє росії". Бутусов, своєю чергою, заявив, що вважає звинувачення Безуглої брехнею.

Ще в один гучний скандал Марʼяна Безугла потрапила також навесні 2022 року. Народна депутатка ініціювала законопроєкт, який теоретично міг дозволити бойовим командирам вбивати військовослужбовців для припинення кримінального порушення, що включає непокору, опір, застосування насильства чи дезертирство. Документ пропонував прибрати рядок "не призводячи до смерті військовослужбовця" із ст. 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Сама Безугла пояснювала, що своєю ініціативою прагнула захистити командирів, які, застосувавши зброю "для порятунку підлеглих", могли спричинити загибель військового, який здійснив порушення.

Не менш резонансний скандал трапився в 2021 році. Тоді Безугла очолювала парламентську Тимчасову слідчу комісію, яка розслідувала ймовірний зрив спецоперації української розвідки із затримання бойовиків російської ПВК "Вагнер" у липні 2020 року.

Розслідувачі проєкту Bellingcat, а також низка вітчизняних і міжнародних ЗМІ стверджували, що спецоперацію та спроби заманити найманців в Україну і заарештувати їх зірвав голова Офісу президента Андрій Єрмак. Нібито за його вказівкою перенесли операцію, через що "вагнерівців" перехопили в білорусі. ТСК, яку очолювала Безугла, підтвердило, що дійсно операцію перенесли, але хто саме це зробив – не повідомлялося, але точно не Володимир Зеленський і не Андрій Єрмак. ТСК у проміжному звіті не виявила доказів витоку або втручання Офісу президента. Опозиція звинуватила Безуглу в заангажованості.

Скандали довкола Марʼяни Безуглої розпочалися ще з її передвиборчої кампанії в 2019 році. За даними громадянської мережі ОПОРА, агітатори пропонували людям підписуватися на соцмережі Безуглої за подарунки – кепки та футболки. Сама ж Безугла переконувала, що кепки і футболки коштували дуже дешево, тому не могли вважатися підкупом.

Родина

Мама: Валентина Терещенко – лікарка, професорка, у минулому завідувачка кафедри в київському медуніверситеті імені Богомольця.

Батько: Володимир Безуглий – бізнесмен, один з його численних активів – Київський завод "Граніт". У 90-х Безуглий став співзасновником Фонду для пенсіонерів МВС, однак вийшов з нього у 2022-му.

Фото: Facebook / Бабель