Стефанчук Руслан Олексійович

Профіль у Facebook

Сторінка в Х (Twitter)

Сторінка на порталі Верховної Ради України

Народився 29 жовтня 1975 року в Тернополі.

Освіта

Закінчив загальноосвітню середню школу №18 в Хмельницькому. Вищу освіту з відзнакою здобув у 1995 році в Хмельницькому інституті регіонального управління та права (нині – Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова) за спеціальністю Правознавство. У 1997 році завершив навчання за спеціальністю Менеджмент виробничої сфери в Технологічному університеті Поділля (нині – Хмельницький національний університет). Закінчив аспірантуру в Інституті держави і права імені Володимира Корецького НАН України.

Володіє українською, англійською, польською, німецькою мовами та латиною.

Кар’єра

У 2000 році розпочав трудову діяльність у Хмельницькому університеті управління та права. Працював на різних посадах: пройшов шлях від старшого викладача до проректора із наукової роботи.

Із 2011 до 2013 року був завідувачем відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.

Із 2013 до 2014 року обіймав посаду завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін.

У 2014-2016 роках був проректором із наукової роботи Національної академії прокуратури України.

З 2016 до 2019 року працював проректором із наукової роботи вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

У 2003 році отримав вчене звання доцента. У 2008 році став доктором юридичних наук і здобув вчене звання професора. Обраний у 2009 році членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України), дійсним членом (академіком) — у 2020 році. Заслужений діяч науки і техніки України.

Напрямки професійної діяльності: правотворчість, проблеми цивільного (приватного) права, особисті немайнові права, договірні та деліктні зобов'язання, право інтелектуальної власності, європейське приватне право, діяльність Європейського суду з прав людини, юридична освіта та наука.

Автор понад 500 наукових та навчально-методичних робіт. Мав значний досвід на посадах від члена редколегії до головного редактора у редакціях журналів та наукових видань на юридичну тематику: "Law of Ukraine, "Університетські наукові записки", "Юридична наука" та інші.

Відзнаки та нагороди

• грамота Хмельницької обласної державної адміністрації (2001, 2007);

• грамота Міністерства освіти і науки України (2007);

• подяка Міністерства юстиції України (2008);

• лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України у номінації "За наукові досягнення" (2010);

• подяка Генерального прокурора України (2014);

• почесна грамота Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (2016);

• почесна відзнака Національної асоціації адвокатів України (2016);

• почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2017).

Політична діяльність

Ввійти в політику Стефанчук намагався в 2006 році, коли безуспішно балотувався до Хмельницької міської ради від Української Республіканської Партії "Собор", лідером якої був нардеп VI скликання від Блоку "Наша Україна – Народна самооборона" Анатолій Матвієнко. З 2007 року Стефанчук був його помічником на громадських засадах.

Протягом 2016-2019 років також був радником з питань інтелектуальної власності міністра економічного розвитку Степана Кубіва.

Активно перейти до роботи в політичній сфері Руслану Стефанчуку вдалося в 2019 році в команді тоді ще кандидата в президенти Володимира Зеленського, із яким вони знайомі ще знайомий з університетських років, із часів КВК. Згодом майбутній президент представив Стефанчука як ідеолога партії "Слуга Народу" та експерта з реформування державних правових інститутів та законопроєктної роботи.

Обраний народним депутатом України від партії "Слуга Народу" (номер 2 у списку) в 2019 році. Одразу ж став заступником голови ВРУ, радником президента та його представником у Верховній Раді. В такому статусі він пробув до 2021 року, коли обійняв посаду голови Верховної Ради.

Після обрання нардепом Стефанчук спробував закласти лібертаріанство в основу ідеології партії "Слуга народу". Однак колеги цієї ідеології не сприйняли, і в 2020 році "СН" відкидає лібертаріанство і приймає нову ідеологію – "український центризм".

Руслан Стефанчук є не лише спікером парламенту воюючої України, а й одним із підписантів (разом із Президентом Володимиром Зеленським і премʼєр-міністром Денисом Шмигалем) заявки України на вступ до Європейського союзу, яка була подана за кілька днів після початку російського вторгнення.

Загалом, станом на початок 2024 року, Стефанчук долучився до створення 282 законопроєктів. Наразі він є одним із небагатьох народних депутатів, який подавав свої декларації за 2022 і 2021 роки.

Критика

У 2019 громадський рух "Чесно" оприлюднив дані з Порталу відкритих даних Верховної Ради, за якими на тоді перший віце-спікер ВРУ Руслан Стефанчук отримував від держави більше 20 тис. грн компенсації на оренду житла. Журналісти встановили, що житло у столиці він знімав у своєї тещі. У відповідь Руслан Стефанчук пояснював, що з орендної плати орендодавець сплачуватиме податки, але згодом відмовився від компенсації й повернув кошти до держбюджету.

Голова українського парламенту не оминув і скандалів, на яких останнім часом часто підловлюють вітчизняних політиків, – виїзді родичів за кордон під час повномасштабного вторгнення. Восени 2023 року низка телеграм-каналів і ЗМІ публікували світлини сина Стефанчука – Олеся, які той викладав у мережі Instagram зокрема з лондонської вечірки. Попри те, що раніше спікер ВР заявляв, що його син має відстрочку від служби в армії як студент, але водночас не може виїжджати з України, публікації Олеся Стефанчука підтверджують, що він все-таки певний час прожив закордоном під час повномасштабної війни.

На початку 2024 року Стефанчук також піддався критиці за блокування спроб проголосувати за звільнення Мар’яни Безуглої ("Слуга Народу") з посади заступника голови Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони. Розглянути це питання вимагали кілька нардепів, але керівник фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія виступив проти. У відповідь кілька нардепів прийшли в президію ВР та заблокували парламентську трибуну. Зрештою Стефанчук узагалі закрив засідання.

Він пояснив, що звільняти Мар'яну Безуглу можна буде лише після відповідного рішення погоджувальної ради депутатських фракцій і груп. Голова ВРУ додав, що попри системну критику від Мар'яни у свій бік, він зобов'язується діяти винятково в межах і способами, які визначені регламентом Верховної Ради, а "криками, блокуванням трибуни або політичними гаслами це питання вирішене не може бути".

Згодом парламентська фракція "Європейська солідарність" розпочала збір підписів народних депутатів на підтримку відставки Руслана Стефанчука з посади голови Верховної Ради, мовляв низка нардепів невдоволені організацією роботи парламенту на тлі обговорення нового законопроєкту про мобілізацію, який наприкінці 2023 – на початку 2024 років викликав резонанс у суспільстві.

Родина

Одружений, має 2 дітей.

Дружина – Марія Стефанчук, юристка за освітою, викладачка в університетах Києва та Тернополя.

Син Олесь – студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Донька Злата навчалася у Віденському університеті, після початку повномасштабного вторгнення РФ повернулася до України і продовжила здобуття вищої освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Брат: Микола Стефанчук, народний депутат Верховної ради України IX скликання від "Слуги народу".

Декларація

Згідно з декларацією за 2022 рік, у власності Руслана Стефанчука квартира в Хмельницькому площею 93,4 кв. м. Спільно з дружиною володіє земельною ділянкою площею 1008 кв. м і недобудованим присадибним будинком загальною площею 270 кв. м метрів у селі Білогородка Київської області.

Дружина Руслана Стефанчука володіє квартирою площею 101,8 кв. м у Києві, вона також частково (50%) володіє квартирою площею 49,8 кв. м у селищі Ярмолинці Хмельницької області. Крім цього, дружина голови Верховної Ради орендує в Києві гараж.

Руслан Стефанчук задекларував старовинну ікону, ювелірні вироби дружини та бібліотеку наукової літератури з близько 5000 книжок, якою володіє разом із дружиною.

У власності Стефанчука легковий автомобіль Mitsubishi Outlander 2018 року випуску, а у його дружини Renault Captur 2015 року випуску.