Колообіг "кумирів" в українській політиці

Приміром, зараз усі з великим інтересом спостерігають за численними перебіжчиками зі "Слуги народи". Ще вчора вони собі спокійно, без найменших проблем обиралися від сили Зеленського до парламенту. А тепер "ріжуть правду" як той само Гео Лерос. Він, до речі, коли був радником у КМДА з 2014 року - не бачив там жодної корупції та зловживань. Потім був радником Зеленського, і теж у його офісі проблем чи корупції не бачив. А потім - "прозрів". Ну і тепер такі як він - "герої" для усіх противників Зеленського. Цікаво лише, а коли вони, власне, "прозріли"? Чи не у момент відкриття проти них кримінальних проваджень? Ну реально цікаво, як він так прекрасно зумів заробити за останній рік 20 млн гривень? Відважною боротьбою з корупцією? Як на мене абсолютно очевидно, що тут ми маємо справу із політичними розборками та з'ясуванням стосунків між певними групами. Інтереси цих груп не мають найменшого стосунку до інтересів суспільства. Але ясно, що вигідніше це подати як якесь "оприлюднення страшних секретів" та різноманітних "таємних плівок". Щодо останніх, до речі, зовсім не ясно, хто і навіщо їх записував? Ну і найголовніше. Останнє, що треба робити, це робити із цих "викривачів" кумирів та "політичних лідерів". Тут немає жодного політичного лідерства. Лише спроби вписати власні проблеми та конфлікти у контекст чогось "загальнонаціонального" та важливого.