UA | RU
21 грудня 2020, 12:00

Бардак в облраді: Запоріжжя може піти на дострокові вибори через політичну кризу

У Запорізькій обласній раді два політичні клани не можуть поділити крісла та вже створили цілковитий колапс: зі звинуваченнями у захопленні влади, самопроголошеними очільниками місцевого представницького органу та сенсаційним розколом у «Слузі народу»
У Запорізькій обласній раді два політичні клани не можуть поділити крісла та вже створили цілковитий колапс: зі звинуваченнями у захопленні влади, самопроголошеними очільниками місцевого представницького органу та сенсаційним розколом у «Слузі народу»

У Запорізькій облраді не виникло очікуваної коаліції навколо ОПЗЖ, яку б мали підтримати партія міського голови Запоріжжя Володимира Буряка "Єднання" та схожий за політичними вподобаннями "Опозиційний блок". Останньої миті всі всіх "кинули", порушили досягнуті раніше домовленості та створили в регіоні справжній колапс – прифронтова Запорізька область лишається без бюджету на наступний рік, практично не сформована більшість ні в Запорізькій обласній, ні в міській радах. По суті, ані в обласному центрі, ані в самій області немає фактичного керівництва.

Більш того, в облраді виникли два рівноцінні табори, які вже звинуватили один одного у спробах захоплення державної влади та намірах створити "Запорізьку народну республіку". Враховуючи той факт, що жодна зі сторін не планує йти на поступки опонентам, то можна спрогнозувати, що Запоріжжя входить у затяжну та виснажливу політичну кризу.

Домовленості є? Домовленостей нема!

Як вже повідомляв раніше RegioNews, за результатами місцевих виборів, які відбулись 25 жовтня, до Запорізької обласної ради потрапили 7 політичних партій: "Опозиційна платформа - "За життя" (23 депутатські мандати з 84-х можливих, "Слуга народу" (19), "Європейська солідарність" (10), партія Володимира Буряка "Єднання" (9), "Опозиційний блок" (8), "За майбутнє" (8) та "Батьківщина" (7 місць).

Ще задовго до виборів політичні експерти були впевнені – в облраді під час першої ж сесії буде сформована більшість, до якої ввійдуть депутати від ОПЖЗ, "Опоблоку", "Єднання" та, можливо, "За майбутнє". Окрім того, "таємну підтримку" така коаліція мала б від "ЄС". Офіційно та публічно ця політична сила не створювала б союзу с проросійськими ОПЗЖ чи "Опоблоком", проте по ключовим питанням запорізькі "порошенківці" голосували б в унісон з більшістю. Але вже на першому пленарному облрадівському засіданні всім стало зрозуміло, що щось пішло не так.

По-перше, неочікувано для всіх, замість двох кандидатів на посаду голови облради було зареєстровано аж четверо: від ОПЗЖ, "СН", "Єднання" та "Євросолідарності". Те, що партія мера "Єднання" висунула свою кандидатуру, напряму засвідчило те, що сам Буряк не підтримає в боротьбі за головну облрадівську посаду нардепа від ОПЗЖ Володимира Кальцева, який є фактично партійним "смотрящим" в Запорізькій області. Це стало несподіванкою для багатьох, тому що напередодні виборів партія Медведчука-Льовочкіна публічно заявила, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду міського голови Запоріжжя та підтримує кандидатуру саме Буряка, якому, зрештою, вдалось обратись на другий термін.

За чутками, мер у відповідь мав би створить коаліцію з ОПЗЖ і у міській, і в обласній радах. Проте, як бачимо, сталося не так, як гадалося, тож, судячи з усього, Буряк просто "кинув" свого політичного партнера Кальцева. Які він мав на це причини? Є кілька версій, починаючи з того, що він мав неприємну розмову в Офісі президента, де йому дали чітко зрозуміти, що не слід "коаліціюватись" з Кальцевим. До розмов про начебто десятки томів кримінальних справ стосовно мера і його команди, котрі поки що тихесенько лежать собі в сейфах потрібних кабінетів.

"Я – легітимний!"

Повертаючись до першої сесії облради нового скликання, то вона тривала більш ніж 12 годин, поклала початок політичній кризі та має всі шанси увійти в історію Запорізького краю як найбільша демонстрація зухвалого порушення чинного законодавства з боку усіх "учасників процесу". Під час першого свого зібрання депутати мали б вирішити, хто саме їх очолить. Як вже говорилось, спочатку було чотири претенденти на посаду голови облради, однак вже ближче до вечора "ЄС" та ОПЗЖ відкликали своїх кандидатів та взагалі відмовились приймати участь у голосуванні. Опоненти цих політичних сил не розгубились та вирішили все ж провести голосування. Ось тут і почався справжній цирк.

По-перше, на той час у "Слуги народу", "Опоблоку", "Єднання" і "Батьківщини" не знайшлося достатньої кількості мандатів для результативного голосування. Тому до зали народних обранців стали звозити – когось забирали з лікарні, когось "висмикували" із самоізоляції. Врешті-решт, вдалося зібрати необхідні 43 "багнети", яких достатньо для обрання обласного спікера.

Потім почалась сама процедура голосування. Неможливо повірити в те, що це відбувається у 2020 році, проте апарат облради "переплюнув" навіть страшенні порушення часів Януковича і Партії регіонів. Для прикладу: під час голосування за одного з двох кандидатів на посаду голови облради (один з них - місцевий керівник "Слуги народу" та вже ексочільник Запорізької області Віталій Боговін, другий - представник "Єдності" Геннадій Шевченко) депутати ставили в бюлетенях не галочки або хрестики напроти прізвища, а… порядковий номер.

За словами керівника фракції "ЄС" в облраді Ігоря Артюшенка, напередодні кожному з депутатів, який приймав участь у голосуванні, присвоювався спеціальний порядковий номер. Саме його вони й повинні були вписати в бюлетень. Таким чином, за словами Артюшенка, команда Боговіна намагалась проконтролювати, хто і як голосує, що є прямим порушенням закону та позбавленням депутатів права на таємне голосування.

Епопея продовжилась через кілька днів, коли народні обранці мали б зібратися на продовження сесії. Втім, не було офіційного кворуму – багато-хто просто не реєструвався, хоча й був присутній у залі. Після того, як головуючий повідомив про наступну дату засідання, половину депутатів, які входять до так званого "пулу Боговіна", запросили ніби на нараду до ОДА.

"Коли депутати зібрались начебто на нараду, двері 300-ї зали заблокували люди спортивної статури у камуфляжі, без будь-яких пізнавальних знаків стосовно приналежності до якихось формувань чи підрозділів поліції", - розповів згодом тепер уже колишній лідер фракції "Слуги народу" в облраді Сергій Селевич. За його словами, на депутатів чинився тиск, вони не могли вийти з зали, а справжньою метою зібрання було обрання голови облради. Зрештою, 43 депутати, в числі яких був і на той момент діючий голова ОДА Віталій Боговін, нібито одностайно проголосували та обрали нового спікера, а саме Боговіна, який того ж дня привітав сам себе у соцмережі та проголосив, що він є легітимний.

Одна голова – добре, а дві – вже кримінал

Однак з легітимністю пана Боговіна не погодились не лише його опоненти, а й навіть однопартійці. Вже після так званого обрання нового голови облради чотири депутати від "Слуги народу", поміж яких - голова фракції Селевич, заявили про вихід з фракції та ошелешили всіх: вони публічно заявили про тиск на них, погрози та порушення чинного законодавства при голосуванні. Вони також звернулись з відповідними заявами до поліції.

Тим часом представники ОПЗЖ та "ЄС" пішли тією ж стежкою. Проте окрім заяв до поліції та СБУ про порушення своїх депутатських прав вони заявили, що Боговін – геть не легітимний, а всі його дії – це спроби захоплення державної влади. Навіть згадали події 2014 року у нині окупованих містах ОРДЛО і провели паралелі. Мовляв, там теж все починалося з таких перформансів. Але запевнили: "ЗНР" не пройде!

Ці ж гасла вже наступного дня почав декларувати і сам Боговін. Після того, як 44 депутати на альтернативному зібранні обрали альтернативного голову обласної ради – депутата від "Слуги народу", який напередодні вийшов з фракції, Віталія Толочека. Ці народні обранці визнали недійсним голосування за Боговіна та відмовились приймати депутатські посвідчення, підписані ним. Сам же Боговін не забарився з заявою. Як і його опоненти, "легітимний" впевнений, що Толочека обрано незаконно. Повідомив також, що теж звернувся до правоохоронців. І знову таки: "ЗНР" не пройде!

Поки ж правоохоронці хапаються за голови і вирішують, хто ж більше захоплював владу та хто з усього незаконного наробив більше "незаконностей", і оглядачі, і безпосередні учасники подій не тішать оптимістичними прогнозами. "Річ у тому, що жоден з таборів не готовий йти на поступки (має на увазі Володимира Кальцева та Віталія Боговіна – авт.). І тому ця криза надовго. Зараз почнуться суди, які теж будуть тягнутися місяцями. То ж є два варіанти розвитку подій: або когось з них "виб’ють" з процесу силовики, або ж – через півроку позачергові вибори", - говорить джерело RegioNews.

За його словами, в будь-якому випадку конфлікт лише входить в свою активну стадію, а коли і чим він скінчиться – можна лише здогадуватись. Не виключено, що в майбутньому сесії будуть супроводжуватися силовими протистояннями, в тому числі і з залученням "титушок", організацією майданів тощо. Тим часом до виконання своїх обов’язків вже приступив новий голова ОДА Олександр Старух, який спочатку просто виступав кадровою заміною Боговіну, але тепер його першим завданням, схоже, має стати саме швидкий пошук виходу з облрадівського колапсу, одним з "співавторів" якого є його попередник. Між іншим, за президентства Віктора Ющенка Старух вже займав цю саму посаду, тобто принаймні із загальною матчастиною добре обізнаний.

16 квітня 2024
Зустріч із Папою Римським та повні буси гуманітарки: як італійський благодійник допомагає прифронтовій Харківщині
З початком повномасштабної війни українці не на словах відчули турботу зі сторони європейських друзів. Країни ЄС радо приймали українських жінок з дітьми, а до самої України все частіше почали приїждж...
11 квітня 2024
Заборона їздити на авто, скасування дембеля, обов’язкова ВЛК: що прописано в ухваленому законі про мобілізацію
Які зміни очікують на військовозобов’язаних, коли закон про посилення мобілізації набуде чинності
05 квітня 2024
Є-кабінет військовозобов'язаного, армія з 25 років і зміни для обмежено-придатних: що потрібно знати про нові правила мобілізації
Поки Верховна Рада готується розглядати в другому читанні законопроєкт про посилення мобілізації, днями президент підписав кілька вже проголосованих законів, які також вносять зміни до мобілізаційного...
28 березня 2024
Гроші чи армія: скільки потрібно буде заплатити, щоб мати "економічну бронь" від мобілізації
"Бронь" за податки. Бізнес підтримує, військові експерти вбачають серйозні ризики