Корупція в мерії: що стоїть за франківським "будівельним дивом"
Івано-Франківськ під час повномасштабної російсько-української війни став одним із тих міст, куди почали їхати біженці з прифронтових і окупованих регіонів. Спочатку тимчасово, а потім як мінімум частина внутрішньо переміщених осіб вирішила залишитися тут надовго (тобто фактично назавжди, хоч формально, звісна річ, люди чекають завершення війни, звільнення територій і повернення додому).
Це відповідним чином позначилося на такій галузі, як будівництво житлової нерухомості. Столиця Прикарпаття і до війни була одним із тих міст, де забудовники діяли максимально активно, а поява десятків тисяч нових мешканців, деякі із них точно готові придбати собі житло, тільки стимулювала прогрес на ринку забудовників.
Тож нічого дивного немає в тому, що Івано-Франківська область в 2025 році стала четвертим регіоном країни за кількістю введених в експлуатацію нових житлових будинків. Вище тільки два столичні регіони (Київ і Київська область), а також Львівщина, яка зі зрозумілих причин прийняла за останні роки ще більше ВПО.
Скандали у Івано-Франківську
Та, разом з тим, ринок первинної нерухомості на Івано-Франківщині, перш за все, звісна річ, у обласному центрі, почало натуральним чином штормити. Один за одним спалахували скандали, пов’язані саме із забудовою, причому не обов’язково житловою.
Втім, найвідомішим і найрезонанснішим став скандал, пов’язаний із нежитловим проєктом. Йшлося про будівництво нібито як реабілітаційного центру для ветеранів війни в районі міського озера. У цій історії дійшло навіть до сутичок активістів, які виступали проти, як вони говорили, хитрих планів забудовників звести на більшій частині території, що була запланована під центр, банальні висотки. А саме міське озеро через різноманітні будівництва почало мілішати, бо будівельники зачепили джерела, що живили водний об’єкт.
Вистачало й інших скандалів. Тут і знесення старих, історичних будинків, і ідея протягнути ДПТ із дозволами зводити багатоповерхівки (аж ніяк не в дев’ять поверхів) поблизу чи прямо в історичному центрі, й багато інших. Поступово забудовники із козиря Івано-Франківська стали його прокляттям. А влада з цим якщо і боролася, то геть інертно. Втім, днями стало зрозуміло, у чому причина такої позиції міськвиконкому.
Кого і за що спіймали
Івано-Франківська обласна прокуратура та Служба безпеки України оголосили про викриття масштабної і системної корупційної схеми саме у сфері містобудування та архітектурно-будівельного контролю. Уже посади організаторів схеми, оприлюднені генеральним прокурором України Русланом Кравченком, говорять самі за себе.
Йдеться про:
- посадовця Департаменту містобудування та архітектури – головного архітектора міста (Ігоря Мусіловського);
- посадовця Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю (Олега Семківа, який і очолює це Управління);
- директора комунального підприємства ("Архітектурно-планувальне бюро-ІФ"), яке займається розробкою містобудівної, проєктної та землевпорядної документації в Івано-Франківську (Григорія Качана).
Звинувачення для таких посад класичне – вимагання грошей за дозвільні документи. Причому схема була створена таким хитрим чином, що із забудовників організатори схеми брали гроші двічі – і за видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, і за ухвалення рішень про реєстрацію повідомлень про початок виконання будівельних робіт.
Ну, і, звісно, не обійшлося без переведення комунальної землі в приватну власність через проміжну стадію оренди.
Закінчення епохи Марцінківа
Звісно, правоохоронці свою справу знають – були проведені обшуки, висунуті звинувачення, запобіжні заходи (усім трьом суд визначив тримання під вартою із можливістю внесення застави, найбільшої, 5,2 млн грн, для Семківа). Та цікавішою на цьому етапі була реакція міського голови.
Руслан Марцінків, як і очікувалося, заявив, що ні про що не знав, що здивований і не очікував подібного. Мер вирішив зіграти на досвідченості фігурантів справи, заявивши про їхній багаторічний досвід роботи у цій галузі. Ну, і, звісно, згадав презумпцію невинуватості, висловивши сподівання, що слідство буде об’єктивним.
Самого Марцінківа справа напряму не торкнулася. Принаймні, станом на цей момент. Але цілком очевидно, що цей скандал не може не вдарити по репутації та рейтингу міського голови – до якого у містян давно накопилися питання, не в останню чергу пов’язані саме із хаотичною забудовою міста. І навіть відсутність формальних звинувачень на адресу міського голови не особливо йому допоможе. Франківців відверто дратує позиція Руслана Марцінківа у скандально-резонансних справах, позиція, яку можна описати як "Страус із головою в піску".
Марцінків, якого уперше обрали як нову і патріотичну противагу сумнівним політикам і бізнесменам, який на вибори-2020 ішов під красивими, але безглуздими з точки зору роботи міського голови гаслами типу "Захистимо українську мову!", за останні роки тільки на темах забудов та мосту на Пасічну, який досі так і не відкрили, розгубив велику кількість прихильників.
Втім, зараз, під час воєнного стану, коли вибори неможливо, на це можна не звертати увагу. А от на розслідування СБУ та ОГП – доведеться звертати. Бо нитки, які багато хто підозрює, можуть дотягнутися і до найвищих регіональних крісел. І тоді про наступну мерську каденцію уже можна буде навіть не мріяти.
Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим












