Як Харків захищав готівку: секретні банківські інструкції перших днів війни
Банківську систему традиційно критикують за черги, хамство персоналу, довгі процедури та нав'язування додаткових послуг. А для боржників співробітники банку нерідко виглядають ворогами
Про це пише "Думка", передає RegioNews.
Та попри репутаційні негаразди, банківська система залишається критично важливою для роботи держави. А під час повномасштабної війни – стає одним із ключових елементів національної безпеки.
Готівка, сейфи та вразливість
Попри активний розвиток безготівкових платежів, обіг готівки в Україні все ще величезний. У відділеннях банків та банкоматах щоденно зберігаються суми від десятків тисяч до десятків мільйонів гривень. Обсяг залежить від специфіки роботи, наявності сейфів та сертифікації обладнання. У великих філіях, де обслуговуються бізнес-клієнти, готівки може бути особливо багато. А деякі відділення фактично виконують роль сховищ.
Сейфи в банках різні – від сучасних високозахищених до тих, що дісталися у спадок ще з радянських часів. А отже, рівень ризику для відділень суттєво відрізняється.
Пограбування та засоби захисту
Банки завжди були привабливою ціллю для злочинців. У відділеннях встановлюють "тривожні кнопки", які мають викликати групу швидкого реагування за 3-5 хвилин. У різних банках підхід до їх використання різний: міжнародні фінустанови дозволяють тиснути кнопку при найменшій підозрі, тоді як великі українські банки можуть штрафувати за "хибні" виклики.

Ще один засіб безпеки – "сигнальна пачка" або "лялька". Це звичайна на вигляд упаковка грошей, яку касир може зрушити, щоб автоматично подати сигнал тривоги. Проте її часто прибирають через випадкові спрацювання.
Вдале "класичне" пограбування банку в Харкові востаннє сталося ще 9 лютого 2010 року: двоє озброєних чоловіків забрали гроші з каси та зникли.
Банки на війні: інструкції з минулого і нові ризики
Під час Другої світової війни гроші вимагали рятувати. Сьогодні – навпаки: у разі загрози захоплення банкноти наказують знищувати або псувати.
За словами співробітників одного з великих банків, відповідні інструкції існують ще з 1950-х років. 23 лютого 2022 року, за день до вторгнення, працівникам у деяких установах видали… зеленку. Саме її наказували залити в сейфи з грошима в разі можливого захоплення окупантами. В інших банках видали спеціальні барвники.

Одночасно існує правило негайної деактивації всіх неактивованих карток, що зберігаються у відділенні: адже кожну з них можна активувати через банкомат.
Одним із реальних випадків став інцидент на Олексіївці: наляканий персонал, побачивши озброєних чоловіків у формі, зіпсував близько 50 тисяч гривень. Пізніше з'ясувалося, що це були українські військові.
Повернення до роботи під обстрілами
Перші відділення банків у Харкові відновили роботу майже через місяць після початку бойових дій. Працівники виходили добровільно, ризикуючи життям. У березні 2022 року одне з відділень на Салтівці працювало всього за п'ять кілометрів від лінії фронту.
Сьогодні фінансовим закладам рекомендують евакуюватися, якщо вони знаходяться ближче ніж за 10 км до лінії бойових дій.
Попри небезпеку, харківські банківські працівники підтримували містян – а про їхню роль свідчать нескінченні черги у тих кількох відділеннях, що таки працювали.
Нагадаємо, в Запоріжжі Центр національного спротиву організував курси з основ самозахисту та поводження зі зброєю. Навчання проводять інструктори з бойовим досвідом, здобутим під час війни.
Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим












