Чому Зеленському не варто йти на другий президентський термін

Якими би складними не були системи, в них завжди є ключова точка, критичне обмеження, потягнувши за яке, можна розплутати весь клубок. Знаходити таку точку можна навчитися, про це написано в книгах Еліягу Ґолдратта.

В нинішній Україні такою ключовою точкою є другий президентський термін Володимира Зеленського.

Уявімо на хвилину, що Зеленський дає публічну незворотну клятву не йти на другий президентський термін за жодних обставин.

Ця начебто невелика річ вирішує величезну кількість проблем, які сьогодні має Україна. Я би хотів сказати, що це вирішує майже всі проблеми, але то, напевно, вже буде перебільшення. Але насправді критична маса проблем відпадає.

Судіть самі.

1. Неучасть Зеленського у майбутніх перегонах знімає проблему уникання болючих необхідних рішень, які впливають на рейтинг. Це стосується і хронічно запущених проблем мобілізації, і кадрових проблем, і проблем з реформами, і багатьох інших речей, які накопичилися і тягнуть країну на дно.

2. Так само відсутність необхідності піклуватися про рейтинг знімає проблему непродуманих і непродуктивних економічних рішень на кшталт роздачі всім по тисячі гривень або підвищення податків на білий бізнес зі стимулюванням його йти в тінь замість рівномірного підвищення податків на всю економіку.

3. Якщо не треба думати про наступні вибори, то не треба й боротися з опонентами, шукаючи їх там, де їх нема, -- в Збройних силах, місцевому самоврядуванні, громадських організаціях тощо. Можна налагодити продуктивну співпрацю.

4. Якщо не треба готуватися до виборів, то не треба й конфліктувати з політичною опозицією, наражаючи країну на внутрішній розкол та несприйняття зовнішнім світом. Ба більше, можна співпрацювати заради спільної перемоги. (Цей текст був написаний ще до нещодавнього пострілу собі в голову у вигляді санкцій.)

5. Якщо не треба думати про вибори, то не треба й руками членів команди будувати складні схеми виведення грошей, які спрацюють лише за тривалий термін, на кшталт купівлі російських реакторів. Найбільші оборудки стануть просто непотрібними.

6. Якщо не треба піклуватися про рейтинг, то не потрібні комунікаційні інструменти для його підтримки, від яких шкоди більше, ніж користі, на кшталт єдиного телемарафону чи "анонімних" телеграм-каналів.

7. З Вашингтону вже відкритим текстом кажуть, що не хочуть мати справу з Зеленським. Тому адміністрація Трампа готова штовхати нас до руйнівних виборів в час війни, які принесуть країні чимало лиха. Натомість відмова від другого терміну дозволить, як кажуть переговорники, "перевернути стіл": спочатку мирна угода, потім одразу вибори, і буде нова влада.

Отже, величезний заплутаний клубок внутрішньополітичних, зовнішньополітичних, економічних, воєнних, управлінських та інших проблем просто щезає. Звичайно, це не магічне зникнення: вироблені цими проблемами токсини будуть ще довго отруювати наше життя, але самі збудники суспільних, політичних та воєнних хвороб зникнуть і не будуть продукувати нову отруту.

Я все одно не вірю в можливість Зеленського виграти наступні вибори: виборці будь-якої країни після війни прагнуть зміни влади, навіть якщо попередня привела країну до блискучої перемоги, і цей феномен добре вивчений. Тож особисті й національні ризики від участі в перегонах нічим не виправдані. Натомість можна увійти в історію як президент Перемоги. Залишитися в підручниках історії, збирати аплодисменти з трибун і кафедр усього світу. Заслужити вдячність власних громадян і захват світової публіки.

Врешті, нинішній президент в будь-якому випадку перебуватиме на посаді більше ніж один конституційний термін. Вже перебуває, і вибори ще не скоро. Тож начебто другий термін -- це насправді третій термін.