У тихому болоті. Як у Вінниці уживається влада Гройсмана із намісником Зеленського

Помітивши у регіональній пресі ознаки початку інформаційної війни між соратником Володимира Гройсмана, діючим мером Вінниці Сергієм Моргуновим та Вінницькою ОДА, RegioNews вирішив проаналізувати, як комунікують люди екс-прем'єра часів Петра Порошенка із представниками нинішнього президента Володимира Зеленського. Виявилося, що у "гройсманівців" проблеми виникають не лише ззовні, але й всередині команди.

Гройсман тут, Гройсман там

Минулого року у Вінницькій області виграла місцеві вибори найвпливовіша тамтешня політсила – "Українська стратегія Гройсмана". "УСГ" прогнозовано отримала свого старого-нового мера обласного центру Сергія Моргунова та монобільшість у Вінницькій міськраді. Крім того, партія екс-прем'єра взяла 40 із 84-х голосів у Вінницькій облраді, створивши коаліцію разом із місцевим осередком "Батьківщини". З п'яти керівників облради чотири – голова, перший заступник і два із трьох заступників – представляють "Українську стратегію Гройсмана".

"Слуги народу" в обох вінницьких радах не відіграють жодної помітної ролі. Щоправда, жодних публічних конфліктів між головою ОДА Сергієм Борзовим, який на виборах міського голови Вінниці зайняв лише третє місце, та "гройсманівцями" до останнього часу не спостерігалося. А єдиний більш-менш помітний поствиборчий вінницький скандал стався саме усередині кола наближених до колишнього прем'єр-міністра.

Одним із очільників штабу "УСГ" на місцевих виборах 2020 року був екс-голова Вінницької ОДА Валерій Коровій. Місцеві ЗМІ саме його називали одним із творців тотальної перемоги "Українського стратегії Гройсмана" і заздалегідь віддавали Коровію місце спікера обласної ради. Втім, облраду очолив не Коровій та навіть не його наступник на чолі Вінниччини, якого пригрів у своїй команді Володимир Гройсман - керівник ОДА часів першого "зеленого" уряду Владислав Скальський. Посаду обласного спікера отримав колишній прокурор Вінниччини В'ячеслав Соколовий. Як стверджують злі язики, людина ще менш самостійна та ще більш залежна від Гройсмана, ніж той же Коровій.

Новий притулок Коровія

Сам колишній фаворит ще у листопаді 2020-го влаштував справжній демарш. Через три дні після того, як його відправили, як він гадав, у "почесне заслання" на посаду голови постійної комісії з питань економіки, фінансів та бюджету облради, Коровій заявив, що складає з себе депутатські повноваження. Сам він пояснив це появою "протиріч з моїми поглядами на чесність, порядність, відкритість і відчуття команди".

Деякий час Коровій уникав публічності, але нещодавно знову виринув на поверхню із новим проєктом. Ним стала громадська організація "Ми Вінничани", а, крім самого Коровія, на презентації засвітилися і підписали меморандум про співпрацю відразу три народні депутати. Усі вони – мажоритарники з Вінниччини, усі входять до депутатської групи "Довіра", а двоє з них ще й родичі – батько (Микола Кучер) та донька (Лариса Білозір).

Хоча в біографії Кучера цікавішими є не його сімейні зв'язки, а те, що він певний час працював топ-менеджером у структурах агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт” (МХП), що належить мільярдеру Юрію Косюку. Як тут не згадати, що до складу наглядової ради ГО "Ми Вінничани" увійшов представник МХП. Усе це говорить про те, що Коровій, ображений недостатньою увагою з боку Гройсмана, почав власну політичну гру із прицілом, як мінімум, на регіональні перемоги.

Демонстрація нейтралітету

Щодо ж взаємодії місцевої партії влади із всеукраїнською, то тут варто зазначити, що, на думку джерел RegioNews, особливо теплих стосунків між "слугою" Борзовим та "гройсманівцем" Моргуновим не спостерігається. Хоча на публіці вони намагаються триматися нейтрально, виявляючи необхідну за правилами політичного етикету повагу.

Скажімо, на засіданні Ради розвитку громад і територій, яке відбулося у рамках Всеукраїнського форуму "Україна 30", задуманого Банковою для піару Володимира Зеленського перед 30-річчям незалежності України, були присутні не тільки голова Вінницької ОДА, а й мер Вінниці та очільник Вінницької обласної ради. Не відіграючи там ніякої особливої ролі, вони тим не менш засвідчили своєю появою нейтральне ставлення фактичного хазяїна регіону персонально до президента.

І навіть історія із аеропортом принципово не вплинула на нейтралітет між "УСГ" та "СН". Нагадаємо, Вінницький аеропорт запланували реконструювати за часів прем'єрства Гройсмана, після перемоги Володимира Зеленського фінансування фактично згорнули, а восени 2020-го президент у своєму стилі розкритикував за відсутність прогресу у відновленні летовища попередників – себто самого екс-прем'єра.

Початок інформвійни?

І раптом у кінці жовтня на одному із місцевих медіаресурсів з'явилася буквально висмоктана із пальця новина про "цензуру" на сайті Вінницької міськради. Причиною стало інформаційне повідомлення про візит до Вінниці представників посольства Швейцарії (з цією країною вінничани давно і плідно співпрацюють), а також групи народних депутатів. Причому п'ять із семи нардепів представляли "Слугу народу", а в їхньому числі була й досить відома на Вінниччині Ірина Борзова, яка є одночасно і дружиною голови ОДА Сергія Борзова, і керівницею облорганізації президентської політсили. Так от, зазначили у певних ЗМІ, "цензура" міської влади полягала у тому, що у новині, розміщеній на міськрадівському сайті, не згадали лишень прізвищ цих парламентських візитерів.

Навряд чи можна було б розцінювати всерйоз такий конфлікт мініатюрного виміру, якби не поступова зміна риторики Володимира Гройсмана щодо діяльності "ЗеКоманди" на чолі країни. Колишній прем'єр на правах людини, яка залишила діючій владі у спадок Україну у досить непоганому стані, усе частіше критикує ті чи інші кроки і Банкової, і Кабміну. Тож подібний "наїзд" із начебто неважливого інформприводу можна розцінювати як попереджувальний сигнал "Українській стратегії Гройсмана". До того ж у Telegram-каналі цього ж видання, яке угледіло прояви "цензури" з боку підлеглих вінницького градоначальника, останнім часом почали з'являтися роздуми і навіть голосування на тему: "А чи не засиділися представники "УСГ" при владі у Вінницькій області".

Втім, на думку місцевих експертів, це може бути холодна підкилимна війна двох несамостійних персонажів – гройсманівського мера Моргунова та місцевого намісника Зеленського - Борзова. Вони, відповідно до імовірних негласних домовленостей "старших", повинні терпіти присутність один одного і не вдаватися до публічних конфліктів, але хто їм завадить використовувати тактику подібних "дрібних уколів"?

Одним словом, ця дивна, на перший погляд, дрібна та здебільшого кулуарна метушня може виявитися початком значно серйознішого протистояння. Тут варто згадати, що саме на Вінниччині "Слуга народу" продемонструвала найслабший результат на території між Галичиною та Донбасом. А з того часу ситуація з популярністю тріумфаторів-2019 тільки погіршується.