"Транзитний губернатор": чому Айну Тимчук вважають тимчасовим епізодом на Харківщині

Харківські еліти дуже хворобливо сприймають сценарій, коли головою області може стати "парашутист" - людина з немісцевих. І до останнього часу такий земляцький патріотизм спрацьовував – за всю історію незалежної України жодного "варяга" у кріслі очільника Харківської ОДА не було. Аж поки президент Володимир Зеленський не зламав цю традицію і не призначив в листопаді минулого року дніпрянку Айну Тимчук на найвищу посаду владної вертикалі Харківщини. Вона змінила у цьому кріслі Олексія Кучера, якого після суперечливого керівництва регіоном забрали у Київ головою Державної регуляторної служби.

Між Дніпром і Харковом

Прихильники нинішньої очільниці ОДА заперечують, що Харківщина є для неї чужою, адже у 2010 - 2014 роках вона працювала в мерії Харкова на посадах радника міського голови Геннадія Кернеса і керуючого справами виконавчого комітету міської ради. Проте мало хто сприймає це "виправдання" всерйоз, тож місцеві еліти з усіх спектрів політичної палітри досить критичні до діяльності нової керівниці області.

Очільниці Харківщини – 47 років, і майже все своє доросле життя Айна Тимчук пропрацювала на різноманітних чиновницьких посадах. Почала кар’єру у 1997-му у мерії тодішнього Дніпропетровська з низового рівня, у 2000-му перебралася до Дніпропетровської ОДА, де дослужилася до крісла заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації. Далі була робота в місцевій облраді (на позиції заступника голови) та повернення на попереднє місце керівниці апарату в ОДА, де в 2010-му її застала перемога на президентських виборах Януковича.

Тоді Тимчук перебирається до Харкова і стає спочатку радницею мера Михайла Добкіна, а після перемоги на мерських виборах-2010 Кернеса переходить на роботу в міську раду. Усунення Партії регіонів від влади у 2014-му обумовлює повернення Тимчук у Дніпро, а після звільнення з посади тамтешнього голови ОДА Ігоря Коломойського в неї з’являється можливість вкотре сісти у звичне крісло заступника голови обладміністрації – керівника апарату. І перебувала вона у ньому доти, доки 27 листопада 2020 року президент Зеленський не підписав свій указ про призначення Тимчук головою ОДА, але вже Харківської.

Успіх в обласній раді, але єдиний

Різномасті і дуже впливові місцеві еліти й справді не сприймають нинішню керівницю області всерйоз. В політичних та експертних колах регіону панує думка, що Тимчук – абсолютно тимчасова фігура, яка незабаром попрямує у подальше кар’єрне плавання. А політолог родом з Дніпра Андрій Золотарьов взагалі запустив у обіг формулювання "транзитний губернатор". Він стверджує, що Айна Тимчук навіть не намагається налагодити комунікацію з місцевими. І фактично є "людиною у футлярі", чиї мотиви та рішення мало кому зрозумілі.

"Коли в досить складну і непросту область призначають фігуру ззовні, їй дуже важко увійти в місцеві розклади. Зверніть увагу, як Саакашвілі в Південній Пальмірі "гастролював". Він, по-моєму, за рік так і не встиг розібратися, де вхід - де вихід. Заходив він туди із загальнонаціональним рейтингом на рівні 10%, вийшов з тим, що ми маємо - 1-1,5%", - нагадав Золотарьов.

В той же час входження Тимчук в область супроводжувалося досить успішним розрулюванням коаліційної ситуації в Харківській обласній раді, де намічалася перспектива клінчу у питанні обрання голови ради. Можливо, так співпало, можливо, допоміг старший товариш Арсен Аваков, який дедалі більше посилює свій вплив у регіоні, але після появи Тимчук в облраді швидко оформилася вигідна Банковій коаліція. Адже вдалося долучити до більшості фракцію "Слуги народу", яка перед тим цілком могла опинитись за бортом розподілу посад. І навіть більше - головою облради став висуванець "СН" Артур Товмасян, який, окрім того, що є представником президентської партії, ще й пряма креатура одного з найвпливовіших в країні харків’ян Авакова (син глави МВС Олександр Аваков є близьким другом Товмасяна).

Але налагодження співпраці з обласною радою було лише одним з головних напрямків, які Тимчук окреслила як свої завдання під час співбесіди в уряді під час погодження її кандидатури. Тоді першочерговими напрямками роботи Тимчук назвала боротьбу з COVID-19, вирішення питань децентралізації та нового районування, а також робота з депутатами і ухвалення бюджету області на 2021 рік. І якщо з третім пунктом голова області, можна вважати, впоралася, то в частині інших напрямків експерти фіксують певний провал.

Прихильники ж Тимчук находять для неї виправдання в тому, що досі не укомплектовано керівний штат в ОДА. Наприклад, лідер фракції "Європейської солідарності" в облраді Олександр Скорик вважає її роботу задовільною попри те, що досі немає повноцінних керівників у деяких ключових департаментах адміністрації.

Критичні точки Тимчук

Голова області вдостоюється постійної критики через те, що практично зовсім не вступає у публічну комунікацію з медіа. І особливо обурилися незвиклі до такої закритості місцеві журналісти, коли вона проігнорувала перший 100-денний ювілей і не відзвітувала про свої досягнення на високій посаді.

Незадоволені результатами і дехто з її попередників. Так, колишній голова Харківської ОДА та очільник президентської адміністрації Петра Порошенка Ігор Райнін, який зараз очолює харківський обласний осередок ОПЗЖ, вкрай негативно відгукується про керівні здібності нинішньої господині найважливішого крісла в області. "Немає керування. Я не можу оцінити того, чого немає. Де ви побачили керування? Немає керування, немає зустрічей з людьми, немає стратегії, немає алгоритму дій. Вона сама не може назвати, що вона зробила. Показники Харківської області дуже погані. Індекс промислової продукції падає. Середня заробітна плата не зростає. А заборгованість із заробітної плати – вже майже півмільярда гривень. Такого ніколи не було", - підсумував Райнін першу стоденку Айни Тимчук.

Небагато позитиву і в медичній сфері, яку керманичка визначила як один з головних пріоритетів. Харківщина є одним з лідерів серед регіонів України за рівнем смертності від ускладнень COVID-19, через що владі навіть доводиться створювати клініко-експертні комісії, які будуть аналізувати причини смертності пацієнтів з коронавірусом. У той же час область пасе задніх у питанні проведення вакцинації.

Гучний скандал розгорівся і навколо будівництва онкоцентру в Харкові. Нібито ще у грудні в Харкові побував міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, де він проінспектував будівництво онкоцентру. Проте щойно він поїхав з міста, як припинилася і будівельна активність, стверджує журналіст Павло Федосенко, який звернувся з цього приводу з відкритим листом до президента Володимира Зеленського. І якщо це звернення дійшло до господаря Банкової, то йому насправді було чому гніватись. Адже саме Зеленський ініціював цей проєкт. І саме з його волі об’єкт було включено до програми "Велике будівництво". А тепер він зупинений і названий результатом "мутних договорняків".

Не додала Тимчук балів і трагедія, що сталася у будинку для літніх людей, коли під час пожежі загинули 15 престарілих пацієнтів, які не змогли самотужки залишити палаючу будівлю. Ця трагедія змусила напружитись багатьох впливових людей, адже підняла питання законності функціонування таких закладів і покривання їх чиновниками з будівлі на Сумській, 64.

Але головний виклик для очільниці Харківщини ще попереду. Восени тут мають відбутись дочасні вибори міського голови обласного центру, крісло якого звільнилося після смерті Геннадія Кернеса. І ситуація виглядає так, що жодних гарантій перемоги кандидата, якого визначить Банкова, немає. Навпаки, цілком може перемогти незручний для влади претендент типу того ж Михайла Добкіна. Тому від того, як Айна Леонідівна продемонструє свою користь під час виборчої кампанії, цілком може залежати і її майбутня адміністративна кар’єра.