UA | RU
18 лютого 2021, 12:00 2026

"Ахметівський" мер Добропілля, волонтерка з Києва або продюсер від Медведчука: хто виграє довибори в Раду по 50-му округу

Кілька місяців тому народний депутат Руслан Требушкін вирішив, що пост міського голови 80-тисячного Покровська є для нього більш привабливим, ніж заняття законотворчістю в стінах парламенту. Його перемога на виборах мера дала підстави для старту нової кампанії в тутешньому одномандатному окрузі
Кілька місяців тому народний депутат Руслан Требушкін вирішив, що пост міського голови 80-тисячного Покровська є для нього більш привабливим, ніж заняття законотворчістю в стінах парламенту. Його перемога на виборах мера дала підстави для старту нової кампанії в тутешньому одномандатному окрузі

Звільнене місце нардепа по мажоритарному округу №50 у Донецькій області (Покровськ, Мирноград, Добропілля) відразу привернуло увагу претендентів з усієї України. Хто ж насправді має реальні шанси потрапити в парламент, кому важливо просто попіаритися в променях уваги медіа, а хто заздалегідь задовольнився роллю статиста, розбирався RegioNews.

Безликий "слуга", продюсер телеканалу Медведчука і яскрава волонтерка

Здавалося, що президентська "Слуга народу" після провальних результатів місцевих виборів проведе роботу над помилками і стане більш ретельно добирати своїх кандидатів. Особливо на тлі того, коли падаючі рейтинги можуть запустити неконтрольований процес розпаду фракції "зелених" у Раді, а з ним і неприємну необхідність йти на дострокові вибори. А тут з'явився шанс показати, що "слуги" ще здатні перемагати, як мінімум, в одному окремо взятому окрузі.

Як би не ставилися політологи до кандидатури Василя Вірастюка, висунутого на 87-му окрузі на Івано-Франківщині, ніхто не наважиться заявити, що популярний спортсмен буде керуватися олімпійським принципом — головне не перемога, а участь. А ось кандидата від "СН" по 50-му округу на Донеччині в самій партії позаочі і не соромлячись називають технічним. Партія президента висунула тут голову Покровської райдержадміністрації Андрія Бондаренка. Колишній податківець з донецькою пропискою (покинув окуповане місто після початку АТО) лише рік тому був призначений керівником місцевої РДА. За цей час особливими успіхами не відзначився, як, втім, і не був помічений в якихось скандалах. Одним словом, безликий місцевий чиновник, якого ще не встигло толком запам'ятати навіть населення підвідомчого району. Такі кандидати від "Слуги народу" могли легко перемогти на виборах у 2019-му, але аж ніяк не у 2021 році. Втім, враховуючи той факт, що Бондаренка вважають креатурою "ахметівського" клану, йому від початку планувалася роль статиста.

А ось ОПЗЖ вирішила, що крім популярного в регіоні партійного бренду хорошу службу її кандидату може послужити і причетність до закритих медведчуківських телеканалів. Партія висунула своїм кандидатом Артема Марчевського, який є генеральним продюсером телеканалу "112 Україна" — одного з трьох мовників, що потрапили під санкції РНБО. Марчевський вже балотувався від ОПЗЖ на парламентських виборах 2019 року по округу №60 - також на Донеччині (з центром у Волновасі). Він хоч і отримав непоганий результат у 26,74% голосів виборців, однак у підсумку все одно програв нардепу-самовисуванцю Дмитру Лубенцу, який нині входить у депутатську групу "За майбутнє".

Голоси проукраїнської частини електорату, швидше за все, акумулює кандидат від "Європейської солідарності", волонтер і дитячий хірург Юлія Кузьменко. Вона потрапила у фокус уваги українських ЗМІ 12 грудня 2019 року, коли була заарештована як одна з підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Те, що Кузьменко відпустили під домашній арешт, побічно свідчить про догадливості суддів щодо перспектив цієї сумної справи, в якій головні "докази" більше схожі на грубо сфабриковані фейки. Зазначимо, що закиди в тому, що Кузьменко така собі столична парашутистка, страшно далека від проблем Донбасу, легко перекреслюються тим фактом, що кандидат "ЄС" народилася в нині окупованій Горлівці, яку відділяє від 50-го округу всього якихось 60 кілометрів.

Зрозуміло, що шансів на перемогу у кандидата від "Євросолідарності" сьогодні на Донбасі мало, але зібрати достойний урожай голосів їй цілком до снаги. Хай там як, Кузьменко напевно отримає додаткову увагу медіа, що буде далеко не зайвим у її складній ситуації. При цьому "ЄС" ще більше бетонує за собою звання головної патріотичної сили країни, а також отримує гарантію, що всі заяви з вуст переслідуваної волонтерки будуть викликати увагу загальнонаціональних ЗМІ. Деякі місцеві експерти навіть вважають, що у Кузьменко є, хоч і мікроскопічні, але все ж шанси на перемогу. Це в тому разі, якщо явка на виборах буде дуже низькою: консолідовані голоси активного патріотичного електорату можуть стати вирішальними для визначення переможця.

Головним конкурентом Кузьменко на проукраїнському фланзі буде кандидат від "Голосу", голова ГО "Східноукраїнська асоціація малого та середнього бізнесу", краматорчанка Юлія Гакова. Однак бекграунд бізнесвумен з патріотичним забарвленням виглядає поки занадто специфічно для промислового консервативного Донбасу.

Як союз Ахметова і Гєллєра породив фаворита перегонів

Однак якби букмекери приймали ставки на переможця, то явним фаворитом у них був би кандидат від однієї поки ще маловідомої в загальнонаціональному масштабі партії "Порядок". Ця політсила висунула кандидатом чинного міського голову Добропілля Андрія Аксьонова. Секрет Полішинеля, що партія "Порядок", очолювана нардепом і колишнім топ-менеджером "СКМ" Мусою Магомедовим - один з регіональних політичних проєктів найбагатшої людини України Ріната Ахметова. Не дивно, що на з'їзді кандидатуру Аксьонова підтримала також нардеп Вікторія Гриб (в минулому топ-менеджер ахметівської ДТЕК), популярний у регіоні вугільний "генерал" та лідер обласного осередку партії "Порядок" Леонід Байсаров (очолюваний ним найбільший в Україні виробник коксівного вугілля - ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" - не так давно придбав "Метінвест" Ахметова) і представник компанії "Донецьксталь" Віктор Левіт.

А ось те, що на підтримку Аксьонова виступив мер Покровська Руслан Требушкін (він переміг Аксьонова на парламентських виборах-2019 з різницею лише трохи більше 1% голосів), стало невеликим сюрпризом. Адже Требушкіна вважають креатурою іншого відомого донецького олігарха, президента луганського ФК "Зоря" Євгенія Гєллєра. Попри донецькі корені і колись міцні зв'язки з Ахметовим, останні роки Гєллєр вважався одним з людей, близьких до Ігоря Коломойського. Ходили навіть чутки, що він особисто буде балотуватися по 50-округу. Що стало основою компромісу — бажання президента "Зорі" піти від союзу з токсичним олігархом з Дніпра чи просто розуміння реальних розкладів і небажання конкурувати з могутнім земляком - вже не так важливо. Адже передвиборчі перегони практично втратили будь-яку інтригу на самому старті.

Посудіть самі: округ №50 складається з 60-тисячного Добропілля (Аксьонов всього три місяці тому впевнено переміг тут на мерських виборах), а також 80-тисячного Покровська (з підтримавшим Аксьонова градоначальником Требушкіним) і 50-тисячного Мирнограда, чий мер Олександр Брикалов (колишній заступник Требушкіна) теж виступив на підтримку Аксьонова. А ще плюс багатотисячні підприємства та шахти Ахметова, розкидані по округу.

Нагадаємо, що при бажанні в Києві все ж могли б створити серйозні проблеми для Аксьонова. Адже за міським головою Добропілля тягнеться шлейф скандалів з проросійським душком. Нагадаємо, що раніше повідомлялося про те, що Андрій Аксьонов нібито має громадянство Росії. Сам мер Добропілля наявність громадянства країни-агресора категорично спростовує. Також раніше йому було повідомлено про підозру у підробці офіційних документів для незаконного відвідування анексованого Криму. Однак, судячи з усього, для Банкової перемога "ахметівця" Аксьонова буде не найгіршим підсумком виборчих перегонів. І, безумовно, набагато більш прийнятним результатом, ніж тріумф кандидатів від ОПЗЖ або тієї ж "ЄС".


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Подобається», щоб читати
Regionews.ua в Facebook