UA | RU
04 січня 2021, 10:00 1928

Місцеві коаліціади. Хто контролюватиме Волинську облраду

Ще задовго до початку виборчої кампанії експерти прогнозували, що місцеві вибори на Волині пройдуть під зіркою нардепа Ігоря Палиці, який колись і сам очолював Волинську облраду
Ще задовго до початку виборчої кампанії експерти прогнозували, що місцеві вибори на Волині пройдуть під зіркою нардепа Ігоря Палиці, який колись і сам очолював Волинську облраду

Зрештою, так і сталося – партія Палиці "За майбутнє", яка була створена на основі парламентської депутатської групи лише за пів року до місцевих виборів-2020, пройшла в Волинську обласну раду під №1 і зуміла нав’язати конкурентам своє бачення більшості. Партія, яку також вважають близькою до олігарха Ігоря Коломойського, не лише взяла під контроль облраду, а й розпочала жорстке протистояння з президентською вертикаллю, фактично оголосивши війну голові Волинської ОДА.

RegioNews продовжує цикл статей, в яких розповідає про те, хто і як формує коаліції в облрадах. Цього разу ми аналізуємо поствиборчу ситуацію на Волині.

Хто пройшов

Волинська обласна рада складається з 64 депутатів, і після минулих виборів до нового її складу увійшли близько 2/3 депутатів, які й раніше вже були або депутатами місцевих рад, або працювали в різних державних органах. Переважно це – добре відомі волинянам обличчя, які до цього часто міняли політичні партії, щоб залишатися при владі.

Тож, нову облраду наразі сформували представники семи політичних сил: партія "За майбутнє" отримала 22 мандати, "Батьківщина" та "Європейська солідарність" - по 9, "Слуга народу" - 8, "Свобода" - 7, Аграрна партія - 5, "Сила і честь" - 4.

У порівнянні з результатами на місцевих виборах 2015 року партії "УКРОП" (яка тоді перемогла на Волині, взявши 17 облрадівських мандатів, а регіональним осередком якої керував все той же Ігор Палиця), нинішній його політичний проєкт, який в народі жартома охрестили "За Майбах", став ще успішнішим – 22 депутатських крісла.

Натомість його опоненти – місцеві представництва партій Петра Порошенка і Юлії Тимошенко – за ці роки лише втрачали в підтримці. А провладній партії "Слуга народу" на цих перегонах практично нічого не світило: якщо на парламентських виборах 2019 року партія Володимира Зеленського мала безапеляційну підтримку по області в майже 42% голосів, то сьогодні її рейтинг близький по популярності до "Свободи" Олега Тягнибока.

Команда переможців

Соратнику Коломойського Палиці вдалося стати домінуючим центром впливу в регіоні – він зцементував свої електоральні позиції так, що не залишив шансів конкурентам. Агресивна реклама "замайбутнівців" впродовж виборчої кампанії хоча й дратувала опонентів, проте кількість прихильників в області лише збільшувала.

Команду Палиці, незалежно від того, які бренди він використовував в своїх інтересах – "УКРОПу", "Слуги народу" чи "За майбутнє" - в політичних колах Волині назвали "Директорією". Всі важливі органи місцевої влади були представлені його людьми. Навіть тоді, коли формально ці люди перебували в інших політичних партіях. Після виборів-2015 йому вдалося не лише сформувати більшість у Волинській обласній раді, а й очолити її. Коли ж у 2019 році він повернувся до Верховної Ради, посада голови облради перейшла до його соратниці Ірини Вахович.

Якщо конкуренцію команді Палиці в області до 2015 року ще складала волинська група впливового нардепа Ігоря Єремеєва, то після трагічної загибелі співвласника паливно-промислової групи "Континіум" політична влада в регіоні стала фактично однополярною. Колишній бізнес-партнер Єремеєва Степан Івахів поповнив ряди парламентської групи "За майбутнє". А вплив Палиці розширився ще й на міську владу – на останніх виборах мера Луцька переміг близький до нього та висуванець цієї ж партії Ігор Поліщук.

Цікаво, що в облраду пройшло одразу п'ятеро народних депутатів, які балотувалися за списками партії-переможниці "За майбутнє" - сам Палиця та вищезгаданий Івахів, а також Ігор Гузь, Ірина Констанкевич і В’ячеслав Рубльов. Як і очікувалось, в результаті хоч вони і пройшли за списками, але відмовились від своїх мандатів, а їхні депутатські крісла в обласній раді зайняли менш відомі однопартійці.

Загалом для партії "За майбутнє" одночасне балотування до кількох органів влади виявилось досить вдалим по всій Україні, але найбільше її представників пройшло саме до Волинської облради та до районних та міських рад області. Наприклад, той же Ігор Палиця пройшов одночасно до Волинської обласної та до Луцької міської ради, а його соратник Ігор Гузь – до облради та Нововолинської міськради.

Перша сесія

Вже 25 листопада – за місяць після виборів – новообрані депутати облради зібралися на першу сесію восьмого скликання і без жодних суперечок обрали нового голову, його заступників, а також утворили постійні облрадівські комісії. Представник партії-переможця Григорій Недопад, який раніше працював першим віце-мером Луцька і був єдиною кандидатурою на посаду очільника облради, очікувано отримав підтримку абсолютної більшості – за його кандидатуру проголосували 60 із 61-го присутніх в залі депутатів.

"Свободівець" Юрій Поліщук зберіг крісло першого заступника голови з попереднього скликання, а заступником став Григорій Пустовіт з "Батьківщини", який раніше був секретарем Луцької міськради та в. о. луцького мера. Тож, як і п’ять років тому, Палиці вдалося швидко створити зручну більшість, основою якої стали фракції "За майбутнє", "Свобода" та "Батьківщина".

"Слуги народу" залишилися за межами розподілу основних портфелів, отримавши керівництво лише в одній з комісій. Це стало додатковим підтвердженням того, що у своїх планах на майбутнє дует Коломойський-Палиця місця для президентської політичної сили не бачить.

Протистояння з президентською вертикаллю

Перший виклик Банковій було кинуто ще попереднім скликанням облради, яке також контролював Ігор Палиця. Тоді волинських депутатів обурило бажання президента призначити головою Волинської ОДА Юрія Погуляйка. Депутати наміри Зеленського назвали стратегічною помилкою і вимагали призначити на Волинь когось із місцевих. Проте президенту важливо було продемонструвати твердість, яка на той час спиралась на його потужний рейтинг. Він не дослухався до депутатських вимог і згодом таки призначив головою облдержадміністрації Погуляйка, котрий до того був першим заступником голови Луганської ОДА і ставав об’єктом звинувачень у "кришуванні" незаконної вирубки лісу і нападків з боку ветеранів АТО.

Але депутати нового скликання вчинили радикальніше за попередників. 10 грудня вже на засіданні другої позачергової сесії Волинської облради вони висловили недовіру голові ОДА, визнавши його роботу незадовільною. Серед конкретних претензій – постійне невиконання бюджету області, низка корупційних скандалів, у тому числі й пов’язаних з президентською програмою "Велике будівництво".

Але, очевидно, соратників і партнерів Палиці найбільше обурило те, що голова облдержадміністрації відважився приписати собі успіхи в тих царинах, на яких піарився сам Палиця, а також близькі до нього депутати місцевих рад. Зокрема, й на акумулюванні коштів на боротьбу з пандемією. Погуляйко висловлену недовіру назвав "спланованим сценарієм окремих осіб". Неважко здогадатись, кого саме він мав на увазі. Очільника ОДА настільки вивели з себе, що той нахамив їм просто під час позачергової сесії, де вирішувалось його питання. Увірвавшись до зали, Погуляйко перейшов на відверті образи депутатів, заявивши, що не хоче бачити їхніх "морд".

Врешті після того, як 49 депутатів Волинської облради висловили йому недовіру, обласний спікер Недопад направив це рішення президенту. Теоретично це може стати підставою для відставки голови ОДА, тим більше, що з президентською вертикаллю майже в усіх регіонах країни сьогодні - суцільна чехарда.

Ймовірно, Зеленський опинився в складній ситуації і змушений буде розрулювати її, шукаючи найменш болючий для себе вихід. Адже, з одного боку, Погуляйко й справді дискредитує президента в очах волинян. А з іншого – у президентського намісника, схоже, вже немає шансів порозумітися з більшістю облради. Особливо з тим, хто цю більшість контролює.

Підписуйтесь на RegioNews