UA | RU
Іван Павленко Журналіст, політичний оглядач [email protected]
14 грудня 2020, 12:00 2155

Місцеві коаліціади. Хто контролюватиме Хмельницьку облраду

Після невдачі у кількох обласних радах, серед яких - Київська та Сумська, партія «За майбутнє» здійснила реванш, «взявши» Хмельницьку облраду. «Слуг народу», які претендували тут на свого обласного спікера, взагалі відсунуто в опозицію
Після невдачі у кількох обласних радах, серед яких - Київська та Сумська, партія «За майбутнє» здійснила реванш, «взявши» Хмельницьку облраду. «Слуг народу», які претендували тут на свого обласного спікера, взагалі відсунуто в опозицію

RegioNews продовжує цикл статей, в яких розповідає про те, хто і як формує коаліцію в облрадах, а хто там опиняється в опозиції. Цього разу ми аналізуємо поствиборчу ситуацію на Хмельниччині.

Хто офіційно переміг

25 жовтня найбільше голосів жителів Хмельницької області здобула партія міського голови Хмельницького Олександра Симчишина, який феноменально переміг на мерських виборах і вирішив розширювати свій вплив на область. "Команда Симчишина", яку на обласних виборах очолював молодший брат хмельницького градоначальника Віктор Симчишин, отримала 13 депутатських мандатів в облраді.

Стільки ж облрадівських місць взяв і політпроєкт Ігоря ПалиціІгоря Коломойського "За майбутнє" ("ЗМ"), хоч і набрав в день голосування на 3 тисячі голосів виборців менше. Тут, на Хмельниччині, "замайбутнівці" перебувають під проводом нардепа із депутатської групи "За майбутнє" Сергія Лабазюка, чиї бізнесові та політичні інтереси в значній мірі зосереджені на теренах цього регіону. "ЗМ" також вважається партнерським проєктом для партії "За конкретні справи" нардепа (входить також у депгрупу "За майбутнє") і власника мережі "Епіцентр" Олександра Гереги. До речі, колись Лабазюк та Герега відверто ворогували на ґрунті конкуренції в агросекторі, докладніше про це йтиметься нижче.

Третя позиція в заліковій таблиці - у "Слуги народу", яка має у новій Хмельницькій облраді представництво в 10 депутатів. Стільки ж отримала партія Гереги "За конкретні справи". Це давній політичний проєкт нардепа-бізнесмена, який він розвиває на Хмельниччині вже не один рік. Обличчям партії в області є колишній голова ОДА останнього року президентства Петра Порошенка, а нині заступник директора "Епіцентру" Вадим Лозовий. Нарешті, по сім мандатів здобули "Європейська солідарність" та "Батьківщина" і ще чотири депутати пройшли в місцеву облраду від Радикальної партії Олега Ляшка.

Підкилимна битва "хмельницьких титанів"

Напередодні першої сесії Хмельницької облради, на якій депутати мали визначитись щодо свого голови та його заступників, між основними полюсами місцевої політики тривали перемовини з метою досягнення компромісу щодо кадрових питань. І хоч на рівні обласних рад законодавство не передбачає утворення формальних коаліцій, для ухвалення головного кадрового питання – обрання очільника ради – вочевидь, є необхідною консолідація більшості депутатських голосів.

Традиційно на Хмельниччині було два центри впливу. Один уособлює вищезгаданий Герега, який досить щільно закріпився в аграрному секторі області та налагодив роботу тут інших бізнесів. В політичному аспекті в часи Порошенка під його впливом перебувала виконавча вертикаль, оскільки певний час регіоном керував вихідець з "Епіцентру", також згадуваний вище Лозовий. В обласній же раді у Гереги була потужна фракція, на основі якої функціонувала неформальна коаліція. Все це давало бізнесмену суттєві важелі для вирішення свої питань.

Іншим центром впливу є той же Лабазюк - ще один нардеп і аграрний барон. Він почав освоювати аграрний сектор Хмельниччини задовго до Гереги. І коли останній став заходити в область зі своїми бізнеспроєктами, Лабазюк виявляв певне невдоволення. В політичній діяльності він орієнтувався на волинського підприємця і політика Ігоря Єремеєва, який загинув у 2015 році. Лабазюк випестував велику аграрну корпорацію Vitagro, вклався у локальний політичний проєкт "Поруч", а також інвестував у місцеву медіасферу та громадський сектор. Формальним керівником бізнесу, доки Лабазюк працює нардепом і не може суміщати парламентську діяльність з підприємництвом, є його старший брат Петро Лабазюк. Він, до речі, є одним з 13-ти депутатів фракції "За майбутнє" в обласній раді, яка перебуває під егідою молодшого брата-нардепа. В місцевій політиці задіяна і дружина парламентарія Віолета Лабазюк, яка керує жіночим крилом партії та благодійним фондом свого чоловіка "Ми поруч".

Але повернемося до битви "хмельницьких титанів". З Герегою Лабазюк почав конфліктувати щойно вони опинилися на одному бізнесовому полі. Ця підкилимна боротьба проявилася також в політичному сегменті та мала "вихлоп" у медіа. Лабазюк, зокрема, у 2015 році звинувачував Герегу у нечесній конкуренції і придушенні дрібних фермерів. Згодом сторони почали уникати взаємних публічних звинувачень та почали вчитись жити поруч. А нині навіть опинились у одній депутатській групі партії "За майбутнє" у Верховній Раді, проте на Хмельниччині вони продовжують конкурувати, що й показала місцева коаліціада.

Чия реально взяла

Водночас, за результатами виборів-2020, у обласну політику увірвався ще один потужний гравець – партія мера Хмельницького Симчишина. В області його команда не здобула більшості, проте отримала 13 депутатських місць і заявила про свої амбіції щодо участі в управлінні областю. Фактично від "Команди Симчишина" ("КС") напередодні першого засідання облради залежала конфігурація обласної коаліції. І свій вибір партія мера зробила на користь Лабазюка. До цього союзу приєдналася і "Європейська солідарність" (7 мандатів), відтак загальна кількість "багнетів" цього тріо "КС"-"ЗМ"-"ЄС" склала 33 – рівно стільки, скільки необхідно для мінімальної більшості депутатів.

З іншого боку опинилися фракції "За конкретні справи", "Слуга народу" та "Батьківщина" з 27-ма мандатами. Фракція партії Ляшка виявилася незадіяною в обидвох коаліційних розкладах. Альтернативні групи запропонували своїх кандидатів на посаду голови облради: з боку "За майбутнє" висунули дружину Лабазюка Віолету, а від іншого табору – директорку Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни Оксану Бочкарьову (фракція "Слуги народу").

Головною інтригою голосування було те, чи вдасться групі Лабазюка-Симчишина мобілізувати всіх своїх депутатів для ефективного голосування та чи не виявиться у лавах коаліції перекуплених зрадників. Адже, нагадаємо, 33 депутатські голоси – мінімально необхідна кількість для ухвалення позитивного рішення. Але після проведення голосування виявилося, що підсумкові цифри точно розподілилися "відповідно до придбаних квитків" - всі 33 учасники коаліції "За Віолету Лабазюк" віддали свої голоси. Проте щодо одного бюлетеня у лічильної комісії та інших депутатів виникли сумніви, адже позначку було проставлено хоч і навпроти прізвища Лабазюк, проте не у відповідному квадратику.

І це мало не занапастило всю кадрову комбінацію, оскільки конкуруюча сторона спробувала зачепитись за цей формальний момент, аби голосування було визнано нерезультативним. До цього також додалося повідомлення про нібито замінування будівлі, де відбувалося засідання. Однак лічильна комісія, яку не випустили за межі великої зали і яка рахувала бюлетені та проводила своє засідання прямо за столом президії, проголосувала за визнання цього бюлетеня дійсним і зарахувала його на користь Лабазюк. Зрештою, за Бочкарьову проголосували 26 депутатів, а чотири бюлетені, що відповідає кількості членів фракції "радикалів", виявилися зіпсованими.

Тож на вимушену перерву, спровоковану повідомленням про вибухівку, депутати розходилися вже з повноважним головою, хоча "слуги" та їхня висуваниця Бочкарьова продовжували заперечувати проти визнання Віолети Лабазюк обраною і пообіцяли звернутись до суду за оскарженням. Коли ж правоохоронці перевірили приміщення і дозволили депутатам повернутись до роботи, Лабазюк в якості свого першого заступника запропонувала представника "Команди Симчишина", віцемера Хмельницького Володимира Гончарука, якого підтримала більшість у аж 48 депутатів. За другого заступника, партфункціонера "ЄС" Валентина Соколюка проголосували 40 представників депутатського корпусу. І, в принципі, такі високі цифри за заступників можуть свідчити, що в деяких фракціях, які первісно були за "слугу" Бочкарьову, змінили свою позицію і вирішили не продовжувати розкол, а йти на зближення з троїстим союзом "КС"-"ЗМ"-"ЄС".

Головним же політичним висновком коаліційної комбінації, що відбулася в Хмельницькій обласній раді, можна вважати програш Офісу президента та нинішнього відповідального за затвердження "зелених" голів обласних рад Кирила Тимошенка. А для партії "За майбутнє", яка програла "слугам" кілька обласних рад поспіль (в їх числі, зокрема, Київську та Сумську), перемога на Хмельниччині стала своєрідним реваншем.


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Читати», щоб читати
Regionews.ua в Telegram

Читати в Telegram