"Якщо не стріляє - аж дивно": як живуть мешканці прифронтової Преображенки на Запоріжжі

Про це повідомляє "Справжнє", передає RegioNews.

У селі Преображенка Пологівського району Запорізької області, яке розташоване поруч із лінією фронту, нині проживає близько 500 людей. До початку повномасштабної війни тут мешкало понад 3,5 тисячі осіб. Більшість евакуювали, зокрема родини з дітьми. Ті, хто залишився, пристосувалися до життя в умовах постійної небезпеки, перебоїв з електроенергією та відсутності водопостачання і газу.

Місцеві виживають завдяки власним городам і гуманітарній допомозі. Жителі отримують базові продукти в сільському хабі - печиво, чай, згущене молоко, цукор. Проте дістатися туди можуть не всі: через обстріли частина людей не виходить із домівок, тож сусіди допомагають одне одному. Попри ризики, багато хто не виїжджає - не хочуть залишати господарство і землю, на якій усе ще щось росте. Люди облаштовують сховища в підвалах, лагодять пошкоджені будинки власними силами.

Серед тих, хто залишився - літні подружжя, самотні пенсіонери, родини, які не мають змоги оплачувати оренду житла в безпечніших регіонах. Пенсії ледь покривають базові потреби, не кажучи вже про знімання житла. Окремі мешканці розповідають, що намагаються їздити за допомогою навіть на велосипедах, хоча кілька разів уже потрапляли під обстріли, деякі отримали поранення. Ворожі снаряди падали на подвір’я, городи, руйнували літні кухні й будинки.

Преображенка продовжує жити попри постійний вогневий тиск. Люди адаптувалися до нової реальності - чітко розрізняють звуки "прильотів", розуміють, де вибухають КАБи чи "касети", і навіть встигають реагувати, тікаючи в укриття. Вони не покидають село, бо там - дім, земля і надія.

Як кажуть місцеві, "якщо не стріляє - аж дивно".

Нагадаємо, понад 600 дітей: на Дніпропетровщині завершили евакуацію дітей із прифронтових сіл.