Іващенко Олег Іванович

Більша частина біографії Олега Іващенка – непублічна, що є стандартною практикою для керівників спецслужб.

Олег Іващенко народився 9 вересня 1969 року. Отримав фундаментальну військову та управлінську підготовку: закінчив Київське вище загальновійськове командне училище, Національна академія оборони України (нині – Національний університет оборони України), Університет економіки та права, Києво-Могилянська бізнес-школа (KMBS). Має науковий ступінь кандидата військових наук.

Професійний шлях та кар’єра

Олег Іващенко є кадровим розвідником із багаторічним досвідом служби в елітних підрозділах та вищому командуванні. Довгий час працював у підрозділі 2245 (елітний офіцерський загін спецпризначення ГУР МО), який свого часу очолював. Брав участь в операціях, які наразі засекречені.

Протягом 2015-2019 років – перший заступник начальника ГУР МО України – заступник начальника Генерального штабу ЗСУ з розвідки. Із 2021-го до 2024 року обіймав посаду помічника Головнокомандувача ЗСУ з розвідки.

Надалі протягом майже двох років, із березня 2024-го до січня 2026-го, очолював Службу зовнішньої розвідки України (СЗРУ). Під його керівництвом служба сфокусувалася на зриві логістики та воєнного потенціалу РФ.

Із січня 2026 року призначений Начальником Головного управління розвідки МОУ. Олег Іващенко є членом Ставки Верховного Головнокомандувача. Його призначення на посаду очільника ГУР відбулося в межах кадрової ротації, коли попередній керівник Кирило Буданов очолив Офіс Президента.

Державні нагороди

• Орден Богдана Хмельницького III ступеня – за особисту мужність і самовіддані дії під час захисту державного суверенітету.
• Орден Данила Галицького.