Єрмак перетворив Банкову на механізм, який дозволяв Президенту почуватися комфортно, а опонентам – боязко

Відставка Єрмака.

Можна, звичайно, підійти по-людськи – його навіть шкода.

Давайте чесно – одну функцію він виконував блискуче: був ідеальним громовідводом для Президента. Беручи на себе більшість ударних хвиль – від "Міндічгейту" до провалених комунікацій.

Він перетворив Банкову на механізм, яка дозволяла Президенту почуватися комфортно, а опонентам – боязко.

Однак з кожним днем дій ставало більше, і відповідно, кількість тих, хто був не задоволених Єрмаком, росла в геометричній прогресії. Він і сам давав надто багато приводів говорити саме про нього. І в якийсь момент перейшов ту межу, коли в суспільстві негатив асоціювався саме з ним.

Хто буде наступним громовідводом? Маркарова? Шмигаль? Федоров? Свириденко? Чи нас чекає новий креативний кастинг?

Але, якщо чесно, от саме в цю хвилину – не це навіть головне.

Бо хвилює в першу чергу те, хто очолить нову переговорну делегацію з американцями.

Від цих перемовин залежить не рейтинг влади, а наше виживання. І тут питання довіри – не тільки у Вашингтоні чи Брюсселі. Найперше, як правильно сказав у вечірньому зверненні Президент, - в українського суспільства.

Логічно було б відправити людей, які мають не лише інституційний, а моральний мандат. Наприклад:

- Залужного (як голос тих, хто воює);

- Буданова (як голос тих, хто знає, як проводити переговори);

- Міністра закордонних справ (як носія дипломатичного каркасу);

- Омбудсмена (як того, хто персоналізує трагедію викрадених дітей, а отже – сенс нашого спротиву).

Цю команду треба підсилити не деклараціями, а роботою з Конгресом, з українською громадою в США, з релігійними середовищами – протестантами, католиками, юдейськими організаціями. І говорити там про головне:

• Ми ведемо війну за життя, не за території;
• Ми показуємо прогрес у боротьбі з корупцією;
• Ми готові реформувати управління навіть під час війни;
• Ми готові виконувати те, що нам казали зробити по мобілізації та рекрутингу ще кілька місяців тому.

Все це можливо.

Якщо буде політична воля. І якщо нас готові почути наші візаві. З росією в цей час вести переговори не має сенсу.