UA | RU
04 грудня 2020, 15:15 3204

Токсичний ендшпіль: як відчайдушне бажання Татарова утриматися в кріслі топить його шефа Єрмака

Вся проблема в тому, що Банковій слід було відставити заступника голови Офісу президента Олега Татарова вже в самому дебюті розгортання навколо нього корупційного скандалу. Але тепер цей апріорі одіозний топ-чиновник набув такої токсичності, що обов’язково буде тягнути за собою у вир всіх, хто спробує замовити за нього слівце
Вся проблема в тому, що Банковій слід було відставити заступника голови Офісу президента Олега Татарова вже в самому дебюті розгортання навколо нього корупційного скандалу. Але тепер цей апріорі одіозний топ-чиновник набув такої токсичності, що обов’язково буде тягнути за собою у вир всіх, хто спробує замовити за нього слівце

Варто чесно визнати: призначення Олега Татарова замом Андрія Єрмака та ще й відповідальним за такий чутливий напрям, як забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції і захисту прав людини, із самого початку було геть невдалою ідеєю. Бо в "кредитній історії" Татарова куди не кинь - всюди клин.

Саме він під час свого перебування на посаді заступника начальника головного слідчого управління МВС за президентства Януковича вів кримінальні провадження проти активістки Майдану Тетяни Чорновол, протестувальників Автомайдану та інших учасників протестів 2013-2014 років. Ну а його адвокатська діяльність після перемоги Революції гідності щодо захисту низки одіозних клієнтів, як, приміром, Андрія Портнова або Вадима Новинського, лише додала шлейфу одіозності самому Татарову.

Єдине, чого не вистачало "до повного комплекту", так це його потрапляння в корупційні скандали тої чи іншої ступені тяжкості. Однак і поява такого "вовчого білету" не змусила себе довго чекати. Причому прив’язка до корупції того, хто за своїм чиновницьким функціоналом повинен їй протидіяти, засяяла настільки яскраво і різними барвами, що відкинула глибоку тінь на репутацію майже всієї владної вертикалі, яку останнім часом так старанно вибудовував патрон Татарова Єрмак.

Гра на випередження

Ось в чому нашому герою не відмовиш, так це в його суто юридичному розумінні того, що найкращий захист – це напад. Недаремно ж нині 38-річний Олег Татаров 15 років тому отримав у Національній академії внутрішніх справ диплом магістра з відзнакою. Отже, 28 листопада він з позиції заступника керівника ОП першим почав атаку на Національне антикорупційне бюро та персонально на його директора.

"НАБУ - це не українська історія, яка, на жаль, знаходиться за межами нашої країни. Можна виходити з різними законодавчими ініціативами, але корінням проблем у антикорупційній політиці держави є саме Артем Ситник", - заявив Татаров. І така його категоричність із присмаком чи-то високої геополітики, чи-то приземленої конспірології відверто здивувала багатьох оглядачів.

Утім, скринька відкривалася доволі просто – Татаров на той момент вже знав про зацікавлення ним детективів НАБУ, тому вирішив банально зіграти на випередження, елементарно прикрившись популярними теоріями змови, аби, як кажуть правоохоронці, "заплутати сліди". Однак потік звинувачень у корупції на свою адресу він зміг стримати лише на пару-тройку днів – вже з 1 грудня на Татарова пішла інформаційна лавина неймовірної потужності, де чергова порція корупційних подробиць лише збільшувала ефект справжнісінького сніжного кому.

Безодня корупційного виру

Спочатку з’явилася інформація, що НАБУ розслідує справу стосовно заступника голови Офісу президента щодо можливої причетності Татарова ще як адвоката будівельної компанії "Укрбуд" до фальсифікації експертизи у гучній справі колишнього її керівника Максима Микитася. Зокрема, йшлося про "стимулювання" експерта з МВС на потрібний висновок машиномісцем ринковою вартістю 250 тис. грн, а посередником у передачі такого хабаря буцімто виступав саме Татаров. Далі посипалися повідомлення про бажання НАБУ безпосередньо вручити йому підозру про вчинення злочину із можливим затриманням, заблоковане то окремим суддею Вищого антикорупційного суду, то особисто генпрокурором Іриною Венедиктовою.

Між іншим, першою із високопосадовців стало затягувати у безодню цього виру імені Татарова як раз Венедиктову, що почало носити ознаки вже серйозної політичної кризи. Зокрема, на сцену раптом вийшов колишній очільник ГПУ Юрій Луценко, який назвав дії чинного генпрокурора із відсторонення чотирьох прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від справи, де фігурує безпосередньо чільний представник Банкової, нищенням головного принципу незалежності НАБУ і САП. За що наші західні партнери по голівці українську владу навряд чи погладять.

А на додачу свій голос подав і вищезгаданий Микитась, на той час ще перебуваючи в камері СІЗО: за його словами, нинішній заступник Єрмака був взагалі автором схеми, по якій Микитась втратив контроль над будівельною компанією "Укрбуд". Так що історія про те, що тесть Татарова раптом перекваліфікувався із дрібного перевізника Новоукраїнки Кіровоградської області у столичні забудовники, стала вже, що називається, сімейною вишенкою на торті, слойоному кількома корупційними шарами.

Цугцванг наближається

Само собою, ситуація, що склалася, закономірно вимагала реакції від керівництва держави в цілому та від Єрмака як безпосереднього начальника Татарова зокрема. Проте, вже за звичною традицією, все обмежилось доволі розмитим коментарем виданню "Інтерфакс-Україна" радника керівника ОП Михайла Подоляка, в якому він назвав абсолютною вигадкою "факти", надані деякими представниками медіа, про нараду у глави держави заради "захисту" когось з Офісу президента. "Щодо свого оточення президент дотримується того ж принципу: жодного кумівства в Офісі президента бути не може. Якщо НАБУ або будь-який інший правоохоронний, антикорупційний орган доведе причетність будь-кого до злочину, ця людина повинна відповідати за законом. Ніяк інакше", - заявив Подоляк.

До "порятунку рядового Татарова", знову ж таки, не називаючи його прізвища, долучилася відома своїм невдалим балотуванням у мери Києва нардеп від "Слуги народу" Ірина Верещук. Зокрема, вона публічно звернулася до директора НАБУ із таким закликом: "Пане Ситник, ми вас запрошуємо до парламенту. Ви використайте, будь ласка, трибуну парламенту і скажіть все, що ви вважаєте за потрібне, щоб ми могли дати свою політичну оцінку, а юристи - юридичну оцінку тим процесам, що відбуваються. Наразі це лише розмови". Зрештою, в Офісі генпрокурора заявили, що коли змінювали слідчих САП у справі квартир для Нацгвардії (до речі, прізвище Татарова тут також жодного разу не згадується), діяли, мовляв, виключно у межах закону та визначених повноважень.

Тобто схоже на те, що всі ці звинувачення у корупції топ-чиновника з Офісу президента влада хоче попросту спустити на гальмах. Щоправда, подібне вирішення настільки гучного та дражливого для українців питання більше нагадує відому поведінку страуса, який під час небезпеки банально закопує голову в пісок.

Насправді ж вся проблема в тому, що Банковій слід було відставити заступника голови ОП Олега Татарова вже в самому дебюті розгортання навколо нього корупційного скандалу. Але тепер цей апріорі одіозний персонаж набув такої токсичності, що обов’язково буде тягнути за собою у вир всіх, хто спробує замовити за нього слівце. Інакше кажучи, якщо користуватись шаховою термінологією, в ендшпілі цієї партії все менше ставатиме гарних ходів, наближаючи становище до цугцвангу. А це коли будь-який хід гравця веде до погіршення його позиції.


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Подобається», щоб читати
Regionews.ua в Facebook