UA | RU
01 грудня 2020, 15:00 682

Миколаїв після виборів: як і з ким Сєнкевичу знову доведеться домовлятись вже у новій міськраді

Загальноукраїнська тенденція, згідно якої на виборах мерів здебільшого перемагають чинні міські голови, продовжилась і в Миколаєві, де більшість голосів отримав старий-новий градоначальник
Загальноукраїнська тенденція, згідно якої на виборах мерів здебільшого перемагають чинні міські голови, продовжилась і в Миколаєві, де більшість голосів отримав старий-новий градоначальник

Олександр Сєнкевич доволі впевнено обійшов конкурента від ОПЗЖ Владислава Чайку, набравши 61% голосів при явці у 25%. Цього разу він разом зі собою завів до міськради більшу фракцію, ніж у 2015-му, та чи буде від цього йому легше – велике питання.

Різниця за п’ять років

На перший погляд може здатися, що різниця між 2015-м і 2020-м роками несуттєва. Тоді Сєнкевич став мером Миколаєва від партії "Самопоміч", яка на додачу завела ще 10 депутатів фракції у Миколаївську міськраду. Цьогоріч - це уже 13 депутатів від промерської "Пропозиції" плюс сам міський голова.

Та насправді різниця значна. По-перше, на виборах-2015 з величезним відривом переміг "Опозиційний блок", у котрого було 26 депутатів. У подальшому ці депутати вертіли і крутили міським бюджетом, як хотіли, блокуючи будь-які питання, що були їм невигідні. Цього ж разу найбільше мандатів отримала ОПЗЖ, але її відрив від "Пропозиції" складає всього три депутати.

По-друге, люди, які пройшли до міськради із Сєнкевичем цьогоріч, значно більш лояльні до нього, ніж ті, хто був у "Самопомочі". До прикладу, тодішній голова фракції Сергій Ісаков, зрештою, став ледь не найбільшою "скалкою" у роботі градоначальника. Саме він був ініціатором так званого "імпічменту" для мера у 2017-му, а після поновлення мера на посаді критикував ледь не кожне його рішення. Те саме можна сказати й про більшість інших членів фракції. З усіх колишніх партнерів із Сєнкевичем залишилися лише два депутати – Федір Панченко та Дмитро Січко, які зараз знову в міськраді.

Треба більшість, але з ким?

Як би там не було, але переобраному міському голові доведеться домовлятися із вчорашніми конкурентами. На щастя для нього, домовлятися хоче не лише він, але й з ним. Перший і найочевидніший варіант – "Європейська солідарність", у котрої 5 місць. Дехто з новообраних депутатів від "ЄС" ще перед другим туром показали свою прихильність, прикріпивши на аватарки у Facebook рамки з підтримкою Сєнкевича.

Інші потенційні чи, скоріше, ситуативні партнери – 9 депутатів "Слуги народу". Декотрі з них, як, наприклад, Микола Капацина (син впливового у місті підприємця і власника суднобудівного заводу "Океан" Василя Капацини), публічно підтримав Сєнкевича перед другим туром, заявивши навіть, що саме таке завдання перед "слугами" поставив сам президент. Щоправда, пізніше слова Капацини розкритикувала кандидатка в мери від "СН" Тетяна Домбровська. Вона звинуватила останнього в тому, що той взагалі не працював на благо партії й партійного кандидата, а заздалегідь підтримував чинного градоначальника.

На фото: Тетяна Домбровська й Микола Капацина

Сама ж Домбровська публічно поки не говорила, чи буде домовлятись з Сєнкевичем, а навіть навпаки - намагалась його всіляко критикувати, порівнюючи мера з "драконом, з яким колись сам боровся". Та все ж це більше схоже на надування губ, і вона скоріше домовлятиметься із міським головою, ніж з ОПЗЖ чи, не дай Господь, "шарійцями". Окрім того, ще не ясно, чи буде Домбровська головою фракції після свого фіаско на мерських виборах.

Як не дивно, та до коаліції з Сєнкевичем очевидно доєднається і "Наш край". Одна з найпомітніших фігур там – власник заводу "Екватор" та президент місцевого футбольного клубу Сергій Кантор. Під час попереднього скликання він також був депутатом і підтримував мера. Ба більше, Кантор неодноразово говорив, що Сєнкевич йому - "як власний син".

На фото: Сергій Кантор

Якщо провести неважкі математичні розрахунки, то це 32 голоси із загальних 54-х, тобто більшість є. Як мінімум, на папері виглядає переконливо, але це - ідеальний варіант, а вони у природі трапляються нечасто. Вірогідно, така ідилія триватиме максимум одну-дві-три сесії, поки люди не роззнайомляться один з одним, поки не сформують депутатські комісії, і, що важливіше, поки не дійде час обговорювати бюджет-2021.

Дьоготь для Сєнкевича

Зате очевидно, хто буде найбільшим головним болем для Сєнкевича. Звісно, це - ОПЗЖ, а особистий противник для мера – Артем Ільюк. Раніше у матеріалі "Історія миколаївської ОПЗЖ. Як не потрібно вести партійне будівництво на місцях, щоб не розгубити рейтинги" ми писали про те, як партія кинула Ільюка, обравши замість нього кандидатом у мери Чайку. Незважаючи на це, Ільюк всіляко себе позиціонує як протилежність Сєнкевичу. Ще перед виборами ці двоє не раз скандалили на сторінках соцмереж чи ЗМІ, називаючи один одного "Артемчиком" і "Шурочкою".

Хоча є й інша думка, яку поки не поспішають озвучувати. Очевидно, що згаданий "кидок" з боку партії не міг не образити самолюбства нардепа двох минулих скликань, якому лишили місце №2 у миколаївській ОПЗЖ і не дозволили балотуватись в мери, віддавши вакантне місце явно слабшому кандидату. Не виключено, що такі дії партії можуть мати наслідки у майбутньому, й Ільюк стане шестірнею з сімома зубцями, яка руйнуватиме ОПЗЖ зсередини. Як мінімум, мотивацію працювати саме на благо партійних прапорів йому явно попсували.

На фото: Артем Ільюк

Незрозуміла позиція зараз лише у "Партії Шарія", у якої в міськраді 5 мандатів. Зважаючи на структуру цієї політсили, коли її члени готові робити все, що звелить лідер й ідол Анатолій Шарій, і, власне, позицію самого Шарія, можна спрогнозувати коаліцію опозиції ОПЗЖ – "Партія Шарія". Проте нещодавно місцева лідерка "шарійців" Тетяна Кравчук заявила, що вони ні з ким в коаліцію вступати не збираються. Втім, звучить, скажу прямо, непереконливо.

На фото: Тетяна Кравчук. Фото: НикВести

"Зелений" секретар міськради?

На даний момент, це одне із найважливіших питань як для Сєнкевича, так і для всіх інших. Саме секретар повинен бути своєрідним містком між депутатським корпусом, міським головою та чиновниками. На прикладі уже колишнього скликання ради, коли секретар Тетяна Казакова на нюх не переносила мера, можна побачити, що нічого конструктивного з подібного не виходить.

Зрозуміло, що секретарем не буде представник від "Пропозиції", адже це було б занадто легкою пробіжкою для Сєнкевича. Наближені до політичних процесів всередині міськради кажуть, що секретарем, скоріш за все, буде представник "Слуги народу". До речі, згаданий уже Микола Капацина встиг публічно виявити готовність взяти на себе цю "ношу". Іншими потенційними "зеленими" кандидатурами називають Наталю Горбенко (ще одна близька до Сєнкевича людина, яка раніше була у "Самопомочі"), Олену Кузьміну або навіть Тетяну Домбровську. Раніше також говорили про Віталія Кіма, проте останній пішов вище і став головою Миколаївської ОДА. Та шляхи для відступу Кім лишив, не відмовившись від депутатського мандату.

І останнє. Вже вдруге на виборах мера Миколаєва перемагає прогресивний "айтішнік" Олександр Сєнкевич. Але також вдруге він перемагає, скоріш, не завдяки, а всупереч. Як не дивно, допомагає йому в цьому великою мірою зросійщеність міста. У 2015 році головним суперником Сєнкевича був кандидат від російсько-спрямованої опозиції, так само було і цього разу. І такий хід справ уже вдруге змушує патріотично налаштоване населення, якого вдосталь, підніматися з диванів і йти на дільниці, аби не допустити "возврата в зад". І якщо невдачі минулих років можна пояснити тим, що у Сєнкевича був лише Сєнкевич, причому без команди, без досвіду і без авторитету, то подібні виправдання в майбутньому вже нікого не переконають. Або працюй, або…

Підписуйтесь на RegioNews