UA | RU
Іван Павленко Журналіст, політичний оглядач [email protected]
06 жовтня 2020, 13:00 2054

Колони Ріната. Де і як Ахметов облаштовує горизонталь в базових регіонах своєї бізнес-імперії

Український олігарх Рінат Ахметов використовує будь-яку можливість для посилення власного впливу. І нинішні місцеві вибори не стали виключенням
Український олігарх Рінат Ахметов використовує будь-яку можливість для посилення власного впливу. І нинішні місцеві вибори не стали виключенням

Після того, як у електоральне та адміністративне небуття пішов головний політичний загін Ріната Ахметова "Опозиційний блок", а також були втрачені налагоджені механізми взаємодії з владою через адміністрацію Петра Порошенка, найбагатшому українцю довелося намащувати нові способи утвердження своїх інтересів. Завдяки таким зусиллям Ахметову-таки вдалося суттєво відновити вплив і навіть дещо розширити горизонти своєї імперії - комплексне стимулювання представників "зеленої" влади допомогло йому отримати лояльність і на Банковій, і в парламенті і, згодом, в уряді. Більше того, олігарх вважає, що в його активі - цілий прем’єр, енергетичний міністр та низка фігур калібром поменше, але таких, що системно впливають на процеси.

Вибудувавши свою вертикаль "держави у державі", у Ахметова тепер виникла потреба укріпитись в регіонах, які можна вважати його опорною територією і найбільшою "кормовою базою". Йдеться про контрольовану Україною частину Донбасу, Запорізьку та Дніпропетровську області. У нього тут зосереджена більша частина виробничих потужностей, тому другу всіх президентів потрібен захист від несподіванок та забезпечення стабільності. Гроші, як відомо, люблять тишу, а ахметівські – тим більше.

Завдяки місцевим виборам бізнесово-політична імперія Ріната Ахметова збирається отримати більш щільний контроль над своїми трьома базовими регіонами. Але нині, як з’ясував RegioNews, це - не масовий загін, що йде однією колоною під спільними прапорами, як було у часи Партії регіонів та її уламку "Опоблоку". Нинішня політична стратегія є більш гібридною, хоча від того вона не стала менш ефективною. Політичні стратеги Ахметова вчасно відчули тенденцію до регіоналізації партійних проєктів і використовують це як одну з виборчих технологій.

Запоріжжя

На фото: Володимир Буряк

В Запоріжжі під контролем олігарха перебуває потужний містоутворюючий металургійний комбінат "Запоріжсталь". Колишній головний інженер цього гіганта Володимир Буряк з минулих виборів є міським головою Запоріжжя. І під його контролем перебуває також і Запорізька міська рада.

Буряк, безперечно, є людиною Ахметова і користувався його матеріальною та адміністративно-політичною підтримкою на виборах у 2015 році та протягом всієї своєї каденції. Коли Володимир Зеленський став президентом, а Ахметов лише починав "наводити мости" з новим господарем Банкової, перший робив несміливі спроби починати позбуватись Буряка. Цього хотіли у ЗеКоманді вихідці з Запоріжжя, наприклад, віцепрем’єр-"цифровізатор" Михайло Федоров. Однак на практиці стикнулись з суровою дійсністю: ніхто не збирається віддавати їм свою територію. І Буряком та впливом на міськраду, які забезпечують спокій навколо "Запоріжсталі", Ахметов не поступиться.

Чинний мер Запоріжжя йде на вибори з власною "Партією Володимира Буряка "Єднання". Його особистий рейтинг соціологи називають досить високим і пророкують підтримку на рівні половини голосів виборців. Партія ризикує набрати дещо менше, але вкупі із сателітами зможе претендувати на більшість у міськраді.

"Зеленим" же, які після тотальної перемоги на виборах по запорізькій мажоритарці наївно очікували, що й мерське крісло саме впаде їм у руки, натепер в місті "ловити" нічого. Їхній кандидат, заступник голови місцевої ОДА Віталій Тишечко, є нерозкрученим в місті персонажем і конкуренцію Буряку зможе скласти, хіба що потрапивши у другий тур і натиснувши на болючу точку антирейтингу протеже Ахметова. Втім, це доволі малоймовірний сценарій, адже у Буряка немає особливих провалів, відтак коло містян, котрі категорично виступають проти нього, відносно мале.

Із загроз, які нависають над Буряком, єдиною є можливість його силового усунення від перегонів, про що вже писав RegioNews. Але на фоні загальної втрати підтримки і падіння рейтингів нової влади, подібні екзерсиси навряд чи є доступним інструментом політичної боротьби для Банкової.

Дніпропетровщина

На фото: Юрій Вілкул

На "малій батьківщині" президента Зеленського - у Кривому Розі - власність Ахметова також потребує захисту і опіки. Адже тут розташовані гірничо-збагачувальні комбінати, які є основою металургійної імперії олігарха. Дотепер у Кривому Розі спокій забезпечував багаторічний мер міста Юрій Вілкул, який опинився під загрозою. Але і тут Ахметову, схоже, вдасться зберегти статус-кво. Адже навіть якщо Вілкул-старший і програє ці вибори, то програє він їх Дмитру Шевчику - керівнику великого Центрального ГЗК, що входить в "Метінвест". Тут Ахметову вдалося "порішати" з Банковою, аби від "Слуги народу" висунули його людину, а не якогось непередбачуваного "Юзіка".

Втім, зона інтересів олігарха на Дніпропетровщині не обмежується лише Кривим Рогом. За роки російської окупації частини Донбасу Ахметов втратив на тій території кілька важливих для його системного бізнесу активів, що вимагало активного пошуку "замінники". У підсумку суттєвими придбаннями виявилися Дніпровський меткомбінат та Дніпровський коксохім, які гармонійно доповнили структуру "Метінвесту". А також "Дніпроенерго" та "Дніпрообленерго", які влилися у структуру енергохолдингу ДТЕК.

Це змусило власника більш уважно поставитись до формування влади не лише на рівні свого криворізького бастіону, а й всієї області. Так, в обласний центр вибивати Бориса Філатова з мерського крісла відправлений ще один політичний "штик" Ахметова – Олександр Вілкул. Колишній глава Дніпропетровської ОДА часів Януковича дійсно користується у Дніпрі суттєвою популярністю та став чи не головним претендентом на вихід у фінал разом з Філатовим. А враховуючи феномен непередбачуваності другого туру і некатастрофічний розрив у сьогоднішніх рейтингах та наявний матеріально-адміністративний ресурс Ахметова, Вілкул-молодший може виграти у чинного мера. А навіть якщо й не виграє, то заведе у міську раду потужну фракцію створеної під нього партії "Блок Вілкула "Українська перспектива". А також сформує велику фракцію у обласній раді та зможе посилити свій вплив на рівні області.

Донбас

На фото: Вадим Бойченко

Донбас між тим залишається серцем імперії Ріната Ахметова. Тут працюють шахти, що забезпечують вугіллям ахметівські ТЕС і його металургійні заводи. Тут знаходяться коксохімічні виробництва, що входять у технологічний ланцюг виробництва металу. І тут же, у Маріуполі, зосереджено потужне металургійне виробництво та морський порт, через який відкривається шлях продукції у світ.

В Маріуполі на сторожі спокою ахметівської власності стоїть мер міста Вадим Бойченко, в якого також є своя партія з "унікальною" назвою "Блок Вадима Бойченка". І тут його позиції, схоже, є абсолютно непохитними – більше 55% готові голосувати за цю партію, і більше 72% - за самого Бойченка як за мера міста. Та навіть якщо припустити деяку надмірну позитивність соціологів, ані у прямого конкурента від ОПЗЖ, ані від будь-якої іншої політсили немає шансів скинути чинного градоначальника і позбавити Ахметова владного ресурсу.

В регіоні загалом також присутня тенденція до монополізації олігархом місцевого самоврядування. В одному з найзаможніших міст області Покровську, де у Ахметова не було гарантованих варіантів "призначити" свого мера, на світло витягли беззаперечного місцевого авторитета, президента ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" (входить у "Метінвест") Леоніда Байсарова – людину, думки якої тут питають під час будь-яких виборів. Необхідність участі Байсарова обумовлена тим, що інші кандидати, на яких міг би поставити Ахметов, або відбилися від рук, або мають недостатньо шансів на перемогу. А вугільний генерал, чий вплив на місто подекуди перевершував впливи тутешніх мерів, є людиною з обойми найбагатшого українця.

До речі, своєю появою на перегонах Байсаров зламав всю гру іншим учасникам, зайнявши верхній рядок рейтингу з суттєвим відривом. І тим самим убезпечивши Покровськ від виходу з-під ахметівського протекторату. Іменну партію, між тим, технологи олігарха створювати під Байсарова не стали, а дали йому статус керівника донецької обласної організації партії "Порядок", яка служить політичним прикриттям для протеже Ахметова й у інших містах Донбасу.

Власне, в цьому регіоні конкурентами Ахметова в певній мірі є не стільки діюча українська влада, скільки партія "Опозиційна платформа – За життя", яка намагається відхопити свою долю влади завдяки популярності своєї відверто проросійської ідеології на цих землях. Тож однією зі схем-запобіжників посилення впливу "медведчуківців", яку застосувала Банкова не стільки в своїх, скільки в ахметівських інтересах, стала історія із запровадженням у декількох районах прифронтової зони Донеччини і Луганщини системи військово-цивільних адміністрацій замість обрання там органів місцевого самоврядування. Тобто виборів там, де є ризик надмірного утвердження влади ОПЗЖ кума Путіна, не буде. І дехто побачив у цьому всьому усюдисущу "руку Ахметова", який цим рішенням в певній мірі убезпечився від непередбачуваного сусідства.

Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Підписуйтесь на RegioNews