UA | RU
03 грудня 2020, 15:45 5012

Голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук: Місцеві клани десятиліттями викачують з області ресурси

Сергій Сергійчук очолив Черкаську ОДА наприкінці серпня 2020 року. Його призначення було одним із перших в низці нових призначень голів ОДА по всій Україні
Сергій Сергійчук очолив Черкаську ОДА наприкінці серпня 2020 року. Його призначення було одним із перших в низці нових призначень голів ОДА по всій Україні

Колишньому СБУ-шнику Сергійчуку дісталася не проста область, яка входить до п’ятірки найважчих регіонів України і проблеми якої не вдалося вирішити його попереднику Роману Боднару, з котрим наш кореспондент спілкувався перед його звільненням. Більше того, прихід нового голови ОДА перед самими місцевими виборами багатьма розглядався як своєрідний "квиток на війну" із мером Черкас Анатолієм Бондаренком, виписаний Сергійчуку безпосередньо президентом.

Напередодні своїх 100 днів перебування на посаді очільник Черкащини в ексклюзивному інтерв’ю RegioNews розповів про соціально-економічні проблеми регіону, боротьбу з пандемією та, звісно, про свої стосунки із вже переобраним на новий термін черкаським градоначальником Бондаренком.

Ви очолили ОДА в непростий період. З одного боку, необхідно завершувати програми і впроваджувати реформи (медична, децентралізація). А з іншого - Covid-19 і економічна криза змушують коригувати плани. Як працюється в таких несприятливих умовах?

Ми провели аналіз найголовніших проблем і очікувань черкащан. Сьогодні людей найбільше хвилюють рівень життя, зависокі тарифи на опалення. Вони чекають на покращення інфраструктури, стану доріг. Також вони хочуть мати якісну і доступну медицину.

Тому з перших днів ми й почали втілювати в життя їхні очікування. Наприклад, досить оперативно нам вдалося реалізувати проект зручного сполучення Черкас з Києвом. На першому етапі ми запустили сучасний дизель-потяг до станції Шевченка. Цей дизель щодня робить 4 рейси, а розклад сформовано так, щоб людям було зручно пересідати на потяги "Інтерсіті", що йдуть в усіх напрямках держави. На другому етапі, який реалізуємо наступного року, ми проведемо електрифікацію цієї ділянки, що дасть можливість черкащанам вдвічі скоротити час поїздок до Києва та зв’яже наше місто в одну лінію швидкісних потягів з іншими обласними центрами. Завдячуючи президенту і депутатам в першому читанні держбюджету на це передбачено 195 млн грн.

Завдяки програмі президента "Велике будівництво" покращується якість доріг. Раніше ніколи такими темпами не ремонтувались і не будувались дороги в області.

Крім того, перед всією державою і ОДА стоять дуже великі виклики через поширення Covid-19. І уряд, і обласна адміністрація сьогодні роблять дуже багато, щоб вчасно забезпечити медичну галузь сучасною апаратурою та медикаментами. Щодня збільшується кількість людей, які потрапляють в лікарні. Тому уряд виділив 102 млн грн додаткових коштів на закупівлю кисневих концентраторів та створення стаціонарних кисневих станцій у лікарнях. Кожний мій робочий день починається з наради щодо протидії Covid-19. Також я регулярно відвідую медичні заклади і контролюю виконання вимог уряду. Пандемія – це сьогодні ключова проблема.

Пандемія висвітила цілу низку проблем медичної галузі в країні – нестача кадрів, недофінансування, недосконалість системи сімейної медицини. Чи в змозі область самотужки впоратись із цими проблемами?

Це всеукраїнська проблема. Без допомоги держави область сама її не вирішить. Але президент і уряд тримають ситуацію під контролем, постійно опікуються цією проблемою, щодня проводяться наради, ставлять завдання. А ми звітуємо про те, як йде виконання. Тобто, відбувається постійний діалог.

Забезпечення людей необхідними медичними послугами в період боротьби з пандемією – це виклик №1. Наразі Черкаська область з цим досить добре справляється. Тут є багато кваліфікованих фахівців, створена дієва система медичних послуг. Всі медичні заклади вчасно підписали договори з НСЗУ.

Як область готується до можливого збільшення кількості хворих на Covid-19?

Якщо люди зрозуміють всю складність ситуації, будуть дотримуватись вимог карантину, то ми без проблем впораємось. А поки ситуація погіршується, багато лікарів хворіє на Covid-19 і, можливо, дійде до того, що вже не буде кому й лікувати хворих. Якщо хтось цього не розуміє, то їм треба це пояснювати. Що, власне, ми і робимо.

Ті заходи, які запроваджував уряд на вихідні дні, викликали у суспільстві неоднозначну реакцію. Особливо з боку підприємців, які несуть фінансові втрати. Як ви знаходите компроміс між двома викликами: з одного боку – здоров’я людей, а з іншого – фінансові втрати підприємців?

Хто відчував негаразди, то це в першу чергу малі підприємці. Саме тому ми не закривали ринки, де люди працюють самі на себе. Не забороняли працювати ресторанам на виніс їжі. Але створювати масові скупчення людей, прикриваючись різними політичними гаслами, абсолютно недалекоглядно. Люди повинні розуміти, що за рахунок їхнього здоров’я окремі бізнесмени просто збагачуються. Врешті, як бачимо, карантин вихідного дня дав результат і зараз спостерігається зниження захворюваності.

Назвіть найважливіші, на ваш погляд, проблеми, які сьогодні заважають області розвиватися динамічніше.

Черкаська область має величезний потенціал для розвитку, але стати по-справжньому розвиненим регіоном заважає місцева клановість. Це коли кілька неформальних груп мають економічні, адміністративні чи навіть кримінальні засоби впливу на регіональні процеси. Вони десятиліттями викачують з області ресурси, нічого сюди не вкладаючи. Наприклад, весь місцевий ресторанний бізнес просто підпорядкували собі невелика купка людей. В той час, як малих підприємств дуже мало.

Всі ці проблеми особливо гостро відчуваються з появою пандемії. Рівень доходів населення падає, кількість робочих місць зменшується і все це викликає серйозне занепокоєння у людей щодо свого майбутнього і майбутнього їхніх сімей.

Чи достатній сьогодні вплив обласної виконавчої влади на ті процеси, що відбуваються в економіці, в житлово-комунальній, соціальній сферах?

Чинне законодавство дозволяє забезпечити відповідний вплив. В період нестабільності це, звісно, складніше. Моя мета – це забезпечення законності. Тому ми всіма наявними можливостями впливаємо і спонукаємо до виконання поставлених президентом завдань. А завдання ці конкретні – покращення життя людей та забезпечення існування держави як цілісного організму. Якщо твоя мета – це ефективний розвиток держави, то ти завжди знайдеш спосіб як її досягти. Не зважаючи на те, скільки в тебе є для цього можливостей. Тому з людьми треба спілкуватись, доводити їм свою точку зору і переконувати їх. Але передусім потрібно показувати все на власному прикладі. Коли люди бачать, що ти прийшов працювати для них, а не розпилювати бюджет, то вони все розуміють і підтримують твої дії. Саме такий стан речей ми запровадили на Черкащині і будемо його підтримувати надалі.

Чи плануєте зміни чи переформатування структур ОДА? Які саме сектори потребують особливої уваги чи підсилення?

На мій погляд, структура адміністрації роздута і потребує покращення. Планував цим зайнятися ще у вересні-жовтні, але під час завершення бюджетного року робити перепризначення, змінювати структуру не є раціональним. Це може негативно вплинути на виконання всіх програм. Серед моїх першочергових завдань – вчасне завершення об’єктів президентської програми "Великого будівництва". А вже з нового року ми серйозно підійдемо до перерозподілу обов’язків, створення нової структури і проведення необхідних змін.

Якщо говорити про високі тарифи, то чи йдуть теплопостачальні компанії області назустріч вашим пропозиціям їх зменшити?

Коли ми вперше підняли це питання, то звернулись до всіх теплопостачальників області. Більшість з них нас почули. Вони або вже працюють над цим, або дають нам свої пропозиції, як це можна зробити. Ми звертались також до Черкаської ТЕЦ. ПАТ "Черкаське хімволокно", яке орендує ТЕЦ, може знизити тарифи і спочатку навіть погодилось на це. Але згодом з незрозумілих причин там почали ігнорувати наші вимоги. Їхній тариф складається з ціни вугілля в 3216 грн за тону і діє ще з 2019 року. І це не дивлячись на те, що НКРЕКП (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - ред.) запровадила новий тариф, де ціна вугілля зазначена 1890 грн. Але орендарі Черкаської ТЕЦ не бажають дотримуватись тарифів НКРЕКП та йти на зустріч людям. Тому люди й звертаються з вимогами повернути державне майно цього підприємства з оренди кіпрським офшором у власність громади міста. Думаю, що громада міста спроможна більш ефективно ним управляти і впроваджувати більш адекватні тарифи. На наші звернення показати, з чого сформована нинішня структура тарифу Черкаської ТЕЦ, ми й досі не отримали інформації. Тому ми підтримуємо справедливе бажання людей повернути підприємство у власність міста.

На сьогоднішній день в рамках 5-ти кримінальних проваджень ГСУ Нацполіції та СБУ проводиться слідство щодо фактів крадіжок грошових коштів в особливо великих розмірах посадовими особами ПАО "Черкаське хімволокно", штучного завищення затрат під час доставки вугілля з-за кордону, закупки ТМЦ, реалізації інвестиційних і ремонтних програм, а також фінансуванні терористичних організацій ЛНР-ДНР.

З моменту оренди і дотепер Черкаська ТЕЦ жодного разу не проводила модернізації потужностей підприємства. Не дотримується також температурний режим на постачання гарячої води – замість потрібних 55 градусів фактично подається 46 – 49. Крім того, Державна екологічна інспекція у Черкаській області встановила численні порушення щодо безконтрольності викидів забруднюючих речовин та поводження з відходами.

Тому, як бачите, всі ці факти – не про соціальну відповідальність перед мешканцями міста, а про цинічне викачування ресурсів за рахунок здоров’я і статків черкащан. По суті, управління ТЕЦ здійснюється через кіпрський офшор, а міська громада не може впливати на діяльність компанії і на формування тарифу.

Чи вдалося вам остаточно розв’язати смілянську проблему з відсутністю тепла в домівках, яка щозими повторюється вже кілька років? Якщо так, то завдяки чому?

Вдалося. Свідченням цього є теплі батареї у жителів Сміли. Цією проблемою ми зайнялись майже одразу після мого приходу на посаду голови ОДА, адже передбачали подібний розвиток подій. Після нашого втручання в ситуацію відбулися необхідні платежі Смілакомунтеплоенерго для НАК Нафтогазу і Черкасигазу. Наразі всі 18 котелень міста підключені до газопостачання.

Чому таке взагалі стало можливим? Чи може ситуація повторитися в наступні роки?

Це залежить від бажання депутатів працювати на користь людей, а не задля власних політичних амбіцій. У міськради кошти були, але у депутатів не було бажання платити за опалення. Їм вигідніше було використовувати ці кошти на передвиборчу боротьбу – на облаштування парканів, дитячих майданчиків, а не на зарплати лікарям та виплати заборгованості за опалення.

Тому я щиро радію, що ми досягли успіху в боротьбі з політичною безвідповідальністю місцевої влади, яка тепер має бути покарана. Черкаська ОДА направила клопотання до прокуратури та ГУНП щодо притягнення до відповідальності осіб, винних в зриві опалювального сезону в Смілі. В діях членів міськвиконкому мають місце ознаки протиправності. Врешті, всі мають пам’ятати про відповідальність. В тому числі й за свою бездіяльність. І це стосується не лише керівництва міста Сміла, і не лише в питаннях опалювального сезону. Це стосується усіх чиновників і усіх сфер життєдіяльності нашої області.

Вибори, які відбулися в місцевих радах, дають привід для роздумів про майбутню злагоджену роботу в плані розвитку територій. Чи впораються громади з додатковим навантаженням і відповідальністю?

Якщо голови ОТГ не будуть красти, то стовідсотково впораються і зможуть забезпечити потреби громад. Наведу такий приклад. В області агропідприємства платять за оренду землі 12%. У той же час є такі ОТГ, де ставка такої платні становить 4-6%. Коли ми почали вивчати ситуацію, то виявилось, що голова ОТГ роздав всю землю в оренду "своїм" - куму, брату, свату під низький відсоток. А згодом він приходить в обласну держадміністрацію і каже, що у нього не вистачає грошей на вирішення тих чи інших проблем громади. У ОТГ є можливості переглянути і збільшити ставки. Це дасть їм можливість отримувати більші надходження і забезпечувати соціально-економічний розвиток громад.

Не виключаю, що хтось з нових керівників не до кінця усвідомлює своєї відповідальності і буде намагатись ухилитись від виконання обов’язків. Завжди є виключення з правил. Але сподіваюсь, що всі серйозно поставляться до своєї важливої місії.

Чи все готове у громадах для передачі великої кількості повноважень і обов’язків?

Все готово. Зараз триває процес передачі майна громадам. Систематично відбуваються навчання, наради і передача повноважень. Більш того – земельна реформа втілюється у життя. Наша область одна з перших в Україні почала виконувати завдання президента – повноправними розпорядниками сільськогосподарської землі стали перші 10 із 66 територіальних громад Черкащини. Ці громади першими в області зможуть будувати власну ефективну земельну модель господарювання щодо використання земель і наповнення бюджету громади.

Ви часто їздите по області, зустрічаєтесь з людьми, відвідуєте різні ОТГ. Які позитивні приклади діяльності ОТГ ви вже можете навести?

Успіхи і невдачі ОТГ на цьому етапі децентралізації я вимірюю тим, яке у них відношення до якості будівництва та реконструкції шкіл та садочків. Позитивним є будівництво мережі нових амбулаторій, які забезпечать доступ людей до первинної ланки медичної допомоги. Впровадження системи телемедицини. Це коли пацієнт приходить до амбулаторії і лікар за допомогою мережі комунікацій зможе надати кваліфіковану консультаційну допомогу від вузькопрофільних фахівців: кардіологів, хірургів, урологів, гінекологів та ін.

Залучення інвестицій у розвиток економіки – це завдання, яке неодноразово озвучував президент і яке стоїть перед усіма регіонами України. Що для цього робиться у Черкаській області і чи варто в цих не дуже сприятливих умовах розраховувати на якісь прориви?

Розраховувати варто, якщо над цим працювати. В першу чергу бізнес повинен бути впевненим, що він захищений. Тому перше, що ми зробили – запровадили системну роботу Антирейдерського штабу і почали допомагати людям у цьому напрямку. Вже відбулось кілька засідань, на яких ми в присутності правоохоронних органів розібрали кілька кричущих випадків рейдерства у нашій області. Друге, що ми плануємо створити – це регіональний Інвестиційний офіс на базі агенції Регіонального розвитку ОДА. Переконаний, що ці кроки стимулюватимуть залучення інвестицій в економіку Черкащини. Адже регіон має великий потенціал для розвитку – промисловий, агропромисловий і туристичний.

Ми не сидимо склавши руки, а працюємо. Є факти, коли інвестору просто не давали розвиватись під різними надуманими приводами. Наприклад норвезька компанія "SCATEC SOLAR", яка в Чигиринському районі побудувала сонячну електростанцію, вклала 55 млн євро інвестицій, не могла ввести її в експлуатацію через те, що деякі установи і служби не давали погодження. Ми провели нараду, вивчили ситуацію. Тепер проблему вирішено і компанія може працювати. Крім того, вони погодились і вже перереєстрували підприємство у Черкаській області. Тепер податки будуть надходити у місцеві ОТГ.

В одному з інтерв’ю ви нарікали, що до вашого приходу в області досить млявими темпами будувались об’єкти з програми "Великого будівництва". Чи є надія на те, що вони будуть завершені вчасно?

Проведений аналіз показав, що при майже 100% авансуванні по деяких напрямках роботи не виконувались. На певних об’єктах роботи, що мали стартувати у лютому поточного року, так і не було розпочато. Після мого втручання, звернень до правоохоронців, проведення бесід з підрядниками вдалось вирішити ці проблемні питання. Будівництва або розпочаті і йдуть повним ходом, або вже закінчуються. Тому, сподіваюсь, що об’єкти з програми "Великого будівництва" будуть завершені у цьому році.

Нещодавно в Черкасах відбулось засідання Національної платформи щодо перспектив розвитку технологічних парків з переробки відходів. В контексті цієї проблеми ви вже маєте план того, як вирішити питання зі сміттям і його переробкою в області?

Україна просто тоне в смітті. На Черкащині, наприклад, щороку утворюється більше 350 тис. тон твердих побутових відходів. Їх захоронюють на 21 полігоні та 456 сміттєзвалищах. Але в області немає жодного сучасного сміттєпереробного заводу! А вирішити наші проблеми можуть лише вони, іншого шляху немає. Тому одним з пріоритетних напрямків моєї діяльності на посаді голови Черкаської ОДА є розвиток інфраструктури у сфері поводження з відходами, будівництво нових обʼєктів з їх утилізації та переробки, впровадження сучасних технологій у цій сфері, створення нових робочих місць.

Наразі ми розробляємо Регіональний план управління відходами в Черкаській області до 2030 року. Це дозволить системно підійти до вирішення проблеми. План дасть старт розбудові інфраструктури у цій сфері – необхідні гарантії та стимули для інвестицій в переробку відходів.

Цей план незабаром буде готовий. Він передбачає створення в Черкаській області 4-х кластерів – Черкаський, Золотоніський, Звенигородський та Уманський. В кожному з них планується збудувати по такому заводу. На сьогодні є різні технології, тому фахівці вивчають якого типу підприємства нам підходять.

Туристична галузь має сприяти розвитку економіки, інвестицій, забезпечувати людей роботою. Якою мірою використовується потенціал туристичної галузі в Черкаській області? Які зміни чекають цей напрямок роботи?

Потенціал туристичної галузі області використовується у дуже незначній мірі. На Черкащині є дуже цікаві природні, ландшафтні і історико-культурні об’єкти, але, на жаль, вони у занедбаному стані. У рамках програми "Золота підкова" колись проводилась їхня реконструкція. Це було 12 років тому, але зараз ці об’єкти перебувають у доволі неприглядному стані. Схоже, що для когось ця "підкова" дійсно стала золотою.

Що треба зробити для того, щоб Черкащина стала справжнім "місцем сили", як йдеться у рекламі туристичних принад області?

По-перше, не красти. По-друге, працювати для людей. І це стосується як держслужбовців, так і бізнесменів. Розумію, що прибуток для бізнесменів є питанням номер один, але дивлячись на досвід бізнесу за кордоном, видно, що там більшість підприємців перш за все думають про розвиток своїх громад. Створюючи бізнес, пов’язаний з туризмом, вони закладають отримання не 100% прибутку, як у нас, а 10–15%. Бо вони думають не лише про заробіток, а і про соціальну відповідальність свого бізнесу.

Чи задоволені ви тим, як пройшли місцеві вибори в Черкаській області і їхніми результатами?

Люди зробили свій вибір. Здивування викликала низька активність виборців. Маю на увазі низьку явку на виборчі дільниці у день голосування. Адже вибір за громадян ніхто не може робити окрім них самих.

Сподіваюсь, новий склад депутатського корпусу буде більш фаховий і моральний. Адже приклад міста Сміла мав спонукати виборців до відповідальних висновків. Тому від себе особисто звертаюсь до жителів області, щоб вони не лінувалися контролювати свою владу. Активна і фахова громадська позиція буде дуже корисною. Але потрібно не лише критикувати, а й надавати свої пропозиції і шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми. У такому разі співпраця буде корисною для всіх.

Як збираєтесь налагоджувати стосунки з новою більшістю в обласній раді?

В обласну раду прийшли ті, кого обрали черкащани. Тому депутати тепер зобов’язані працювати на їхнє благо і виконувати ті обіцянки, які вони давали своїм виборцям. Зі свого боку ми будемо працювати з тією коаліцією, яка є. Іншого шляху немає. Адже якщо окремі політики вирішать обрати шлях війни, то від цього буде лише шкода - як для кожного конкретного жителя області, так і для подальшого розвитку нашого регіону. Тому ми налаштовані на конструктивну співпрацю та на пошук компромісів, які потрібні передусім черкащанам.

На грудневу сесію ми плануємо винести багато важливих питань, які напрацювали за останні три місяці. Передусім, це бюджет області й ціла низка галузевих програм. Вони стосуються всіх сфер життєдіяльності регіону – економічного і соціального розвитку, освіти, охорони здоров’я, навколишнього середовища, розвитку підприємництва, туризму та ін. Всі ці програми мають на меті сприяти розвитку області і вирішити ті проблеми, які сьогодні турбують людей і керівництво держави. Отож, я сподіваюсь на конструктив в роботі з новим складом облради. Ключовим фактором для майбутньої співпраці буде спільне бажання реально покращувати якість життя людей. В жодному разі це не будуть чиїсь приватні інтереси.

А з мером Анатолієм Бондаренком у вас які склались стосунки? Є поле для співпраці чи взаємостосунки мера й губернатора – це завжди потенційна політична конкуренція?

З мером Черкас Анатолієм Бондаренком ми знайшли конструктив і порозумілись на суто прагматичному рівні ще до місцевих виборів. Міська влада пішла нам назустріч в питанні будівництва дитячого садочка в одному з густонаселених районів міста – Митниці. Ми знайшли фінансування, а місто передало нам земельну ділянку під будівництво. Ця історія розпочалася ще влітку під час візиту Володимира Зеленського до Черкас, коли до президента звернулись жителі мікрорайону і попросили допомоги. Згодом депутати Верховної Ради передбачили 79 мільйонів гривень на це будівництво, а питання передачі на баланс області земельної ділянки оперативно підтримала сесія Черкаської міської ради на своєму позачерговому пленарному засіданні. Ми розраховуємо, що через рік від початку будівництва цей дошкільний навчальний заклад на 300 місць почне функціонувати. Тож, якщо працювати на благо громади, то компроміс завжди можна знайти. Сподіваюсь, так буде й далі.

Підписуйтесь на RegioNews