Кравченко Руслан Андрійович

Профіль у Facebook

Сторінка в Instagram

Руслан Кравченко народився у 1990 році в місті Сєвєродонецьк Луганської області.

Освіта

У 2012 році закінчив військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" за спеціальністю Правознавство. Отримав військове звання лейтенант юстиції.

Кар’єра

Після здобуття вищої освіти Руслан Кравченко поїхав до Севастополя, де з 2012 року працював спочатку слідчим, а потім старшим слідчим місцевої прокуратури. Загалом за перші два роки своєї професійної діяльності він кілька разів змінив місце праці, адже після роботи у Севастопольській прокуратурі він у період до 2014 року встиг ще попрацювати старшим прокурором Рівненської прокуратури, а потім перейшов на роботу до Львівської прокуратури.

Згідно з офіційною біографією Руслана Кравченка, у 2014-2015 роках він брав участь у Антитерористичній операції, виконуючи обов’язки прокурора 33-ої військової прокуратури Південного регіону, дислокувався у місті Дебальцеве та Артемівськ – так на той час називався Бахмут.

У 2015 році Руслан Кравченко пішов на підвищення, перейшовши на роботу до Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Тут він працював до 2019 року. На той час шефом Кравченка був Анатолій Матіос, що перебував на посаді головного військового прокурора України.

У 2019 році Кравченко вчергове йде на підвищення, обіймаючи посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України.

Із 2020 до 2021 років Руслан Кравченко вже був начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генпрокурора.

Після цього Кравченко став очільником Бучанської окружної прокуратури Київської області, де працював фактично до самого призначення на посаду очільника Київської області у квітні 2023 року. На цій посаді пробув до кінця 2024 року. Тоді Кабмін його призначив головою Державної податкової служби України.

У червні 2025 року Верховна Рада за поданням президента Володимира Зеленського призначила Руслана Кравченка генеральним прокурором. Народний депутат Олексій Гончаренко тоді заявив, що голосування відбулося з порушенням процедури, оскільки кандидата в генпрокурори мав представляти в парламенті особисно президент.

23 червня 2025 року, Кравченко приступив до роботи, як новий Генеральний прокурор офіційно розпочав роботу – без формальних церемоній і урочистостей. Таке рішення він назвав спільним із Президентом – замість бюрократії будуть конкретні дії. Серед головних пріоритетів – боротьба з корупцією, справедливість у кримінальних провадженнях, захист дітей, підтримка бізнесу та невідворотність покарання за воєнні злочини.

Критика

На початку 2023 року Руслан Кравченко також хотів стати головою Національного антикорупційного бюро і навіть брав участь у конкурсі на цю посаду. Проте згодом виявилось, що спеціальна комісія, яка розглядала кандидатів, визнала Кравченка недоброчесним. Річ у тому, що ще у 2019 році він вирішив приватизувати свою службову квартиру, а потім майже одразу продав її.

Сам чиновник тоді пояснив, що довгі чотири роки стояв у черзі на житло, а коли його отримав, то законно приватизував квартиру, адже на той час не мав свого житла. Мовляв, закон це не забороняє, а до продажу приватизованого житла його спонукала ситуація, адже з’явилась можливість придбати більш краще житло. Зрештою, посаду голови НАБУ Руслан Кравченко так і не отримав.

У січні 2025 року Руслан Кравченко був призначений новим головою Державної податкової служби України. В Центрі протидії корупції (ЦПК) зазначили, що призначення відбулося без відкритого конкурсу, що суперечить принципам прозорості та підзвітності. За оцінками видання "Економічна правда", зміна керівництва податкової фактично означає передачу контролю над відомством до Офісу президента. У ЦПК також додали, що подібне призначення стало черговим підтвердженням небажання влади проводити реальну реформу податкової служби та залучати до керівних посад незалежних кандидатів за участі міжнародних партнерів.

Оцінка діяльності

Руслан Кравченко запам'ятався тим, що представляв у суді сторону обвинувачення у справі про державну зраду президента-втікача Віктора Януковича. Загалом очолював групу прокурорів по цій справі, а навесні 2017 року підписав обвинувачення Януковичу в тому, що він допомагав росії розпочати війну проти України та спробу змінити кордони України.  

Вже після призначення на посаду очільника Київщини місцеві ЗМІ багато писали про те, що Кравченко немає жодного досвіду роботи в місцевому самоврядуванні. Звертали увагу й на його вік, адже на момент призначення він був наймолодшим керівником ОВА в усій країні – у 2023 році новоспеченому чиновнику виповнилося всього 33 роки.

У ЗМІ після призначення Кравченка в ОВА писали, що його фактично "погоджували" на цю посаду чинний заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба, який до повномасштабної війни був саме головою Київської облдержадміністрації, а також перший заступник Генерального прокурора Олексій Хоменко. Саме з Хоменком Руслан Кравченко свого часу були колегами, адже з 2019 до 2020 років останній займав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України і таку ж посаду Хоменко займав з 2014 року майже до кінця 2020 року. А у 2021-2022 роках Кравченко взагалі був фактично підлеглим Хоменка, коли очолював Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а Хоменко в той час був керівником Київської обласної прокуратури.

Інші політичні зв’язки

Руслан Кравченко, призначення якого на високі державні посади неодноразово викликало запитання у громадськості, має помітні політичні зв’язки через своє найближче оточення.

Зокрема, за даними Центру протидії корупції, тесть Кравченка є членом партії "За майбутнє", а його дружина начебто в минулому працювала на платній основі помічницею народних депутатів від "Партії регіонів" та партії "Батьківщина".

Як писала журналістка Тетяна Ніколаєнко, ще під час відбору на посаду директора НАБУ в 2023 році члени комісії звернули увагу на можливий політичний вплив на Кравченка з боку його родини. У відповідь Кравченко наголосив, що підтвердив свою політичну незаангажованість, коли, будучи прокурором, домігся засудження Віктора Януковича, і запевнив, що його родина жодним чином не впливає на його професійну діяльність.

Статки

Згідно з декларацією Руслана Кравченка, за 2022 рік він заробив понад 1,2 млн гривень на посаді керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області. Окрім цього, Руслан Кравченко вказував, що у 2022 році мав 35 тис. доларів готівки, а його дружина – 18 тис. доларів.

Власного житла станом на 2022 рік чиновник не мав, адже декларував, що проживав у київській квартирі батька своєї дружини. Сама дружина також володіє квартирою у столиці площею 89 "квадратів", а також має у власності два нежитлові приміщення у Чернівцях, звідки вона родом.

Свого автомобіля в очільника Київщини немає, а їздити він може на автомобілі дружини – Mercedes-Benz C250 (2013 року випуску), а вона, своєю чергою, користується INFINITI QX70, яка офіційно належить її родичці.

Нагороди та відзнаки

Незважаючи на свій досить молодий вік, Руслан Кравченко має досить багато нагород. Наприклад, ще у 2016 році він отримав орден Данила Галицького, а також відзнаку президента "За участь у Антитерористичній операції".

Є в нього також два нагрудні знаки: "Знак пошани", що отриманий у 2018 році, і "За сумлінну службу в органах прокуратури", отриманий у 2019 році.

У 2022 році Руслан Кравченко нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеню.

Сім’я

Про родину чиновника відомо вкрай мало, адже сам Руслан Кравченко є доволі непублічною особою. Дружину очільника Київщини звати Олена Шкробанець. Вона працює в Офісі генерального прокурора.

Тестем Кравченка є відомий у Чернівецькій області лікар, науковець та колишній чиновник – Ігор Шкробанець. З 1990 до 2013 років він працював у Чернівецькому державному медичному інституті на різноманітних посадах: асистента, доцента, професора. Потім 10 років він працював у Чернівецькій обласній державній адміністрації на різних керівних посадах, зокрема був директором Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення. Свого часу Шкрабонець навіть був першим заступником голови Чернівецької обласної організації "Партії регіонів", а у 2007 році балотувався від цієї партії до Верховної Ради, але не пройшов. Наразі він є депутатом Чернівецької облради, входячи до фракції "За майбутнє".  З 2015 року працює у Національній академії медичних наук.