Про Тупицького та його недопуск у будівлю Конституційного суду
Президент Зеленський демонструє політичну волю і виконання свого указу про тимчасове відсторонення Тупицького від обов'язків голови КС. Тупицький намагається боротися за свій статус. Його звернення до Генпрокурора Венедіктової – це спроба перевести політико-правове протистояння в суто юридичну площину. Мовляв, вручіть мені повістку правильно і все буде нормально. Але це хитра і традиційна казуїстика суддів, яких підозрюють у корупції (Тупицький, Вовк з ОАСК та ін.). Вони штучно зривають вручення повістки про підозру і вимагають правильного вручення повістки, створюючи нові процесуальні підстави для заяв про зрив процедури вручення повістки. У цю гру можна грати до нескінченності, при цьому покладаючись на кругову поруку в суддівському корпусі (друзі-колеги з інших судів, у разі чого, приймуть правильне рішення на користь скривдженого колеги).
У випадку з Тупицьким є ще одна казуїстична хитрість – якщо визнати, що раніше повістка про підозру вручається некоректно, то можна процедурно оскаржити й сам указ Президента без прямого протистояння з ним. Тому малоймовірно, що Венедіктова буде грати за правилами Тупицького, інакше вона ввійде в протиріччя з Президентом.
Абсурдно і вкрай непрофесійно (в тому числі і з юридичної точки зору) виглядає заява пресслужби КС, що, нібито, тимчасове відсторонення Тупицького паралізує роботу КС. Насправді нічого подібного. З цієї ситуації є простий вихід. Конституційний Суд просто повинен доручити тимчасове виконання обов'язків голови КС одному з його заступників. І все буде в порядку. Думаю, що і сам Тупицький, якому висунуто підозру у скоєнні серйозних правопорушень, виходячи як з правової, так і з моральної точки зору повинен написати заяву про те, що на період розслідування він припиняє виконання своїх обов'язків. Однак, він цього не робить, тому йому треба продемонструвати силу права (а не просто посилання на букву закону).
