UA | RU
23 квітня 2020, 10:27 248

Зеленський дуже боїться сильних людей поруч

Я не шкодую про свій вибір на президентських виборах 2019 року
Я не шкодую про свій вибір на президентських виборах 2019 року
Фото: ОП

Тоді у другому турі вирішувалося: Україна спробує піти новим шляхом чи продовжить іти старим, знівеченим, огидним. Огидним через брехню, яка супроводжувала цей шлях. Я маю на увазі брехню Порошенка і його оточення. Воно вже так набридло всім, і набрид усім Порошенко, що, звичайно, люди проголосували за Зеленського як за втілення своїх надій. Я серед них.

Я собі сказав, що весь рік не коментуватиму перебігу подій у країні, пов'язаних із президентом. Мені дуже хотілося почекати цей час, подивитися, що відбуватиметься, і вже тоді намагатися говорити. Сьогодні вперше я поміркую про досягнення та прорахунки Зеленського.

Почну з плюсів. Перше. Як добре, що президент України не носить прізвища Порошенко! І це вже великий плюс Зеленського.

Він перекреслив усі прагнення Порошенка знову стати президентом України. Я не уявляю, що було б з країною, якби Порошенко залишився у своєму кріслі. Думаю, ми б загрузли у брехні, корупції, подвійних та потрійних стандартах, брехливому пафосі. Усьому тому, що мені було таким ненависним у правлінні Порошенка! Це перший плюс.

Ще один дуже важливий плюс, неймовірно важливий для нашої країни. Я можу з твердою впевненістю сказати, що Зеленський не злодій, він не є корупціонером і не очолює системну корупцію, як двоє його попередників – Порошенко і Янукович. Вони, на мою думку, очолювали системну корупцію у країні, коли все було нею пронизане знизу до верху. Зеленський геть цього позбавлений. Це дуже важливо. Це з нами сталося за довгі роки вперше.

Можна плюсом зарахувати й те, що Зеленський залишився демократом. Він залишився самим собою. Не змінився ні зовні, ні внутрішньо. Ну зовні, може, сумнішим став, тому що обсяг знань породжує велику печаль. Але внутрішньо це така сама людина з великої літери. Він людяний! Гарний хлопець, якщо можна так сказати про президента.

Кілька обмінів полоненими, які відбулися, – теж плюс. Зустріч із Путіним – плюс. Те, що він не здав інтересів України ніде, на що сподівалися його опоненти (ось, мовляв, він здасть інтереси України, буде з Путіним заодно тощо – цього зроду немає). Зеленський на сторожі українських інтересів, і навіть натяку немає, що він може поступитися своїми принципами. Плюси закінчилися. Вони суттєві, але вони закінчилися.

Мінуси. На хвилі таких надій і очікувань, коли 73% українців віддають тобі мандат довіри, треба швидко робити реформи. А реформи, Михайло Саакашвілі може це підтвердити, роблять перші пів року, поки в тебе є все для цього – кредит довіри, монобільшість у парламенті, опоненти, які підібгали хвости. Але реформ не зроблено. Минув рік, у нас немає жодної закінченої реформи!

Зеленський говорив про посадки, і народ чекав. Тому що якщо посадити 10 корупціонерів, інші задумаються, чи варто цим займатися. Водночас треба було підняти зарплати чиновникам, щоб людина розуміла, що вона прийшла на державну службу і їй платять дуже гідні гроші, але якщо вона вкраде хоч копійку – на неї чекає в'язниця. Цього не сталося. Реформ немає, і ніхто не сів.

Ще один мінус – дуже слабка кадрова політика. Відверто слабка. Я б сказав провальна.

Ми бачимо системну присутність на головних позиціях людей нікчемних, непідготовлених, неосвічених. Вони просто не готові обіймати такі посади. І це дуже велика помилка. Це та помилка, яка може призвести до дуже поганих результатів. Двох прем'єр-міністрів ми бачили за цей час. Перший – Олексій Гончарук, другий – Денис Шмигаль. Обидва вони не відповідають рівню глави уряду. Ні Гончарук, ні Шмигаль не є тими прем'єр-міністрами, які у змозі підняти рейтинг президента Зеленського. Дуже погані призначення на посади міністрів і губернаторів. Не може бути такого, щоб міністри змінювалися за кілька місяців. А де служба, яка перевіряє людей перед призначенням, як було навіть за радянських часів? Де випробувальний строк? Де якісь їхні досягнення перед посадою міністра?

Дуже поганий склад фракції "Слуга народу". Я розумію, що набирали з миру по нитці – голому сорочка. Я розумію, що брали хоч кого – і жука, і жабу. Я їх назвав купою хворих і жебраків. Щоправда, ширяться чутки, що деякі з них уже не зовсім жебраки...

Я дуже хочу поставити владі запитання, наскільки правдиві чутки, що всередині Офісу президента є фонд, із якого платять гроші депутатам і міністрам. Нехай мені хтось відповість. Ціла група моїх високопоставлених співрозмовників говорить про це. Щоправда, коли я прошу повторити у програмі – не кажуть, бояться. Але один погодився. У суботу я буду з ним записувати інтерв'ю. Я чомусь упевнений, що він дотримається свого слова. У мене є стійке відчуття, що Зеленський про це навіть не здогадується...

Тобто я допускаю, що за його спиною люди, яких він вважає близькими соратниками, вершать свої чорні справи. Я це допускаю.

Тому що люди самі собою – сволота. Дивляться віддано в очі, розповідають, який він класний [а в цей час здійснюють негідні вчинки]. Мені про це говорили практично всі українські президенти й один білоруський – Станіслав Шушкевич. Принцип такий: коли ти стаєш президентом, до тебе постійно приходять наближені, учорашні друзі й кажуть: "Такого, як ви, ще не було! Усе, що було до вас, – жах. Але прийшли ви – і сонце світить інакше. Усе, що ви робите, – класно, ви не допускаєте помилок. Ви – світило!" І люди починають вірити. Мені один наш президент сказав: "Знаєш, я на час утратив глузд. Мені здалося, що все, що вони кажуть, – правда. Але коли мене не обрали, ці люди припинили заходити".

Ще одне відчуття в мене є, що Зеленського його соратники тримають у теплій ванні. Склалося враження, що він думає, що все насправді добре. А все не дуже добре. І у нього немає повноти інформації. Коли може бути повнота інформації? Коли в тебе є різні джерела. І бажано, щоб ці джерела між собою ворогували і приносили інформацію одне на одного.

Також склалося враження, що Володимир Олександрович (він на мене може образитися, але я завжди кажу правду, і зараз скажу це не для того, щоб він образився, а щоб подумав) дуже боїться сильних людей поруч. І це головна його проблема.

Тому що призначаючи непоказних і сірих, ти сам стаєш непоказнішим й сірішим, бо відблиск їхньої непоказності й сірості падає на тебе. Призначаючи сильних і розумних, сильніших і розумніших за себе, ти сам стаєш сильнішим і розумнішим, тому що ростеш за ними.

Це все, що я думаю про рік президентства Зеленського. Йому дісталося зараз дуже серйозне випробування, тому що епідемія коронавірусу і карантин, на якому сидить Україна, дуже погано позначаться на українській економіці. Не треба бути особливо обдарованим, щоб про це говорити. Я спілкуюся з багатьма економістами, я навіть не хочу озвучувати, що вони говорять. Мені від цього боляче, неприємно і прикро, тому що я розумію, що на нас чекають дуже важкі місяці й роки. І входити в ці місяці й роки з урядом, очолюваним Шмигалем... Я з ним не знайомий, може, він гарна людина, але гарних людей багато, професіоналів мало.

Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Підписуйтесь на RegioNews