Спритний Лисенко: як мер Сум облаштував міську раду під себе
Неформальна бізнесово-політична коаліція з "Батьківщини", ОПЗЖ та "Слуги народу" розподілила в Сумах основні важелі впливу. При цьому мер Олександр Лисенко залишився на вершині гори, хоч і в оточенні не надто близьких йому ідеологічно заступників. Але ідеологія, як відомо, відступає не друге місце, коли на порядку денному з’являються прагматичні інтереси.
У 2015 році на хвилі повалення Януковича і перемоги Майдану партія "Батьківщина" стала фактично гегемоном в Сумах, адже отримала свого мера і майже половину депутатських мандатів в міській раді. Що дозволило їй, залучивши сателітів у вигляді "Свободи" та "Самопомочі", добрати до необхідної більшості для ухвалення всіх рішень. При цьому не можна сказати, що БПП, яка також провела своїх депутатів, була надто опозиційною – в багатьох питаннях "порошенківці" голосували в унісон із промерською більшістю. Допомагали градоначальнику в обмін на певну лояльність і представники колишніх "регіоналів", котрі також змогли зайти в раду невеликим загоном. Втім, головна влада зосереджувалася в руках Лисенка та його найближчих партнерів, які контролювали всі потоки, що проходили через міську владу.
Цього разу мер вийшов з виборів-2020 суттєво слабшим. Адже, по-перше, напередодні місцевих перегонів він втратив контроль над обласною організацією партії "Батьківщина", яка перейшла під контроль соратників місцевого нардепа із "За майбутнього" Ігоря Молотка. А за Лисенком, й то в результаті дуже глибокого компромісу, залишилася лише міська організація партії.
На сьогодні "Батьківщина" має 13 депутатів із 42-х замість 18-ти у минулому скликанні. Баланс на цей раз схилився у бік інших політсил: 9 мандатів опинились в активі "ЄС", і стільки ж – у ОПЗЖ, якій, як спадкоємиці Партії регіонів, вдалося збільшити свою присутність порівняно з попереднім скликанням на 5 депутатів. "Слуга народу" завела вісьмох депутатів, а "Сила і честь" проскочила в раду з трьома своїми представниками. Тож Лисенку цього разу довелося шукати партнерів в інших партіях, але це поставило перед ним питання про необхідність розраховуватись за таку підтримку. І хоча коаліція в раді є неформалізованою, по особистостях, які опинилися в оточенні мера, ми бачимо, що спертись він вирішив на "Слугу народу" та ОПЗЖ.
Партія президента в Сумах є, можна сказати, спорідненою з "Батьківщиною". Адже остання стала донором для загону "слуг" ще під час президентської та парламентської виборчих компаній 2019 року. А головним фактором, що забезпечив таке склеювання, є нардеп минулого скликання і колишній перший заступник голови СБУ Владислав Бухарєв. В 2019 році він формально представляв на Сумщині Юлію Тимошенко як кандидата в президенти. Проте іншою рукою кував перемогу Володимира Зеленського, в результаті чого і отримав як бонус посаду у спецслужбі. Якої, щоправда, позбувся в результаті інтриг в СБУ та на Банковій. Однак Бухарєв не випустив з рук сумські важелі і забезпечив склейку "Батьківщини" та "СН", чим здійснив спробу продемонструвати Києву свою політичну ефективність.
Іншим флангом підтримки для мера Лисенка став місцевий осередок "Опозиційної платформи – За життя". Сумський міський голова завжди на публіці декларував свою непримиренність до колишніх "регіоналів", хоча й, як ми вже згадували, користувався їхніми "підголосовуваннями" в попередньому скликанні. Тепер же він змушений був змінити риторику. Так, у недавньому інтерв’ю RegioNews міський голова досить компліментарно називає своїх партнерів з цієї політсили "людьми, які вже кілька каденцій були депутатами і встигли багато зробити для розвитку міста". Мовляв, "політична заангажованість просто відходить на другий план".
За всією цією мімікрією мера криється прагматичний інтерес, спрямований на те, щоб зберегти власний контроль над основними міськими потоками. І за це він готовий віддати частину повноважень та поступитись важелями, що були під його соратниками, на користь представників "слуг" та ОПЗЖ. Так, у кріслі секретаря міськради опинився висуванець президентської партії Олег Рєзнік, а серед ключових віцемерів – представниця ОПЗЖ Тамара Іщенко, яка за часів Януковича була заступником голови Сумської ОДА.
Важливою стала трансформація і в сфері бізнес-процесів, пов’язаних з міською інфраструктурою. Одним таким наочним "ґешефтом" між екс-"регіоналами" та командою градоначальника стала заміна головного оператора на місцевому ринку поводження з побутовими відходами. Так, київська компанія, що раніше знаходила симпатію і підтримку у кабінетах чиновників міської ради, була змушена поступитись значними територіями міста на користь місцевого підприємства, яке асоціюють з обраним депутатом від ОПЗЖ.
Можливо, подібні перетоки активів відбуваються і в інших сферах, наближених до міського господарства. Проте їх намагаються сильно не афішувати, аби остаточно не компрометувати мера, змушеного заради збереження себе і своєї команди вступати у такі незручні колаборації. Тож про глибину подібних компромісів ми зможемо судити лише згодом, коли всі ці процеси більш-менш формалізуються і стануть наочними. В той же час досягнутий наразі баланс політичних і економічних інтересів дозволяє говорити про те, що ця каденція стане не такою вже й безуспішною для мера обласного центру. Принаймні, він зможе продовжувати замощувати сумські двори уподобаною їм бруківкою та підтримувати місцевих приватних перевізників, про бізнес яких мер знає значно більше, аніж пересічний містянин.
