UA | RU
07 вересня 2020, 13:00 2851

Олексій Петров про зв’язки з місцевими політиками: "З Віктором Балогою не знайомий, навіть не знаю, як він зараз виглядає"

Олексій Петров, який став очільником Закарпаття майже 4,5 місяці тому, в ексклюзивному інтерв’ю RegioNews розповів про те, як отримав посаду голови обласної державної адміністрації та про свої стосунки з мерами міст. Також він запевнив, що не має жодного відношення до політичного будівництва в області, хоча саме Петров в суботу 5 вересня представляв команду кандидатів від президентської партії «Слуга народу», які балотуватимуться на місцевих виборах-2020
Олексій Петров, який став очільником Закарпаття майже 4,5 місяці тому, в ексклюзивному інтерв’ю RegioNews розповів про те, як отримав посаду голови обласної державної адміністрації та про свої стосунки з мерами міст. Також він запевнив, що не має жодного відношення до політичного будівництва в області, хоча саме Петров в суботу 5 вересня представляв команду кандидатів від президентської партії «Слуга народу», які балотуватимуться на місцевих виборах-2020

Минуло вже більше ніж 100 днів як ви очолили Закарпатську область. В якому стані ви отримали регіон? Аудит проводили? І якщо так - що він показав?

Я попросив, щоб зробили фінансовий аудит лише у двох департаментах – освіти та охорони здоров’я. Це саме ті напрямки, на які завжди виділяються досить великі кошти, особливо у рамках цільових та державних субвенцій. Наразі в департаменті освіти аудит завершено. Щодо результатів, то там виявлені деякі порушення, але не суттєві. Крім того, я попросив Західне представництво Держаудитслужби по всіх основних порушеннях провести перевірку. Аудит в департаменті охорони здоров’я ще триває, тому поки не можу озвучити результати.

Президент доволі довго шукав нового керманича для Закарпаття. Хто запропонував вам посаду голови ОДА? Президент особисто чи хтось інший?

Стати очільником Закарпаття мені запропонував перший заступник голови ОП Сергій Трофімов, і я йому за це дуже вдячний. На той момент я працював у Кропивницькому, був начальником Управління СБУ в Кіровоградській області. Під час нашої першої зустрічі з Трофімовим я озвучив йому свою концепцію щодо взаємодії правоохоронних органів і виконавчої влади. Після чого він запропонував мені перейти на іншу роботу, у іншу сферу.

Ви одразу погодилися чи взяли паузу?

Практично одразу. Це була пропозиція з переконанням.

Ви вже налагодили зв'язки з місцевою політичною та бізнесовою елітою, з мерами міст - перш за все, йдеться про Віктора Балогу та Михайла Ланьо в Мукачеві, Валерія Лунченка в Хусті, Роберта Горвата в Ужгороді? Чи мали з ними зустрічі, чи рахуєтеся з їхніми думками-позиціями? З ким із них союзники? З ким не вдалося знайти спільну мову і чому?

Не вважаю ні себе, ні представників виконавчої влади та депутатський корпус політичною елітою. Щодо зв’язків. У мене суто робочі стосунки, в першу чергу, з народними депутатами, до яких я звертаюся з метою підтримки проєктів в тій чи іншій галузі, або коли виникає потреба вирішити якусь проблему на столичному рівні. В першу чергу, співпрацюю з представниками президентської партії "Слуга народу".

Що стосується зв’язків з місцевими політиками та бізнесменами – з Віктором Балогою не знайомий, не зустрічався. Навіть не знаю як він зараз виглядає, бо в Верховній Раді під час телетрансляції жодного разу не бачив. З паном Ланьо теж не знайомий. Наскільки мені відомо, він вже не є депутатом Верховної Ради, але робить серйозну ставку на майбутні місцеві вибори.

А які стосунки у вас з мерами міст? Зокрема, з очільниками Ужгорода та Мукачева?

Андрій Балога як мер є учасником усіх протокольних зустрічей, таких, як візит президента України або спікера ВР. Тому, звичайно, ми зустрічаємося. Неслужбових стосунків у нас з ним на жаль або на щастя немає. Теж саме стосується і пана Андріїва.

А з Геннадієм Москалем ви зустрічалися? Адже він був досить успішним губернатором Закарпаття.

Геннадій Москаль - управлінець високого рівня, самодостатня людина, але, нажаль, ми не зустрічалися. Наскільки я знаю, відтоді як він пішов з посади очільника Закарпаття, більше у регіон не приїздив.

Які завдання перед вами, як перед очільником Закарпаття, ставив президент? Звичайно, нас більше цікавлять ті, що стосуються майбутніх виборів.

Перед виборами президент не ставив ніяких завдань. Як голова ОДА я не маю жодного відношення до політичного будівництва в області. Цим займається обласний штаб і народні депутати від "Слуги народу". Я займаюся суто виконавчою діяльністю і, повірте, у нас і так достатньо проблем окрім політичних – паводок, Covid-19 та проблеми децентралізації.

Кадрові питання. Наскільки ви скоротили штат ОДА?

Це питання не політичне і не особисте. Це питання оптимізації роботи органів місцевої влади в розрізі реформи децентралізації, яка вже відбулася, а в лютому наступного року має вийти на завершальний етап. Аби не перевантажувати державний бюджет, ми скоротили ті штатні посади, які протягом року або півроку не заповнювалися. Це приблизно 10% чиновників ОДА.

Багато хто на Закарпатті з призначенням вас на посаду голови ОДА зітхнув із полегшенням, мовляв, саме представник силового відомства зможе "навести тут порядок”. Чи поділяєте думку, що саме силовик зможе врегулювати ситуацію в області з перманентними контрабандними розбірками та перестрілками в Мукачеві?

Я не вважаю, що саме силовик може впоратися з контрабандою та перестрілками краще за інших. Будь-яка досвідчена людина може вирішити ці проблеми. Але не швидко, бо вони глибинні. Безумовно, мені допомагає мій досвід роботи в СБУ, особливо під час координації моїх стосунків із правоохоронними органами. Я розумію, як виконуються поставлені задачі, та можу ревізіювати якість виконання цих задач.

Наскільки серйозним, на ваш погляд, є для Закарпаття так зване угорське питання? Чи варте воно тієї уваги, яку спостерігаємо вже кілька років і яке загострилася при районуванні Закарпаття та перед місцевими виборами, адже в регіоні є аж дві угорські партії?

На Закарпатті немає угорського питання, є українське. Це питання знаходження компромісів з національними меншинами. Надання їм уваги та можливості розвиватися - і за це я беру відповідальність саме на себе і не перекладаю її на угорців, або румунів, або ромів. Тому для того, щоб не було спекуляції і маніпуляцій, особливо з боку деяких політичних структур перед виборами, максимально приділяю увагу роботі з національними меншинами. Наприклад, в цьому році у Берегівському районі, де найбільша агломерація етнічних угорців, ми відремонтували лікарню, дитячий садочок і школу.

Щодо партійної присутності – це право громади. І етнічні угорці, як і всі інші, мають право створювати свої політичні партії, щоб захищати свою інтереси. Я не вважаю за потрібне надавати свою оцінку, але знову ж таки питання в тому, що в цьому напрямку не допрацьовує держава. Якщо етнічні меншини не можуть знайти підтримки та розуміння в українських партіях, це проблема саме українських партій. Тому угорці створюють свої. Я вважаю, що потрібно працювати над тим, щоб представники національних меншини нормально себе почували в суто українських партіях.

Наразі всі говорять про можливу другу хвилю коронавірусу. Область готова до нових випробувань?

Я вважаю, що за час пандемії медичні працівники загартувались та отримали безцінний досвід у боротьбі з Covid-19. Згідно статистики можу впевнено сказати, що ми досить непогано реагуємо на ті коливання захворюваності, які спостерігаємо у період після свят. І, до речі, саме наш регіон тримає перше місце по Україні за кількостю проведених тестів ПЛР. Тому можу впевнено сказати, що область готова до другої хвилі.

З якими економічними втратами вийшла область з карантину?

У кожної області є так званий індекс економічної спроможності - і як це не дивно прозвучить, але порівняно з таким же періодом у минулому році ми з 24 місця піднялися на 22. Карантин в Закарпатській області був безпрецедентним. Більш того, з травня місяця ми не перейшли на адаптивний карантин, як це зробили інші регіони України. І це сьогодні на рівні всіх західних областей дає певний результат. Ми не скотилися у другу хвилю коронавірусу, і я вважаю що це відбулося завдяки тому, що ми тримали певні обмеження.

Звичайно, карантин позначився на рентабельності та на доходах місцевого бізнесу. Але завдяки прибуткам, отриманим від внутрішньому туризму та сільського господарства, ми змогли піднятися на дві сходинки вище в рейтинзі економічної спроможності. В кожній проблемі треба шукати і свої плюси. Завдяки обмеженням, пов’язаним з пандемією коронавірусу, ми отримали змогу розвивати внутрішній туризм саме на території Закарпатської області. Українці, які раніше їздили відпочивати до Європи, поїхали до нас.

Для багатьох Закарпаття – це регіон, до якого важко дістатися. Але чимало українців воліють подорожувати до Карпат. Авіасполучення – важливе питання, вирішення якого пішло б на користь регіону. Що гальмує відновлення роботи аеропорту "Ужгород"? Про рейси "Інтерсіті" з Києва до Ужгорода варто мріяти?

Це для мене пріоритетне завдання. Якщо говорити про дороги, то Закарпаття ніколи не було тим регіоном, який міг би похвалитися нормальними автошляхами. І цього року за ініціативи президента була виділена безпрецедентна сума на ремонт доріг державного і місцевого значення – 5 млн грн. Це небачена донині сума для регіону.

Авіасполучення. Наразі воно не те що не працює нормально, воно взагалі не працює - незважаючи на те, що аеропорт відкритий. У мене є амбітна мета запустити вантажні рейси через наше летовище, адже це дасть змогу перенаправляти прибуток від вантажних рейсів на розвиток самого аеропорту, а також зменшити фінансове навантажені на вартість пасажирських квитків. І, нарешті, відкрити регулярний рейс Ужгород-Київ.

Наразі ми відновили рух усіх потягів, які йдуть в нашому напрямку. І навіть запустили новий - Ужгород–Лисичанськ, який іде через Київ. Дякуючи "Укрзалізниці", ми зробили додаткові зупинки у так званих туристичних місцях. І це дуже велика перемога, я бачу по відгукам у соцмережах, що це позитивно сприймається населенням, а особливо – туристами.

Щодо "Інтерсіті", то "Укрзалізниця" робила пілотні випробування, запускала "Інтерсіті" за маршрутом Київ–Львів-Ужгород, але через перепади рельєфу, високий кут і хвилястість самого залізничного полотна, як мені достовірно відомо, згоріло три двигуни. Після цього запустили "Тарпан" - це наш швидкісний потяг, який спроєктувули та виготовили на Крюківському заводі. Він проїхав. На заводі нам сказали, що якщо буде програма уряду, то вони зроблять конструкторську модернізацію двигунів, і тоді можна сподіватися, що буде швидкісний потяг Київ–Львів-Ужгород. Ми порахували, що час поїздки триватиме 9 годин. Це не так швидко, але з розрахунків "Укрзалізниці" такий потяг все одно користуватиметься попитом.

У рамках свого звіту за 100 днів роботи ви акцентували увагу на сміттєвій проблемі. Закарпаття потопає в непотребі. Сміття пливе до Угорщини – там скаржаться. Щосуботи ви разом із однодумцями прибираєте якусь локацію в області. То де вихід із ситуації?

Так, міжнародні скандали через сміття у нас вже не вперше. І ми вирішуємо цю проблему. Спочатку взялися за сміттєві затори на річках, які виникають під час паводку, коли тисячі тон сміття пливуть до Угорщини. По-перше, ми виділили через обласних депутатів гроші, відправили туди ДСНС, навіть задіяли міжнаціональний інженерний батальйон "Тиса", який зараз розчищає ці затори. Це - оперативний рівень. Інше питання – стратегія боротьби з цією проблемою. Треба налагодити серйозний підхід до сортування відходів, щоб ті 15-20%, що йдуть на вторсировину, ми повертали у виробництво.

Третє питання – це запустити так звані заводи по компостуванню, але після обговорення з громадою. Плануємо компостувати так зване органічне сміття, яке потім, можливо, можна буде використовувати у сільському господарстві. Та 60% відходів – це так зване не біологічно-активне сміття, те, що не підлягає переробці. Його треба спалювати. У світі це ще називають енергетичною утилізацією. Але цю проблему потрібно вирішувати на державному рівні.

Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Підписуйтесь на RegioNews