UA | RU
31 березня 2020, 15:58 7008

Порушуємо: чому українці не бояться драконівських штрафів і кримінальної відповідальності за порушення карантину

Шашлики, пікніки, порушення маскового режиму, втеча з обсервації, відсутність самоізоляції, приховування хвороби - українці масово ігнорують прохання, заклики і погрози начальників всіх рангів від президента до голови сільради. "Тому що нічого за це не буде!", - філософськи резюмують "бувалі" громадяни. Що ж можна "реально" пред'явити порушникові і як довести його провину, розбиралися RegioNews з практикуючим юристом Іриною Антонюк
Фото: Cторінка Ірини Антонюк у Facebook
Шашлики, пікніки, порушення маскового режиму, втеча з обсервації, відсутність самоізоляції, приховування хвороби - українці масово ігнорують прохання, заклики і погрози начальників всіх рангів від президента до голови сільради. "Тому що нічого за це не буде!", - філософськи резюмують "бувалі" громадяни. Що ж можна "реально" пред'явити порушникові і як довести його провину, розбиралися RegioNews з практикуючим юристом Іриною Антонюк

Найпоширенішим нині є порушення правил карантину. Поліція звітує про сотні протоколів про адмінпорушення, які передані в суди в усіх областях України. Здавалося б, до бюджету повинні рікою текти чималі штрафи - від 17 до 34 тисяч гривень за кожне порушення. І ось тут починаються проблеми.

"Більша частина таких справ елементарно розвалюється в суді, - коментує Ірина Антонюк. - Якщо на вас виписали постанову за статтею 44-3 Кодексу України про адмінправопорушення (а порушення санітарних заходів відноситься саме сюди), то це ще зовсім не означає, що вас дійсно оштрафують".

Причин тому кілька. Перша - помилки поліції при оформленні протоколу. У таких справах саме поліція повинна довести, що людина винна і в її діях є склад злочину. Якщо складу немає - справа закривають або, в кращому випадку, відправляють на доопрацювання.

"Багато судових проваджень закриваються, тому що постанови пишуться не на власників магазинів або інших підприємств і організацій, а на їхніх найманих працівників. А згідно із законом штрафувати можуть виключно суб'єктів господарювання як юросіб або їх відповідальних посадових осіб, тобто директорів, - каже Ірина Антонюк .- Ще в багатьох випадках матеріали справи не містять доказової бази вчинення правопорушення (немає фото, відеофіксації, свідків), порушений порядок складання протоколів. Все це робить порушника безкарним".

Також чимало випадків, коли в разі малозначності правопорушення замість штрафу обмежуються усним зауваженням. Тобто магазин працював, але ніхто не заразився, все були в масках-рукавичках.

Заклади громадського харчування також можна штрафувати за "їжу на винос": у більшості закладів немає в штаті своїх кур'єрів. Вони користуються послугами кур'єрських служб, наприклад, Glovo або UberEats. Якщо звинувачення доведе, що це не адресна доставка, а винос їжі, можна отримати штраф.

Інша річ, якщо порушення правил карантину призвело або реально могло привести до масового зараження людей. Таких порушників в деяких випадках можна притягнути навіть до кримінальної відповідальності.

"У випадку, коли людина, знаючи про свою хворобу, навмисне відмовляється від дотримання протиепідемічних норм і правил можна сісти на кілька років і заплатити більше солідний штраф", - зауважує Ірина Антонюк. Але знову ж таки, є одне велике "АЛЕ!" - якщо людина знала про хворобу.

"Згідно ч.2.ст.24 кримінального кодексу України злочин вважається навмисним, якщо особа, яка вчинила його, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій або бездіяльності, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо допускала ці наслідки, - прокоментували в телеграм-каналі поліції Чернівецькій області.

Іншими словами, мешканці Колінківців на Буковині, що заразила ще десяток людей, пред'явити можна максимум порушення правил самоізоляції. Бо коли вона брала участь у громадському житті села, то ознак хвороби у неї не було, вона про неї не знала і злого умислу не мала. За низьку самосвідомість і відсутність соціальної відповідальності, на жаль, не притягнеш.

Інша справа - десять чоловік, які втекли з самоізоляції в Харкові або хворий коронавірусом житомирянин, який приховав інформацію про те, що возив за кордон туристичну групу. У цю ж категорію відносяться і керівники однієї з приватних клінік Києва, що приховали зараження одного з пацієнтів, і нові втікачі з обсервації в готелі "Козацький".

"Таких громадян цілком реально притягнути до відповідальності за статтею 325 Кримінального кодексу України, більш того, це необхідно зробити, - вважає Ірина Антонюк, - хоча б для того, щоб українці не вірили в абсолютну безкарність за вчинки, які ставлять під загрозу мінімум десятки людських життів! Тут основне - органи слідства повинні постаратися встановити вину конкретної особи в даному злочині. Іншими словами, потрібно довести, що порушення могло призвести до поширення вірусу".

У коментарі до статті 325 КК поліція Чернівецькій області пояснює, що порушення подібного роду передбачають штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт до шести місяців, або позбавлення волі до трьох років, залежно від тяжкості злочину.

Можна притягнути несвідомих громадян також за порушення правил обсервації (примусової ізоляції потенційних хворих).

Згідно з рішенням Кабінету міністрів, люди, які повернулися з-за кордону, відносяться до категорії контактних з хворим, і підлягають обов'язковій обсервації протягом 14 днів в спецустановах, які визначаються місцевою владою.

За невиконання правил обсервації все та ж стаття 44-3 КпАП прописує штраф від 17 до 34 тисяч гривень. Інша справа, хто і як повинен контролювати натовп прибулих з-за кордону легально і особливо нелегально. Зрозуміло, що жодна влада за цим не встежить, а порушення правил обсервації потрібно не просто зафіксувати, а ще й довести.

А тепер про "наболіле" - про пікніки, шашлики, прогулянки і заклики не виходити з дому. На жаль, наше законодавство не передбачає ніяких покарань за недотримання прохань мерів і лікарів.

Фото: 06452.ua

"На сьогодні обмеження конституційних прав і свобод громадян не закріплені жодним нормативно-правовим актом, - коментує Ірина Антонюк. - І навіть правовий режим надзвичайної ситуації цього не передбачає. Тому самоізоляція громадян є тільки соціальною відповідальністю кожного з нас".

Єдине, за що реально можна притягнути громадянина під час пікніків, незалежно від епідемій та інших обставин, - за розпалювання багать у недозволеному місці або за збори більше десяти осіб. Правда, штраф тут чисто символічний - від 300 до 1360 грн за умови доведення вини.

"Крім постанови КМУ в населених пунктах існують розпорядження органів місцевого самоврядування по боротьбі з інфекційними захворюваннями. Тобто, якщо у вас в місті не встановлено інші, ніж в постанові КМУ, правила, навіть законність штрафування за збори більше 10 чоловік в людному місці - під питанням ", - зазначає Ірина і нагадує, що наше здоров'я найперше залежить від власної свідомості, а не каральних заходів.


Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Сухомлин Сергій
Міський голова Житомира
Володін Василь
Кандидат на посаду голови Київської обласної державної адміністрації
Хомко Володимир
Міський голова Рівного
Всі досьє »