Федорченко Віктор Михайлович

Профіль у Wikipedia

Народився 19 жовтня 1948 року в селі Ільок-Кошари бєлгородської області в росії. Має дві освіти – технік-механік хімічного машинобудування й інженер-будівельник промислового та цивільного будівництва.

Будівельний бізнес

Наприкінці 70-х Федорченко деякий час працював у профтехучилищі, був майстром дільниці й за два десятки років доріс до начальника Сумського обласного будівельно-монтажного управління тресту "Укрпобутпромбудмонтаж". Будівельна сфера загалом і визначила його подальшу долю.

На початку 90-х він подався в бізнес і заснував будівельну компанію "Побутсервіс", яку згодом перейменував у компанію "Федорченко", що в Сумах вважається однією з найбільших.

Політичний бекграунд

Віктора Федорченка можна назвати свого роду політичним аксакалом. Свою кар'єру будував зрозумілим на той час способом – за допомогою Комуністичної партії (заборонена в Україні), що дало йому змогу в 1985 році стати заступником начальника Сумського обласного управління побутового обслуговування населення Міністерства побутового обслуговування населення Української РСР. Неодноразово Федорченка нагороджували почесними грамотами міністерства та знаками "Переможець соціалістичного змагання".

Надалі чиновник встиг змінити кілька політичних таборів. Так, у 1998 році балотувався до Верховної Ради від "Партії регіонів", у 2006 році вступив до Соціалістичної партії України, згодом двічі, у 2006-му та 2010 роках, балотувався в мери Сум також від "регіоналів", але не пройшов. Пробував увійти в політику і в 2015-му, коли від партії "Наш край" йшов до Сумської міської ради, однак знову безуспішно.

Пощастило Федорченку вже на хвилі популярності Володимира Зеленського. Під брендом "Слуги народу" він зміг стати депутатом і очолити Сумську обласну раду.

Щоправда, тоді він одразу потрапив у політичний скандал, оскільки пролобіював обрання своїм першим заступником Олександра Стрельченка від "Опозиційної платформи – За життя". Стрельченко свого часу був депутатом облради від "Опозиційного блоку", а до 2014 року перебував у команді колишнього "губернатора-регіонала" Юрія Чмиря на посаді начальника управління молоді та спорту Сумської ОДА.

У жовтні 2024 року його звільнили з посади.

Сім’я

Має дружину Людмилу та сина Дмитра, який є гендиректором батьківської компанії "Федорченко".

У 2017 році Дмитро встиг потрапити під кримінал. Тоді він побив водія службової машини "Сумиобленерго", погрожував травматичним пістолетом йому і його пасажирам, оскільки не вподобав манеру водіння енергетиків, які їхали на заплановані роботи. Дмитро кермував автомобілем Мercedes-Вenz Е350 та перебував під наркотиками. Справу в результаті закрили "у зв`язку з його примиренням із потерпілими". Не поніс він відповідальності й за керування авто в стані наркотичного сп’яніння через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.  

Статки

У готівці подружжя зберігає $200 тис., 4,3 млн грн, а також 430 тис. грн на банківських рахунках. Разом із дружиною мають дві квартири на 457 і 62 "квадрати" в Сумах. Є й земельна ділянка на 363 "квадрати" також у цьому місті.

Задекларував Федорченко також дві машини: Mercedes-Benz GLC 220D (2019 року) та Mercedes-Benz G500 (2018 року).

Скандали

Більшість скандалів, у яких фігурує Федорченко, пов'язані з його будівельним бізнесом. Один із таких стався наприкінці 2023 року. Тоді Сумська обласна державна адміністрація замовила зведення фортифікацій саме в компанії голови облради та заплатила за це 45 млн грн. Чи продовжують компанії Федорченка зараз брати участь у низці багатомільйонних тендерів на будівництво фортифікацій, сказати важко, оскільки система "Прозоро" наразі не відображає назву та ЄДРПОУ компаній, які виграють "воєнні тендери".

У цьому контексті варто також згадати, що на початку 2023 року співробітники СБУ навідувалися з обшуками до будинку Федорченка. Тоді повідомлялося, що це пов'язано з кримінальним провадженням, яке стосується завищення цін на встановлення бетонних укріплень у Сумській області. Наразі невідомо, чим завершилася ця історія.

Займалася компанія чиновника й відновленням будівель у Сумах після російських обстрілів. Місцеві ЗМІ писали, що в 2022 році його фірма отримала за роботи майже 18 млн грн, однак, за їхніми даними, загалом за весь рік компанія могла заробити на таких роботах понад 64 млн грн.

Загалом публічний шлейф будівельних скандалів тягнеться за Федорченком щонайменше з 2013-го. Тоді його компанію оштрафували на символічні 13 тис. грн за самовільне використання землі по вул. Дем’яна Коротченка, 12/1 в Сумах. Його компанія зводила три багатоповерхівки на орендованій ділянці площею 0,54 га, але двома роками раніше компанія огородила будівельний майданчик за межами орендованої площі, зайнявши самовільно 0,16 га.

У 2016 році компанія "Федорченко" плідно попрацювала з прикордонниками, які замовили зведення будинку в Сумах за 37 млн грн. Хоча конкурент – ТОВ "Мост-девелопмент" – пропонувало будівництво на 10% дешевше, її заявку відхилили через невідповідність умовам документації, не пояснюючи, у чому та полягає. Через рік Федорченко виграв ще 35 млн грн на другу чергу житла для прикордонників.

2019 року будівельна компанія голови облради фігурувала також у кримінальному проваджені, яке стосувалося недбалості військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України. Тоді будівельна компанія "Федорченко" коригувала проєкт зведення приміщення Служби зовнішньої розвідки у Києві, а також здійснювала авторський нагляд за будівництвом. Службове розслідування встановило численні порушення під час будівельних робіт.

Під прицілом правоохоронців Федорченко опинився і в 2020 році. Тоді слідчі вивчали документи його фірми, коли розслідували можливе розкрадання бюджетних грошей на реконструкції казарми для сумських прикордонників.

Вже в 2023 році питання до компанії Федорченка виникли і в окружній прокуратурі Сум. У відомстві переконують, що Сумська міська рада незаконно передала будівельній фірмі глави облради ділянку комунальної землі на вул. Кринична, 2 для зведення багатоповерхівки, оскільки вказувалося, що на цій ділянці начебто розташований об'єкт нерухомості, який належить компанії, однак прокуратура з'ясувала, що ця нерухомість розташована насправді не там, а на суміжній землі. Прокуратура вимагає скасувати рішення про передачу ділянки.

Насправді описана в сюжеті історія, як пишуть сумські медіа, може бути частиною дуже глобальної схеми, яка дає змогу без конкурсів забудовувати комунальну землю. Схема проста: ще кілька років тому в Сумах можна було отримати дозвіл на розміщення кіосків майже будь-де і під будь-що: торгівлю хлібом, морозивом, розміщення літнього майданчика чи то альтанок на березі річки. Потім власник кіоску одразу реєструє МАФ як нерухоме майно або продає кіоск близьким чи знайомим. На підставі договору купівлі-продажу державний реєстратор оформлює право власності вже не на кіоск, а на об’єкт нерухомого майна, а це створює прецедент для подальшого оформлення земельної ділянки, на якій стоїть цей об'єкт, у власність і користування або в оренду. Далі власник повідомляє про реконструкцію об’єкта та замість кіоску вже зводить капітальну споруду, у випадку Федорченка – житлову багатоповерхівку.

Саме на вул. Кринична, 2 й стояли таки собі вбиральні та вагончики, які належали будівельній компанії "Федорченко" та на папері перетворилися свого часу на "об'єкти нерухомості".

Загалом як про забудовника звучить багато критичних відгуків. Інвестори скаржаться на низьку якість будівельних матеріалів, самого будівництва та затримки здачі житла.