Атрошенко Владислав Анатолійович

Профіль на Facebook

Профіль у Wikipedia

Народився 5 грудня 1968 року в м. Чернігів.

Освіта

1994 р. – здобув фах інженера-електромеханіка систем автоматичного управління літальними апаратами в Харківському авіаційному інституті.

2005 р. – продовжив освіту на факультеті вищих керівних кадрів у Національній академії державного управління при Президентові України, отримав диплом з відзнакою магістра державного управління.

Кар’єра і бізнес

1993-1994 рр. – економіст у відділі валютних операцій Чернігівської філії акціонерного банку "ІНКО".

1994-1995 рр. – фінансовий директор ЗАТ "Селянській торговий дім "АГРО".

1995-1998 рр. – фінансовий директор, перший заступник генерального директора ЗАТ "Фалкон".

1998-2007 рр. – голова правління ЗАТ "Агроенергопостач".

2007-2009 рр. – радник голови правління ВАТ "Кредобанк".

2009 р. – голова Наглядової ради ВАТ "Хліб Києва".

Політичний бекграунд

2002-2005 рр. – Владислав Атрошенко народний депутат України 4-го скликання, входив до фракції "Наша Україна", був членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

2005 р. – голова Чернігівської облдержадміністрації.

2012-2014 рр. – народний депутат України 7-го скликання, входив до фракції "Партії регіонів", із 20 лютого 2014 року – позафракційний народний депутат, був заступником голови Комітету з питань транспорту.

2014-2016 рр. – народний депутат України 8-го скликання.

2015 р. – став мером Чернігова від Блока Петра Порошенка

2020 р. – вдруге переміг на місцевих на виборах Чернігівського міського голови з результатом 77,49% голосів. 

7 грудня 2022 року Яворівський районний суд Львова позбавив Атрошенка права обіймати посаду мера. 1 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд підтвердив відсторонення Атрошенка від посади. Суд визнав винним міського очільника в корупції, оскільки той надав дружині службову машину для виїзду за кордон на початку повномасштабного вторгнення, а потім сам доручив водієві повернути автомобіль в Україну. 

Сім’я

Батько – Анатолій Федорович Атрошенко. Підприємець.

Мати – Тамара Іванівна Онищенко. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (1985-1990). Виступає засновницей низки ТОВ.

1995 р. – одружився з Іриною Бичковою. Разом виховують дочок Анастасію та Поліну.  

Цікавинки з декларації

Владислав Атрошенко задекларував одну квартиру в Чернігові на 162 "квадрати". Має також у власності два нежитлові приміщення в селищі Ріпки та в Чернігові (загалом на 167 "квадратів"). В селі Іванівці має одну земельну ділянку на 0,22 га. Екс-мер не вказав жодної автівки.

Атрошенко задекларував 5 чоловічих годинників: торгових марок Breguet Marine (біле золото), Girard Perregaux Tourbillons (рожеве золото), Patek Philippe (платина), Patek Philippe (рожеве золото), Breguet, Skeleton (ексклюзивна модель). Їх він придбав понад 10 років тому й вартість становила від 259 тис. грн до 1,2 млн грн.

Володіє частками корпоративних прав у ТОВ "СЕЕДКО", яка зареєстрована в Естонії, а також у двох ПрАТ в Україні: "ТЕЛЕРАДІОАГЕНСТВО "ТЕРРА" та "АГРО-ТРЕЙДЕР". Також має дві компанії, зареєстровані на Кіпрі. 

У готівці зберігає $3,1 млн і 4,2 млн грн, а на рахунках у банках тримає €99,4 тис. і 3,1 млн грн. Значну суму Атрошенко позичив третім особам, загалом це понад 18 млн грн і майже $260 тис.

Скандали

Під час Революції Гідності, 16 січня 2014 року Владислав Атрошенко голосував у складі фракції "Партії регіонів" за "Диктаторські закони 16 січня", які обмежували свободу та Конституцію України. Згодом надіслав заяву з проханням вважати, що він не голосував.

З іменем Владислава Атрошенка пов’язують також "золотий батон Януковича" – статуетку із золота у вигляді батону, яка стала інтернет-мемом та приводом для сарказму після втечі тодішнього президента Віктора Януковича до Росії в 2014 році. Журналісти видання "Корреспондент" стверджували, що батон виготовили на замовлення тодішнього голова Наглядової ради ВАТ "Хліб Києва" Атрошенка. Він замовив на Чернігівському заводі автозапчастин макет батону. На виготовлення статуетки витратили два кілограми золота, які обійшлися замовнику в $100 тис. У 2014 році в соцмережі один із робітників заводу автозапчастин опублікував фото "батона" в цеху свого підприємства і розповів, що Атрошенко особисто контролював процес виплавки, а згодом заплатив робітникам по 100 грн і наказав "усе забути".

17 вересня 2004 року о 20:20 на трасі "Київ-Чернігів – Нові Яриловичі" в селі Красне Чернігівської області народний депутат Владислав Атрошенко, який кермував автомобілем Mercedes-Benz 600 на нерегульованому пішохідному переході збив 69-річного чоловіка. Тіло знайшли за 25 метрів від місця зіткнення, потерпілий від отриманих травм (йому відірвало кінцівку) помер на місці. Атрошенко сам викликав лікарів та міліцію. Правоохоронці встановили, що кермував він автомобілем за довіренністю, був тверезим, але перевищив допустиму швидкість у кілька разів. Сам учасник пригоди стверджував, що їхав зі швидкістю 70 км за год. Кримінальну справу порушили за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що призвело до смерті потерпілого або тяжких наслідків.

У 2019 році журналісти знову написали про ДТП, яке пов'язують з іменем очільника Чернігова. 27 жовтня позашляховик Mercedes-Benz G Brabus в'їхав у металеву огорожу. Атрошенко тоді підтвердив, що автівка належить аграрній компанії, в якій він є одним із засновників. Поліція встановила, що водій був тверезий і не впорався з управлінням.

Екс-очільника Чернігова пов'язували із підкупом виборців восени 2015 року. Тоді 14 листопада в чергову частину Чернігівського відділу поліції стали надходити повідомлення про підкуп виборців представниками благодійного фонду "Поліський оберіг". Всього було зареєстровано 8 таких звернень. Поліція відкрила кримінальні провадження. Один із активістів "Правого сектору" в Чернігові Дмитро Блауш стверджує, що "Поліський оберіг" – власний БФ Владислава Атрошенка, який і здійснював підкуп на свою користь.

У декларації за 2016 рік він не задекларував дві земельні ділянки та квартиру, які належать дружині, а також недостовірно вказав відомості про власні грошові активи (кошти, позичені третім особам). Загальна сума встановлених недостовірних відомостей у декларації за 2016 рік становить понад 2,8 млн грн.

Навесні 2019 року громадський активіст Олександр Гашпар на особистій Facebook-сторінці повідомив про те, що ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14", яке підконтрольне меру Чернігова  Владиславу Антрошенку почало будівництво багатоквартирного житлового будинку навпроти будинку по вул. Красносільського, 47 у Чернігові за місяць до отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Також Гашпар у вересні 2019 року стверджував, що на батька мера Чернігова оформили 800 "квадратів"  будинку, який під виглядом реконструкції збудував бізнес-партнер Атрошенка – Володимир Пригода.

У 2021 року слідчі ДБР провели обшуки в офісах комерційних структур, пов’язаних з Атрошенком. Перевіряли причетність посадовців Чернігівської міської ради до розтрати та привласнення бюджетних коштів під час проведення ремонту доріг в обласному центрі. Протягом місяця відбулося кілька десятків обшуків. Владислав Атрошенко неодноразово називав ці обшуки політичним тиском з боку Офісу президента. 

У 2022 році заявив про конфлікт з ОП, через який він не зміг виїхати за кордон для підписання угоди про партнерство з польським містом Жешув. Перед початком повномасштабного наступу, коли відбувалася виборча кампанія у 206 окрузі (частина Чернігова а також Ріпкинський та Чернігівський райони) підтримав кандидата від УДАРу Олександра Ломако. 

Наприкінці року суд позбавив Атрошенка на рік права обіймати посаду міського голови у зв'зку з розслідуванням НАЗК. Влітку Атршенко доручив своєму водієві вивезти за кордон автомобіль його дружини. У НАЗК вважають, що чиновник "діяв в умовах конфлікту інтересів". Також, за даними ДБР, дружина Атрошенка впродовж 3 місяців використовувала машину не за цільовим призначенням у той час, коли бюджет Чернігова платив за цю ж автівку.