UA | RU
22 квітня 2020, 10:44 1693

Ярославський Олександр

Куратор Харківської області по боротьбі з COVID-19

Український бізнесмен, колишній співвласник "УкрСиббанку", президент будівельної компанії DCH (Development Construction Holding). Компанія управляє 4 кар'єрами і 5 родовищами. Володіє ЗАТ "Укрінвест", Сastle Development і ВАТ "Перший КАРЗ". Допоміг організувати Strabag Ukraine. Контролює групу ГАЗ. Має 16,6% ТОВ "Незалежність 1", 99% ТОВ "Нью Системс Холдинг". Почесний президент харківського ФК "Металіст" з 2005 по 2012 рр., володіючи яким він став генеральним інвестором, координатором підготовки Харкова до "Євро-2012" і головним спонсором міста. Підприємець входить в десятку персон, які мають серйозний вплив в Харкові і Харківській області. 1 листопада 2018 року були введені російські санкції проти 322 громадян України, включаючи Ярославського. В рейтингу найбагатших українців 2020 року за версією НВ і Dragon Capital посів 16 місце. Його статки оцінюються в $447 млн.

Профіль у Facebook 

Профіль на Transfermarkt  

Народився 5 грудня 1959 року в м. Жданов (тепер Маріуполь) у родині лікарів.

Освіта:

Батьки хотіли, щоб Олександр разом з братом Олексієм продовжили династію лікарів, проте він вступив до Харківського авіаційного інституту (ХАІ, нині - Харківський аерокосмічний університет), де провчився всього один рік - після чого перевівся до Харківського інституту громадського харчування, одержавши диплом технолога (нині - Харківський університет харчування і торгівлі).

1982 р. – вступив до Харківського вищого військового училища тилу МВС, а закінчивши інститут три роки служив у ЗС СРСР в Угорщині, де прилаштувався в їдальню для офіцерського складу. Так як в інституті не було військової кафедри, то Ярославський почав службу рядовим, закінчив її старшим сержантом, а потім ще майже рік пропрацював за контрактом шеф-кухарем, отримавши звання старшини.

1986-1987 рр. – після звільнення в запас закінчив юридичні курси при МВС і працював інспектором у харківському відділі боротьби з розкраданням соціалістичної власності (ВБРСВ). За цей час зібрав корисну інформацію про життя "тіньової економіки" і здобув безліч цікавих знайомств - в тому числі з сімейством Добкіних, з Фельдманом, можливо з Геннадієм Кернесом.

1987-1989 рр. – вчився в Одеському технологічному інституті, став кандидатом технічних наук, захистив дисертацію на тему технології обробки пташиних тушок.

Кар’єра і бізнес:

1990 р. – повернувся до Харкова і працював в Інституті громадського харчування. Після розвалу СРСР почав займатись бізнесом.

Великий бізнес Ярославського почався з охорони точок на ринку Барабашово.

За даними деяких ЗМІ, поштовх кар'єрі Ярославського дало одруження з дочкою багаторічного голови Харківського облвиконкому і першого голови ОДА Олександра Масельського, який мав статус тіньового лідера Харківської області. Природно, впливовий "господар області" сприяв входженню свого зятя в бізнес-еліту не тільки регіону, але і країни. 

Спочатку Ярославський торгував бензином і проводив операції з ваучерами.

1992-1996 рр. – займав посаду віце-президента АТ "Гея" (Харків).

1995-1996 рр. – Олександр Ярославський разом з колишнім головою Харківської обласної ради Василем Салигіним, який згодом став депутатом Верховної Ради, розпочинає діяльність на енергоринку України. Вони купували у населення ваучери, обмінюючи їх на акції підприємств. Надалі бізнес Салигіна і Ярославського розділився.

1996-1997 рр. – Ярославський стає віце-президентом представництва фірми Triverton International (Київ-Дублін) в Україні.

1998 р. - президент АКБ "УкрСиббанк", а з 2003 р. - почесний президент банку.

1998-2000 рр. – бізнесмен скуповує акції меткомбінату ім. Дзержинського, Північного ГЗК, купує "Черкаське хімволокно" та "Черкаський Азот" (після тривалих переговорів з Дмитром Фірташем продав йому "Азот"), а далі стає акціонером оператора мобільного зв'язку Kyivstar.

2000 р. – допоміг перемогти Олегу Дерипасці і Анатолію Чубайсу у боротьбі проти Бориса Березовського, Романа Абрамовича і Льва Чорного в боротьбі за Миколаївський глиноземний комбінат.

2005 р. – Олександр Ярославський став одним з найбагатших олігархів України (зі статоком майже $900 млн) і володіє такими великими підприємствами: АКІБ "Укрсиббанк" (володів акціями ряду підприємств): Девелоперська компанія Castle Development, ТОВ Нью Системс Холдинг, ВАТ "Перший КАРЗ", Одеська Real Estate, Черкаський хімічний завод "Азот", Українська Гірничодобувна Компанія, "Мереф'янська скляна компанія", "Нью Системс АМ" (аеропорт "Харків").

2005-2010 рр. – передав контроль над "Укрсиббанком" французькому BNP Paribas, після чого зосередив увагу на консолідації належних йому активів у рамках єдиної юрособи, групи DCH, одноосібним власником якої він є (лише за 51% акцій банку бізнесмени отримали $700 млн). 

Крім цього, Ярославський продав Північний ГЗК, Криворізький завод гірського устаткування, завод "Росава" і частку в Миколаївському глиноземному заводі.

2007 р. - Ярославський разом з "Приватом", відтіснивши від управління компанією людей "Татнафти" (компанія з Татарстану, володіє "Укртатнафтою"), поставив на чолі своїх людей, після чого запустив звичну схему банкрутства і купівлі підприємства. Здійснити задумане Ярославському вдалося в 2009-2010 рр. (під час прем'єрства Юлії Тимошенко): держава продала DCH і "Привату" в загальній сумі 56% "Укртатнафти", яку олігархи поділили навпіл.

2007 р. – на базі активів розваленої фінансово-промислової групи "УкрСиб" Ярославський заснував концерн DCH. Група реалізовувала комплексну програму підготовки Харкова до "Євро-2012", яка включала реконструкцію об'єктів спортивної інфраструктури міста (включаючи стадіон "Металіст") і міжнародний аеропорт "Харків". Того ж року Олександр Ярославський взяв участь у створенні концерну Strabag Ukraine спільно з найбільшим австрійським будівельним концерном Strabag і російською компанією "Базовий елемент" Олега Дерипаски. Цього ж року Ярославський продав підконтрольній Олегу Дерипасці групі "ГАЗ" свої акції Харківського тракторного заводу.

2011 р. – група DCH завершила угоду з продажу належного їй Мереф'янського скляного заводу турецькій компанії Sisecam за 32 млн євро. Того ж року група DCH продала черкаський ВАТ "Азот" Дмитру Фірташу. Суму угоди не розголошують, але, за словами самого Ярославського, результатом він задоволений.

2012 р. – Ярославський купив половину акцій Ovaro Holding Limited, що володіє 60,1% статутного капіталу будівельної компанії "XXI Століття". Основні інтереси групи перебували в площині майбутнього "Євро-2012". За кошти Ярославського в Харкові побудували перший готель класу люкс - Kharkiv Palace 5*. Також компанія ввела в експлуатацію другу чергу навчально-тренувальної бази "Металіста"

2014 р. – Ярославський інвестиційною діяльністю не займався, намагався проводити час в Лондоні - серед людей свого кола і рівня (приятельські стосунки пов'язують його з Романом Абрамовичем).

2016 р. – почав втягуватися в нові інвестиційні проекти. Зокрема бізнесмен викупив назад контрольний пакет акцій Харківського тракторного заводу (ХТЗ), проданого Олегу Дерипасці. Інвестиційна ємність проєкту - $1 млрд до 2033 року.  

2017 р. – DCН отримує контроль над найбільшою в Україні страховою компанією "ІНГО Україна".

2017 - 2018 рр. – придбав у російської групи ЄВРАЗ Романа Абрамовича, Олександра Абрамова і Олександра Фролова Дніпровський металургійний завод імені Петровського і рудник "Суха балка". 

2019 р. – висловив зацікавленість до приватизації великих державних активів. Зокрема, до Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (видобуток титанової сировини) і "Електроважмашу" (енергетичне машинобудування). Також в кінці року його назвали претендентом на покупку банку "Кредит Дніпро" в олігарха Віктора Пінчука.

Звання та нагороди

2009 р. – відзнака Харківської облради "Слобожанська слава" - за значний особистий внесок у розвиток українського футболу, піднесення міжнародного авторитету та спортивного потенціалу Харківської області, активну громадську діяльність.

2012 р. – нагороджений УЄФА Орденом Пошани за внесок у турнір УЄФА

2012р. – про олігарха зняли невеликий документальний фільм у Польщі. 

2018 – 2019 рр. – отримував звання "Почесний доктор" від Харківського університету міського господарства.

Сім’я

Тричі одружений, має п'ятьох дітей. Перший шлюб у 80-х рр. - з Іриною Масельською, дочкою голови Харківської облради, а потім віце-прем'єра Олександра Масельського. Шлюб розпався через кілька років, до того ж спочатку стосунки Ярославського з високопоставленим тестем не склалися через бажання зятя займатися великим бізнесом. Від цього шлюбу є син Олександр (1993 р.н.). Після раптової смерті Масельського в 1996 році Ярославський примудрився домовитися з обласними керівниками Олегом Дьоміним і Євгеном Кушнарьовим, влаштувавши своєрідний пакт про ненапад, та розлучився з дочкою покійного політика.

Вдруге Ярославський одружився з дочкою Юрія Туманова (двоюрідного брата Людмили Кучми) Світланою.

Третя дружина - Марина Свентицька (1988 р.н.) - корінна харків’янка в минулому фотомодель, друга віце-міс Харків, з Ярославським разом з 2006 року. 

Побрались в 2018 році. Виховують двох синів і доньку. Марина переважно живе в Лондоні, має сторінку в Instagram, куди викладає багато своїх фотографій. В Україні родина живе в селищі Мартова на березі Печенізького водосховища під Харковом.

Благодійність

2007 р. – пожертвував "Дитячій лікарні майбутнього" понад 1 млн. грн.

2010 р. – Олександр Ярославський та Дмитро Фірташ на благодійній вечері Фонду Олени Пінчук "Антиснід" купили картину британського художника Дем'єна Герста "In Love" за 1,75 млн євро, встановивши рекорд українського аукціонного бізнесу. Гроші були передані проєкту "Антиснід" і Фонду Клінтона.

2019 р. – запросив до Харкова на зустріч з молоддю засновника Alibaba, одного із найбагатших людей світу Джека Ма.

2019 р. – бізнесмен відкрив в Харкові першу чергу музею турніру "Євро-2012".

Ярославський приймав участь в проектах з розвитку дитячо-юнацького футболу. Також спонсорує харківський регбійний клуб "Олімп". Крім того, фінансує такі благодійні фонди, як "Рідний дім" та "Дитяча лікарня майбутнього". Останній заснований з ініціативи Катерини Чумаченко, дружини третього президента України Віктора Ющенка.

Політичний бекграунд

Ярославський двічі відмовився від губернаторської посади в 2000 році, віддавши перевагу економічній свободі.

2002 р. – на парламентських виборах Ярославський балотувався під №13 за списком Партії зелених України (ПЗУ). Подейкують, так йому рекомендував особисто Леонід Кучма. Однак ПЗУ до парламенту не пройшла, і політик пішов у мажоритарний округ. Зате його брат Олексій під №23 від "Нашої України" до парламенту потрапив, але протримався там лише 14 днів - до першого принципового голосування щодо кандидатури майбутнього спікера Володмира Литвина.

2003 –2006 рр. – нардеп Верховної Ради IV скликання (довибори по 206 округу). У парламенті був одним з ініціаторів створення депутатської групи "Демократичні ініціативи" (Ярославський - Фельдман - Святаш - Галієв), першої яка відкололася від провладного угруповання фракцій на користь "помаранчевих". Згодом Ярославський став членом Народної партії Володимира Литвина. У 2004 р. вони дружно проголосували за "третій тур" виборів, забезпечивши президентство Віктора Ющенка. Водночас у Харкові Євген Кушнарьов старанно вдавав із себе прихильника Віктора Януковича і організував відомий З'їзд депутатів Південного Сходу, за що заробив собі імідж "проросійського сепаратиста". При цьому "УкрСибБанк" спонсорував цей захід, а також антимайданівські виступу в Харкові через ТОВ "Незалежність". 

2006 р. – лідер ПСПУ Наталія Вітренко звинуватила Олександра Ярославського в участі фальсифікації виборів до Верховної Ради на користь блоку Литвина. Ярославський публічно ніяк не коментував ці звинувачення.

2007 р. – на зустрічі Віктора Ющенка з представниками великого бізнесу Олександр Ярославський удостоївся особливої ​​уваги глави держави. Ющенко, звернувшись до Олександра Владиленовича на "ти", подякував йому за відмову в 2006 році балотуватися в парламент і ховатися за депутатський мандат.

Скандали

2012 р. -- Конфлікт між олігархом та діючим мером Харкова Генадієм Кернесом, який вилився в публічну площину в 2012 році. Це не була спонтанна сварка, претензії сторін накопичувалися роками. Перший сигнал - вибори мера в 2010-му, коли Ярославський публічно виступив проти Кернеса.

Того ж року Кернес висловив невдоволення тим, що Ярославський підтримав на виборах до Верховної Ради свого старого знайомого, ексглаву Харківської облради Василя Салигіна, а не мажоритарника від "Партії регіонів" Анатолія Денисенка.

Але реальною причиною протистояння між Кернесом і Ярославським, стала сварки мера з молодшим братом Ярославського Олексієм, засновником Melon Group, який звернувся з бізнес-проханням до мера Харкова, але отримав різку відмову. Ярославський-старший став на бік брата. 

2017 р. – виникає скандал пов'язаний з незаконною забудовою на березі Печенізького водосховища (біля селища Мартове на Харьківщині), прямо на території природного заказника. Це місце просто кишить "дачами" бізнесменів і чиновників Харківської області, а також близьких до Ярославського людей, проте його ""маєток", за відгуками журналістів, вражає розмірами обгородженої парканом території.

2019 р. – мер Харкова Геннадій Кернес вирішив зустріти Новий рік на вечірці в п'ятизірковому готелі олігарха, Kharkiv Palace. "Ми зустрілися в 2020! Я і Олександр", - написав Кернес в Instagram і опублікував спільну з Ярославським фотографію.  

2020 р. – бізнесмен зазначає, що для реалізації "Екополіс ХТЗ" йому потрібна підтримка міської ради, яка зараз під контролем Кернеса. При цьому Ярославський не відповів на питання про можливий зв'язок між примиренням і новим проектом. Однак ЗМІ пов’язують відновлення їхньої дружби саме через вибори, які мають відбутися восени 2020 року.

Ярославський – куратор Харківської області по боротьбі з COVID-19

19 березня президент Володимир Зеленський зустрівся з олігархами щодо допомоги державі в умовах пандемії коронавірусу.

Результатом зустрічі стало призначення "кураторів" від великого бізнесу над областями. Олександру Ярославському дісталася Харківська область, уродженцем якої він є.

17 березня після зустрічі Олександра Ярославського, мера Харкова Геннадія Кернеса і голови Харківської ОДА Олексія Кучера було заявлено про створення антикризового штабу з протидії поширенню коронавірусу на території Харківської області. Кучер тоді сказав, що органом фактично керує Ярославський". Сам олігарх пообіцяв виділити  $3 млн на боротьбу з коронавірусом у регіоні і закликав колег-бізнесменів "не тільки зі сльозами на очах згадувати, як вони люблять Харків і Слобожанщину, а засунути руку в кишеню до манжет, і від душі дати рідному регіону". "Прізвища всі відомі, обов’язково опублікуємо, хто дав, хто не дав", — сказав Ярославський.

Засідання штабу з участю представників бізнесу було заплановано на четвер, 19 березня. Кучер на нього не з’явився, оскільки брав участь в іншій нараді з цього ж приводу з представниками бізнесу. Власник DCH назвав губернатора "посміховиськом". Той у відповідь назвав штаб під керівництвом бізнесмена "фікцією" і звинуватив Ярославського у вимаганні грошей у бізнесу. "Ми повернемо в реальність ту людину, яка фактично займається здирництвом коштів… До Харкова не повертаються 90-ті роки", — заявив Кучер. Ярославського підтримує мер Харкова Кернес. Мер іронічно зазначив, що губернатор "самоізолювався" від боротьби з коронавірусом. "У 90-і роки, якби мені попався такий, як Кучер, і підвів мене, як він підвів усіх нас, я б його просто розчавив, як клопа", — написав мер Харкова.

За словами Ярославського, Харківській області для боротьби з коронавірусом необхідно $6 млн позабюджетних коштів. Тому Ярославський домовився з уродженцем Харкова, бізнесменом Павлом Фуксом (перерахував $560 тис. на придбання апаратів ШВЛ), екс-нардепом від Партії регіонів, засновником холдингу "Кулиничі" Володимиром Мисиком (дав $ 240 тис. на купівлю 13-ти УЗД-апаратів) і Олександром Брагінським($50 тис. на придбання трьох УЗД-апаратів).

Станом на 9 квітня група DCH Олександра Ярославського очолила рейтинг бізнесменів, які фінансово допомагають державі боротися з коронавірусом в Україні. За підрахунками журналістів, з початку поширенням інфекції в Україні бізнесмен виділив вже 391 млн. грн. 

9 квітня в Україну з Китаю прибули ще 100 тисяч ПЛР-тестів на COVID-19, які за $850 тис. купив Ярославський. Раніше в аеропорту "Бориспіль" здійснив посадку борт з ще 100 тис. ПЛР-тестів для діагностики коронавірусу, які бізнесмен купив за сприяння китайського мільярдера Джека Ма.

Також повідомлялося, що ще $1,15 млн Ярославський перерахував за 50 апаратів штучної вентиляції легенів, які будуть доставлені в Україну з Німеччини найближчим часом. 

Повідомлялося також, що спільно з міською владою Харкова бізнесмен профінансував роздачу 150 тис. продовольчих наборів і 40 тис. аптечок місцевим пенсіонерам. Крім того, за ініціативою Ярославського харківська ОДА закупила необхідні матеріально-технічні ресурси для лікарень регіону на $2,4 млн.

Коваленко Анна
Голова Чернігівської обласної державної адміністрації
Назаренко Андрій
Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації
Сергійчук Сергій
Голова Черкаської обласної державної адміністрації
Всі досьє »