Зустріч Зеленський-Трамп: ми входимо в довгий етап переговорів без будь-якого перемир'я

1. Схоже, найгірший сценарій, за якого, в разі нашої відмови віддавати Донбас, нам могли б припинити продаж зброї відкинуто (як мінімум, відкладено на довший період). Взагалі, головний здобуток цієї зустрічі – це вимальовування певних контурів майбутньої угоди про безпеку.

2. Росіянам точно не вдалося добитися головного: вони не змогли зірвати переговори руками українців. І тут, між іншим, головна заслуга американської преси, яка виступила єдиним фронтом (від демократичних до протрампівських ЗМІ) проти всього того, що відбулося на Алясці. Нам не треба перебільшувати роль українського питання у внутрішній політиці США, але це явно було холодним душем для Трампа.

3. Зустріч Зеленський-Путін досі знаходиться під питанням, попри заяву Трампа. Від Росії ми маємо поки лише заяву Ушакова, що рівень зустрічей Украіна-Росія може бути піднято. Для Путіна зустріч із Зеленським – означатиме те, що одних з головних "козирів", який він витягав, як факір із рукава в потрібний момент, а саме теза про нелегітимність Зеленського, буде обнулена.

4. Стратегія Путіна буде, схоже, та сама, що й раніше – лестити Трампу тягнути час. На Алясці він виграв найголовніше: можливість вести переговори без припинення вогню. Проте, грати в цю гру безкінечно неможливо, але й грати в неї ще певний період часу він зможе без будь-яких проблем. Це головний негативний наслідок Аляски, який був "підтверджений" зустріччю у Вашигтоні.

5. На цьому фоні, напевне, варто звернути увагу на те, що початкова стратегія Трампа по проведенню бліц-кригу стає все менш актуальною. Виглядає так, що він на деякий час може погодитися на сповільнення темпів. Ми часто помилково думаємо, що він мислить категорією Нобелівської премії . Премія – це вишенька на торті для задоволення власного его. Вибори набагато важливіші за нобелівку (а вибори почнуться в жовтні-2025 і закінчаться аж в листопаді 2026 року).

6. Поки не до кінця зрозуміла заява Рубіо про те, що гарантами безпеки можуть бути країни з інших континентів. Вона може бути цікавою виключно в тому випадку, якщо іі трактувати в тому плані, що до безпекових гарантій залучається Китай (нагадаю, що росіяни про це заявили після Аляски). Якщо це так, то питання нашої війни може стати частиною переговорів США-Китай, а американці, де-факто погоджуються на те, що Росія може стати таким собі "посередником" в певних аспектах стосунків Вашингтона та Пекіна (перш за все це стосується північного морського шляху та освоєння Арктики).

7. Повертаючись до можливої зустрічі Зеленський-Путін варто відзначити, що вона має дуже малі шанси на результат, бо саме на ній будуть обговорюватися території. Без зовнішнього тиску це питання неможливо вирішити в двосторонньому порядку. Ця зустріч важлива, бо Україна, схоже, може окреслити ідею розмежування по лінії фронту, а питання миру в очах всього світу залежатиме від Путіна особисто. В той же час, поки все виглядає так, що навіть якщо ця зустріч відбудеться, вона взагалі не передбачатиме мир, як мінімум, в короткостроковій перспективі.

8. Я залишаюся при думці, що найбільш вірогідний сценарій – це мирні угоди, які зʼявляться в контексті перемовин Вашингтон-Пекін, а вони можуть з'явитися не раніше кінця цього року (більш реалістичний сценарій – весна-зима 2026).