Робота ФСБ в тилу: як Росія атакує Захід України

На межі 2025-2026 років російсько-українська війна дещо трансформувалася порівняно із попередніми періодами. На землі окупанти дуже повільно повзуть, втрачаючи дуже велику кількість особового складу (єдиного їхнього реального ресурсу) – аж так, що уже, за деякими даними, перетнули символічну позначку "втрачаємо більше, ніж приганяємо контрактників з Росії". У повітрі росіяни продовжують ракетно-дронові атаки, але, зважаючи на кліматичні умови нинішньої зими, зробили акцент на вибиванні теплогенеруючих потужностей української економіки.

При цьому за останні тижні атаки ці стосуються практично у 100% випадків лівобережної та центральної України, включно із Києвом. Західні регіони України навіть сигнал тривоги чують значно рідше, ніж столиця, не кажучи вже про такі міста, як Харків чи Запоріжжя. Наслідки цих сигналів для Закарпаття, Галичини та Буковини взагалі знизилися практично до нуля – якщо не рахувати випадків збільшення часу відключення світла.

Та думки про те, що закарпатці і галичани можуть і забути про війну – є дуже хибними. І російські спецслужби не втомлюються про це нагадувати. Чергову історію розкрила Служба безпеки України, і історія ця стосується, з одного боку, чи не найбезпечнішого регіону України, а з іншого – одного із найважливіших об’єктів української енергетики.

Спецоперація ФСБ на Прикарпатті

Мова про Прикарпаття, Івано-Франківську область. Де українська спецслужба викрила черговий епізод діяльності спецслужби російської. Історія, за великим рахунком, класична. Молода дівчина, неповнолітня (17 років), випускниця місцевого коледжу. Шукала роботу, для чого розмістила оголошення на одному із відповідних ресурсів. Те, що ці ресурси регулярно моніторять російські ФСБшники, уже давно ні для кого не секрет. І те, що дехто таки клює на пропозиції "співпраці" з Луб’янки – теж.

От і мешканка Івано-Франківська клюнула на цю наживку. Схема теж класична – "легкий заробіток", усього лиш поїхати і пофотографувати те, що просить замовник. "Ним" виявився один із ключових об’єктів енергосистеми України на Заході – Бурштинська ТЕС, яка за час повномасштабного вторгнення неодноразово ставала об’єктом атак російських ракет.

Крім того, за даними правоохоронних структур, дівчина "досліджувала" не тільки теплоелектростанцію на півночі Івано-Франківської області, а і одну із опорних підстанцій у самому обласному центрі. На щастя, досить швидко вона потрапила в руки українських силовиків, і тепер, скоріш за все, отримає свої десять років за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Та проблема не в одній цій дівчині.

Історія повторюється, хоч і без крові

Майже рік тому, 11 березня у Івано-Франківську пролунали два вибухи. Один із них стався біля залізничного вокзалу, інший – у квартирі, яку для виконання завдання ФСБ орендували два молодики, 15- та 17-річні студенти коледжів. Старший із юнаків загинув, молодший отримав не тільки ампутацію ніг, а і відповідну кримінальну справу.

Ситуація була аналогічною – учорашні школярі шукали роботу, знайшли її у вигляді пропозиції з того боку лінії бойового зіткнення і, здається, досить легко погодилися. Що обернулося для них дуже серйозними наслідками. Нова історія обійшлася без вибухів, тобто юній прикарпатській панні нічого особливо не загрожувало – звісна річ, крім суду і колонії.

Можливо, саме відсутність очевидної загрози життю і здоров’ю підштовхнула 17-річну франківчанку до такого кроку. Але хай там як, ця чергова атака ФСБ РФ на Галичину, атака тиха, прихована, але від цього не менш небезпечна, свідчить про те, що у безпеці почуватися не можуть не тільки мешканці прифронтових областей, а і таких територіально далеких від зони бойових дій (і в останній час навіть і російських ракет) регіонів, як Галичина.

Усе значно серйозніше

При цьому треба розуміти, що, на відміну від історії 2025 року, цей інцидент не мав на меті саме по собі збурення і залякування населення Івано-Франківська чи області. Тут ситуація значно серйозніша. Бурштинська ТЕС – один із ключових енергогенеруючих об’єктів західної частини України. Це той об’єкт, який, імовірно, захищають на найвищому можливому рівні. Відсутність атак по Бурштинській ТЕС в останні місяці може свідчити про те, що росіяни зіткнулися із такою протидією – чи то у вигляді "літаючої ППО" (тобто F-16, які, як відомо, у нас використовують перш зам все для протидії ракетним атакам РФ), чи то у вигляді стаціонарних, наземних систем протиповітряної оборони.

Судячи із замовлень, які були зроблені цій 17-річній прикарпатці – росіяни не мають однозначної інформації про те, що зараз із ТЕС на півночі Івано-Франківської області, які системи ППО її захищають тощо. І намагаються таким чином розібратися у цьому питанні – для того, аби завдати чергових ракетних ударів. Тобто під загрозою потенційно опиниться навіть не Івано-Франківська область, а цілий макрорегіон України.

І, на жаль, такі історії будуть продовжуватися. Тож владі – центральній та місцевій – хоч-не-хоч, а потрібно якнайактивніше зайнятися питанням молоді, яка шукає роботу, а знаходить пригоди на свою і не тільки свою голову. Як зайнятися? Ну, принаймні, переключити підконтрольні їй Telegram-канали та інші зразки "Радіо тисячі пагорбів", які зараз займаються роздмухуванням ненависті між різними верствами українського суспільства, на роботу у цьому напрямку. Так, звісно, це не додасть рейтингових очок – але це якраз той випадок, коли треба бути не політиком, а державником. Інакше наслідки будуть катастрофічними. У всіх смислах цього поняття.