UA | RU
13 грудня 2023, 17:18

Як вирішиться проблема з метро на Теремки і які перспективи його розвитку

Вперше за багато років робота метрополітену в бік Теремків дала збій, що призвело до величезних незручностей для жителів Голосієва
Вперше за багато років робота метрополітену в бік Теремків дала збій, що призвело до величезних незручностей для жителів Голосієва
Фото: Facebook Віктор Брагінський

RegioNews розбирався, чому зупинилось метро в бік житлового масиву Теремки і як у подальшому уникнути подібних проблем.

Що сталося

Наприкінці минулого тижня жителів столичного Голосієва приголомшила новина про те, що закривається рух потягів метро на ділянці від станції "Теремки" до станції "Либідська". Пізніше виявилось, що в тунелі на перегоні між станцією "Деміївською" та "Либідською" виявили тріщини. Небезпеки ситуації додавало те, що сам тунель метрополітену розташований фактично під річкою Либідь, яка протікає на поверхні в цьому районі.

Чиновники одразу заявили, що закриття тунелю було вимушеним, адже вже йшлося про безпеку пасажирів. Звісно, це ніхто не озвучував напряму, але за великими рахунком продовження експлуатації потягів метро в цьому тунелі могло призвести до трагедії. Тому тунель закрили, а отже і рух потягів від станції "Либідська" в бік Голосієва. Це одразу викликало шквал негативу з боку жителів району, тому що поїздка з тих самих Теремків до "Либідської" автоматично перетворювалась на квест.

І вже у понеділок, 11 грудня, пасажирам довелось наземним шляхом долати відстань від своїх будинків до станції метро "Либідська". Тут від самого ранку було дуже багато людей, адже фактично саме ця станція першою приймала усіх охочих з Голосієва скористатися метро.

Фото: Facebook Сашко Марченко

Міська влада запустила додаткові автобуси, щоб перевозити людей, але вони все одно не можуть забезпечити ту швидкість, яку має метрополітен, — затори для наземного транспорту ніхто не скасовував. Схоже, у київській мерії взяли до уваги невдоволення пасажирів, а тому з 13 грудня було запущено човниковий рух між станціями "Деміївська" та "Теремки". Тобто, щоб потрапити, скажімо, до центру міста з тих самих Теремків, потрібно буде доїхати за допомогою човникового руху метро до станції "Деміївська", а вже звідти наземним транспортом одну зупинку доїхати до станції "Либідська". Або можна просто від "Деміївської" пройти пішки, що займає хвилин 15.

Фото: Facebook Сашко Марченко

Хто винен у закритті метро

Наразі сказати, хто винен у тому, що тунель під Либіддю дав тріщини, дуже важко. Проте 13 грудня поліція столиці навіть почала проводити обшуки у приміщеннях "Київського метрополітену" та "Метробуді", а також в різних структурних підрозділах КМДА. Слідчі працюють у межах кримінального провадження "Службова недбалість".

"Слідство має на меті перевірити наявність прорахунків на етапах проєктування, будівництва та експлуатації цього відрізку підземки. А також встановити відповідальних осіб, внаслідок діяння яких трапилися розгерметизація та затоплення тунелю метрополітену", — йдеться у заяві поліції.

Поки ж правоохоронці виконують свою роботу в соцмережах лунають звинувачення на адресу столичної влади, мовляв, докерувалися, що метро закривають. Проте лише фахівці з часом нададуть роз’яснення стосовно того, чи винні проєктувальники тунелю, або ж будівельники цієї споруди, або ж взагалі через недбалість винні ті, хто експлуатував тунель і метро на Теремки.

Варто розуміти, що метрополітен є стратегічним об’єктом для Києва і потребує особливої уваги. Втім, якщо придивитися до різноманітних станцій столичної підземки, то можна побачити, що вони "течуть", адже мають проблеми з гідроізоляцією. Наприклад, багаторічна проблема є на станції "Позняки", де навіть відра і пляшки ставили, щоб вода не капала у вестибюлі чи на підходах до перону. Схожа ситуація, наприклад, і на станції "Палац Україна", де також зі стелі постійно капає. На відкритій ділянці метро на станції "Чернігівська" калька років тому теж була проблема капання води зі стелі, але тоді її вирішили "жлобтюнінгом" просто закріпивши на стелю металеві накладки, що аж ніяк не додає окраси метрополітену, але вода наче не капає. А от керівництво метро запевняє, що все під контролем у роботі підземки.

Втім, є як критика чинної влади у питанні експлуатації метро, так є і дописи у соцмережах, так би мовити, на підтримку мера Кличка. Головним аргументом у цьому є те, що ані тунель, через який закрили частину "синьої" гілки, ані станції від "Деміївської" до "Теремків" відкривав аж ніяк не Кличко. Мовляв, винні в усьому попередники.

Чесно кажучи, трохи дивно чути про попередників Кличка, якщо саме Віталій Володимирович вже майже десять років керує містом, а попередники залишились в далекому минулому. Саму ж станцію "Деміївську" почали будувати ще у другій половині 2005 року. Звісно, та сама історія з тунелем під Либіддю. На той час мером Києва був ще Олександр Омельченко, а президентом України — Віктор Ющенко.

Фактично першим пусковим відрізком метро на Теремки мали бути станції "Деміївська", "Голосіївська" і "Васильківська". Усе це планували запустити ще у 2008 році, але коли станції були майже готові, у повному об’ємі припинилось фінансування будівництва. Тоді ж, наприкінці 2008-го та на початку 2009 року, ці три станції були фактично законсервовані. Хоча їхня готовність, за різними даними, становила понад 90%. Тодішній мер Києва Леонід Черновецький не надто шукав кошти на відкриття станцій. Лише у 2010 році кошти нарешті знайшлися, і вже 15 грудня того року було відкрито одразу три станції метро на Теремки.

Чому не будують метро

Остання станція столичного метро була відкрита ще наприкінці 2013 року, і це була станція "Теремки". Тобто, з того часу минуло рівно 10 років, а жодної станції більше не введено в експлуатацію. Це, по суті, антирекорд в історії будівництва станцій київської підземки. Річ у тому, що до цього найбільший часовий проміжок між відкриттям складав трохи більше п’яти років. Це сталось у першій половині 70-х років минулого століття. Тоді, у листопаді 1971 року було відкрито станцію "Святошин", а наступна станція була відкрита лише у грудні 1976 року. Проте, такий довгий проміжок часу без відкритих об’єктів метро пояснювався тим, що в цей час будувалась сучасна лінія "Оболонсько-Теремківська". І після того, як її у грудні 1976 року ввели до експлуатації, пасажирам були доступні одразу три нові станції "Майдан Незалежності", "Поштова площа" і "Контрактова площа". Тому більше п’яти років без відкритих станцій були цілком виправданими.

Загалом же з моменту відкриття метро в 1960 році й до 2013 року, коли була відкрита остання на цей час станція, до експлуатації ввели 52 станції метрополітену. Тобто, виходить, що у середньому щороку відкривали по одній станції. Звісно, були роки, коли об’єктів підземки не відкривали взагалі, але були часи, коли за рік запускали і по три таких об’єкти. Навіть у так звані голодні 90-ті, коли у міському бюджеті було обмаль коштів, метрополітен все рівно будувався. Саме у 90-ті фактично звели більше половини усіх станцій "зеленої" гілки. У 1991 році відкрили сучасні станції "Видубичі", "Звіринецька", "Кловська", а у 1992 році — "Славутич" та "Осокорки". У 1994 році відкрили "Позняки" та "Харківську", а у 1996 році — "Лук’янівську". По суті, вісім станцій за п’ять років. Зараз про такий темп будівництва метро можна хіба мріяти.

Більше того, навіть сьогоднішній проміжок у 10 років між відкритими станціями може бути збільшений. За останніми прогнозами міської влади Києва дві станції метро на Виноградар мають відкрити до кінця 2024 року. Якщо це станеться, то проміжок між відкритою на зараз останньою станцією метро "Теремки" наприкінці 2013 року й станціями на Виноградар, якщо їх відкриють наприкінці 2024 року, становитиме 11 років. Проте не слід забувати, що багато різноманітних інфраструктурних об’єктів у столиці відкривались здебільшого з великим запізненням. Згадаймо хоча б той самий Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, відкриття якого переносилось кілька разів, адже сам Кличко обіцяв відкрити цей міст ще наприкінці 2020 року, а потім це перенесли на кінець 2021 року. Зрештою, міст відкрили лише на початку грудня 2023 року і то лише для спецтранспорту та муніципального автобусу.

Схожа ситуація і з відкриттям двох станцій метро на Виноградар. Спочатку їх обіцяли запустити у 2021 році, але тоді цього не відбулось, а запуск станцій перенесли на 2023 рік. Тепер же обіцяють у 2024 році, але що заважатиме ще раз відкласти відкриття?

За інших очільників Києва підземка розвивалась

Ще один цікавий статистичний аналіз стосовно будівництва метро виходить, якщо брати до уваги той факт, що Кличко керує Києвом уже десятий рік. Так довго містом керували після 1960 року, коли у Києві відкрили метрополітен, лише дві людини — Володимир Гусєв (1968-1979 роки) і Валентин Згурський (1979-1990 роки). На той час вони обіймали посаду голови виконкому Київської міської ради, а це повний аналог сучасної посади міського голови.

А тепер поглянемо, скільки станцій метро відкрили Гусєв та Згурський за 11 років своєї каденції.

Отже, за часів Гусєва було відкрито сім станцій метро, три з яких на "синій" гілці: "Майдан Незалежності", "Поштова площа" та "Контрактова площа". Загалом саме за Володимира Гусєва і була відкрита сучасна "Оболонсько-Теремківська" лінія підземки. Ще чотири станції за Гусєва було відкрито на "червоній" лінії: "Чернігівська", "Берестейська", "Нивки" та "Святошин".

За часів Валентина Згурського було відкрито одразу 14 станцій підземки. Йдеться про станції "Лісова" та "Театральна" на "червоній" гілці, а також про "Кловську", "Палац спорту" і "Золоті ворота", що на "зеленій" гілці. Одразу дев’ять станцій за часів Валентина Згурського було відкрито на "синій" гілці метро: "Тараса Шевченка", "Почайна", "Оболонь", "Мінська", "Героїв Дніпра", "Площа Українських Героїв", "Олімпійська", "Палац Україна" та "Либідська".

Нагадаємо, що за Кличка, який керує містом вже майже 10 років, не відкрито жодної станції метрополітену. До речі, були навіть розмови про те, що після 2014 року були несприятливі часи щодо будівництва метро з огляду на нестабільну фінансову ситуацію. Втім, якщо поглянути на бюджет Києва, наприклад, до 2022 року, то три роки поспіль до повномасштабного вторгнення росії, він складав в межах 55-60 млрд гривень щороку. За тогочасним курсом це понад 2 млрд доларів США.

Якщо брати, наприклад, бюджет міста Києва, скажімо, до Революції гідності, адже після того, гривня дуже девальвувала, то бюджет столиці у 2010 році становив трохи більше 16 млрд гривень, у 2011 році так само. За тогочасним курсом це так само було 2 млрд доларів, але з 2010 до 2013 року у Києві відкрили шість станцій метро: "Деміївську", "Голосіївську", "Васильківську", "Виставковий центр", "Іподром" та "Теремки".

Отже, як бачимо, до міської влади столиці дійсно більше запитань аніж відповідей, коли йдеться про розвиток метрополітену, який відбувається дуже кволо. Адже навіть у скрутні 90-ті роки минулого століття метро будували. Звісно, зараз ситуація з бюджетом столиці, м’яко кажучи, не дуже, але до 2022 року фінансова ситуація була більш ніж стабільна, але нові станції все рівно не відкривали. А після того, як на ремонт закрили тунель між "Либідською" та "Деміївською", взагалі виникає питання, як і хто експлуатував цей тунель, якщо через 13 років після його запуску він почав протікати. Не варто забувати і про інші станції, які також "течуть". Тому наразі складається ситуація, що вже ніхто і не говорить про відкриття нових станцій, а першочергово йдеться хоча б про те, щоб підтримувати у належному стані ті об’єкти підземки, які вже експлуатуються.

26 квітня 2024
Вища освіта по-новому: до чого тепер готуватися студентам
Днями Верховна Рада прийняла закон, що покликаний удосконалити освітній процес для здобувачів вищої освіти в українських вишах. Загалом чиновники запевняють, що з прийняттям цього закону, усі вищі нав...
24 квітня 2024
Військовий експерт Іван Киричевський: росіяни не чекають травня чи червня, вони вже наступають
Експерт військового порталу Defence Express Іван Киричевський розповів в інтерв’ю RegioNews, де зараз найгарячіше на фронті, чи можливий великий наступ України і що для цього потрібно, а також чи пере...
16 квітня 2024
Зустріч із Папою Римським та повні буси гуманітарки: як італійський благодійник допомагає прифронтовій Харківщині
З початком повномасштабної війни українці не на словах відчули турботу зі сторони європейських друзів. Країни ЄС радо приймали українських жінок з дітьми, а до самої України все частіше почали приїждж...
11 квітня 2024
Заборона їздити на авто, скасування дембеля, обов’язкова ВЛК: що прописано в ухваленому законі про мобілізацію
Які зміни очікують на військовозобов’язаних, коли закон про посилення мобілізації набуде чинності