Новий етап загострення відносин між Кличком та ОП: навіщо мер Києва звинуватив Зеленського в авторитаризмі
Нещодавно мер Києва Віталій Кличко дав гучне інтерв’ю німецькому журналу Der Spiegel, в якому розкритикував центральну владу.
Кличко припускає, що може настати той момент, коли Україна в політичному плані не буде відрізнятися від росії. Оскільки в державі складається ситуація, коли від волі однієї людини, тобто президента Володимира Зеленського, залежить усе більше й більше процесів.
Мер Києва додав, що в Україні нині залишився тільки один незалежний інститут — місцеве самоврядування, та й на нього зараз здійснюється величезний тиск. Мова, найімовірніше, йшла про низку кримінальних проваджень проти очільників обласних центрів, а також про відсторонення від посад, наприклад, тих же мерів Чернігова та Рівного, про що раніше вже писав Regionews. Мер столиці також дорікнув Офісу президента в тому, що там вважають мерів міст атавізмом та лише перешкодою для централізації влади.
Окрім того, Кличко переконаний, що в перші дні повномасштабного російського вторгнення Зеленський не став для країни лідером. Очільник Києва так і сказав: "У перші місяці війни країна була без лідера". Мовляв, був суцільний хаос, і саме очільники міст взяли на себе всі питання оборони міст і допомоги військовим. З одного боку, у словах Кличка є раціональне зерно, адже місцева влада дійсно відіграла велику роль у стримані російського наступу. Проте говорити, що країна тоді опинилася без лідера, теж дещо перебільшено.
Водночас дуже насторожено виглядають заяви Кличка про те, що він з початку повномасштабного вторгнення росії жодного разу не зустрічався і навіть не розмовляв телефоном з президентом Зеленським. Відсутність конструктивного діалогу – звісно, не дуже добрий знак, а особливо на початку вторгнення, коли російські війська впритул наблизилися до Києва. Все ж таки, втрата столиці могла б означати і втрату державності.
Ну і наостанок Кличко взагалі заявив, що демократія в Україні перебуває під серйозною загрозою, але українці не дозволять перетворити державу на авторитарну структуру.
Загалом вимальовується певна тенденція, в якій саме українські чиновники та політики звинувачують Зеленського в керівництві дуже жорсткою рукою. Наприклад, Олексій Арестович взагалі називав президента "диктатором". Однак серйозно сприймати його слова не потрібно, оскільки ця заява прозвучала більше в межах самопіару, адже раніше йому нічого не заважало майже півтора року працювати радником Офісу президента.
Інша справа — заяви Кличка. По-перше, очільник столиці має дуже потужне лобі на Заході, зокрема в тій самій Німеччині, де він має покровителів у найвищих щаблях влади. А вони все ж таки прислухаються до його думки щодо ситуації в Україні. До того ж, Кличко є головою Асоціації міст України, куди входять фактично всі мери великих міст і яка почала набирати такого впливу, який у майбутньому може дозволити конкурувати з президентською політсилою. Тому такі заяви Кличка мають усі шанси посіяти певні сумніви на Заході щодо доцільності політичної підтримки Володимира Зеленського в майбутньому.
Якраз і момент для таких висловлювань використаний більш-менш вдало. Соціологічні опитування констатують падіння довіри до президента й посилення позицій главкома ЗСУ Валерія Залужного. Наприклад, в неопублікованому опитуванні групи "Рейтинг", який поширила "Українська правда", йдеться, що в другому турі президентських виборів за Володимира Зеленського проголосували б 42% українців, а за Валерія Залужного – 40%.
Не варто забувати і про те, що Україна останнім часом стикнулася з деякими проблемами з міжнародною підтримкою. Хоча це є наслідком внутрішньополітичних протистоянь всередині західних країн, однак багато хто пов’язує послаблення рівня міжнародної допомоги з недосконалою міжнародною політикою України.
Логічно, що на цьому фоні опозиція, до якої можна зарахувати і Кличка, не могла не скористатися такою можливістю. До того ж, заяви про розквіт авторитаризму діють безпрограшно на українців, адже вони вкрай не люблять узурпаторів влади.
З іншого боку виникає запитання: наскільки актуальні такі кроки опозиції, якщо виборів ані президента, ані Верховної Ради найближчим часом не планується? Нагадаємо, що парламентські фракції підписали відповідний меморандум, в якому йдеться про те, що вибори в Україні можна буде провести лише після закінчення війни, а саме – за шість місяців після закінчення дії воєнного стану. Тобто, враховуючи це, виборів може не бути роками. Тому заява Кличка німецьким журналістам мала б ефект для нього в разі проведення виборів, скажімо, наступного року. А так його висловлювання можуть принести ще більше проблем із Банковою, які й так немалі.
Водночас не варто забувати, що західні партнери все ж воліють, аби президентські й парламентські вибори в Україні відбулися. На їхню думку, тільки так влада підтвердить мандат довіри від українського народу. А це важливо, оскільки в росії президентські вибори відбудуться якраз навесні 2024 року. Та й зважаючи на те, як на заході ставляться до основ демократії, а регулярні вибори є головним у цьому процесі, можна припустити, що США та Європа будуть опосередковано тиснути на українську владу. Можливо, саме цим керувався Кличко, коли критикував Банкову. Адже він ніколи не приховував своїх президентських амбіцій.
В принципі, Банкова так і розцінила слова Кличка, принаймні публічно. Міністр оборони Рустем Умєров в ефірі FoxNews сухо зазначив, що заяви мера Києва свідчать про "початок політичного сезону". Проте така скупа реакція аж ніяк не гарантує того, що ОП просто проковтне цей словесний джеб Кличка. Найімовірніше, що напруга між мером Києва і Офісом президента, яка нікуди й не зникала, посилиться ще більше.
ОП не відмовляється від ідеї усунути Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації, яку він паралельно обіймає з посадою мера. Сценарій вже давно відомий і "обкатаний" за часів Януковича, коли на той час чинного міського голову Леоніда Черновецького усунули з посади голови КМДА, призначивши замість нього регіонала Олександра Попова. З часом Черновецький просто втратив вплив у столиці, адже саме КМДА розпоряджається фінансами в місті.
Офіс явно буде чекати масштабного проколу від Кличка, щоб вчергове спробувати розкрутити й використати його як формальний привід для звільнення. Останні намагання були на початку літа цього року. Саме тоді кілька людей загинули від уламків ракети, оскільки не змогли потрапити до зачиненого укриття у Деснянському районі. Все намагалися повісити на Кличка, мовляв, мер винен у тому, що укриття не функціонують як треба. Сам же очільник столиці заявляв, що відповідальність за укриття несуть голови райдержадміністрацій, а їх призначає президент.
Тоді на роль керівника КМДА замість Кличка, за даними деяких ЗМІ, навіть розглядалися нинішній начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім та міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. Зрештою, через кілька місяці політичної тряски Кличко все ж таки втримався на посаді. Але не факт, що цього не станеться під час наступного загострення відносин між КМДА та Офісом президента. Хоча варто констатувати, що остаточно збити Кличка з політичної орбіти буде доволі-доволі непросто, про що свідчать кількарічні намагання ОП.
