Вихідні у Вінниці, Хмельницькому та Житомирі: Музей Пирогова, єврейський квартал та парк на Південним Бугом

RegioNews розповідає, що цікавого можна подивитися у Вінниці, Хмельницькому та Житомирі.

Вінниця – місто комфорту

Вінниця є дуже живописним містом і за останні 10-15 років воно дуже розвинулось. Крім цього, Вінниця кілька разів згідно різноманітних рейтингів обиралась найкомфортнішим для проживання містом України. На сьогодні тут дуже розвинена туристична складова, а тому є на що подивитися саме під час чергових вихідних.

Музей Миколи Пирогова

Звісно, перебуваючи у Вінниці, потрібно відвідати Національний музей-садибу Миколи Пирогова. Саме тут, у живописній садибі Вишня, протягом 1861-1881 років жив і працював видатний хірург, анатом, а також фактично засновник воєнно-польової хірургії. Музей Пирогова працює вже понад 75 років, а саму садибу Вишня, в якій жив хірург та вчений, він придбав на торгах у Києві у 1859 році. Тут Пирогов у 1866 році звів півтораповерховий будинок.

У цій садибі усе максимально збережено так, як було за часів видатного вченого.

Тут можна відвідати будинок, де є експозиція щодо життя та діяльності Пирогова. Крім цього, для відвідувачів працює музей-аптека, де відтворені інтер’єри приймальні та операційної Пирогова. До того ж є змога відвідати меморіальний парк, де до нашого часу збереглися дерева, які ще висаджував Микола Пирогов. Ну і звісно слід відвідати церкву-некрополь, де покоїться забальзамоване тіло Пирогова.

Водонапірна вежа

Для того, щоб побачити частину Вінниці з висоти, слід відвідати одну з культурних родзинок міста – колишню водонапірну вежу, висота якої складає 28 метрів. Знаходиться вона на Європейській площі. Вежі вже 111 років. З 1912 року, коли була зведена ця споруда, вона виконувала функцію, як водонапірної вежі так і пожежної каланчі – наглядової вежі при пожежній частині. Саме ця водонапірна вежа забезпечувала роботу першого водогону у Вінниці. Його протяжність була невеликою за сучасними мірками – 1,3 км. Втім, саме цей водогін тоді почав постачати деяким вінничанам відфільтровану воду, що забиралась з Південного Бугу. Особливо гарно водонапірна вежа виглядає ввечері, коли на вулиці стемніє, адже вона підсвічується з усіх боків.

ФОТО: wikipedia.org

Вінницькі мури

Для любителів історії також можна подивитися на так звані Вінницькі мури, що збереглися до наших днів, хоча зведені вони були ще у 17 столітті. Фактично мури це – оборонні та монастирські споруди, що свого часу були головною оборонною спорудою міста. Зводили їх монахи-єзуїти, коли у 1611 році отримали на це право від тодішньої влади. До самих мурів входили будівлі та стіни єзуїтського монастиря, єзуїтського костелу, гуртожитків та колегіуму. Крім цього, тут були домініканський монастир та домініканський костел. Оскільки на той час усі ці релігійні споруди зазнавали частих атак, монахи вирішили звести мури, які б захищали їхні костели та монастирі. І мури добре виконували свої функції, адже були міцно укріплені, а ще мали багато бійниць у стінах.

ФОТО: wikipedia.org

Після 1917 року, що тут тільки не розміщувалось: бібліотека, педагогічний інститут, Українська православна автокефальна церква. Зараз стіни оборонної фортеці майже знищені часом, але частина мурів все ж збережена. Причому, це мури з вежею. А в архітектурно-історичному комплексі Мури розміщені одразу два музеї, обласний держархів, кафедральний собор, а ще – технічний ліцей.

Єврейський квартал у центрі міста

Дуже колоритною місцевістю у Вінниці є квартал, який вінничани називають Єрусалимкою. Забудовувати цей мікрорайон почали ще у 18 столітті. Головною особливістю Єрусалимки було те, що житло тут зводили дуже щільно. Такі традиції у єврейського народу. А ще подейкують, що таким чином економили землю, яка коштувала дуже дорого, а тому люди намагалися використовувати кожен її клаптик. Отже, квартал розростався, а на початку 20 століття тут звели кілька цегляних великих будівель, серед яких була і синагога вчителів. Цікаво, що Єрусалимку розділяли на три частини: нижня, середня та верхня. У нижній частині, біля самого Південного Бугу, жила біднота, а в середній частині – люди хоч з якимось достатком. Верхня частина Єрусалимки призначалась для заможних євреїв. І сьогодні тут можна побачити старовинні будівлі, що збереглися у досить пристойному стані.

ФОТО: wikipedia.org

Хмельницький – місто українського гетьмана

Місцеві жителі дуже шанують українського гетьмана Богдана Хмельницького на честь якого і названо місто. До речі, до 1954 року Хмельницький мав назву Проскурів.

Головний пам’ятник гетьману розташований біля обласної філармонії. Його встановили у 1993 році, коли святкували 500 років із заснування міста. Це велична бронзова скульптура: Богдан Хмельницький на коні з булавою в руках.

ФОТО: wikipedia.org

Ще один пам’ятник Хмельницькому знаходиться одразу біля залізничного вокзалу, на Привокзальній площі. Це менш статусний монумент гетьману, але з іншого боку він встановлений набагато раніше аніж пам’ятник біля філармонії – ще у 1955 році.

Третій пам’ятник знаходиться за адресою: проспект Миру, 101-а. Встановили його досить недавно, у 2007 році. Це невеличкий, але дуже колоритний монумент гетьману Богдану Хмельницькому.

Величезний парк над Південним Бугом

Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана знаний не тільки у самому Хмельницькому, але й за його межами. Це величезний парк площею 140 гектарів. З одного боку парк огинає річка Плоска, де є навіть місток для романтичних побачень. А ще з одного боку парк омиває Південний Буг. З набережної парку дуже гарно видно Острів закоханих, що знаходиться прямісінько посеред річки.

ФОТО: wikipedia.org

Родзинкою парку є цікаві дерев’яні скульптури, що встановлені на одній з алей. Кілька років тому у Хмельницькому відбувався фестиваль різб’ярів на тему "Легенди та перекази Подільського краю". Саме тоді були виготовлені цікаві скульптури на казкову тематику.

А для любителів поринути у дитинство чи для тих, хто має дітей, дуже цікавою буде локація так званих металевих фігур Миколи Мазура. Їх почали встановлювали ще у 80-х роках 20 століття. З часом фігур стало настільки багато, що вони працювали наче туристичний магніт для усіх охочих побачити щось нове і цікаве. Загалом фігури робили з металобрухту. Кілька років тому деякі фігури були реставровані, а тому засяяли новими фарбами. Наприклад, було відремонтовано тематичну локацію "Автомістечко", а також "Космос". Одним словом, діти тут у повному захваті.

Вежа пожежного депо і курган

На вулиці Подільській у Хмельницькому є колишнє пожежне депо. Примітне воно тим, що має досить високу каланчу – оглядову вежу. Пожежне депо було зведене у 50-х роках минулого століття і працювало аж до середини 80-х років, але потім з нього зробили дитячий кінотеатр. Сьогодні цей об’єкт є ледь не символом міста, а туристи і місцеві жителі подекуди називають каланчу колишнього пожежного депо міською ратушою.

ФОТО: wikipedia.org

Для поціновувачів археології слід з’їздити на проспект Миру, 102, де знаходиться скіфський курган. Серед археологів є думки, що курган міг бути насипаний у 7-3 столітті до нашої ери. Також про цей курган згадується в археологічних роботах видатного українського історика та археолога Юхима Сіцінського, що датовані 1901 роком.

Наприкінці 90-х років 20 століття влада Хмельниччини надала охоронний статус кургану. Після цього ще багато археологів досліджували курган і на основі цих досліджень є ймовірність, що скіфський курган у Хмельницьку належить до бронзової доби. Наразі на кургані встановлено хрест.

Житомирська площа "Мистецькі ворота"

Ще у першій половині 50-их років минулого століття було вирішено звести у Житомирі Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). Роботи почалися на місці сучасної площі, що має назву "Мистецькі ворота". У 1954 році виставка була зведена і почала приймати відвідувачів. Втім, усе це діяло лише близько 10-ти років і в середині 60-х років 20 століття виставку закрили. Пізніше місцеві чиновники подумували зробити з виставки міський парк відпочинку. Проте, з часом територію почали забудовувати багатоповерхівками. Усе це перетворило колишню ВДНГ фактично на площу, що була оточена будинками. Втім, було збережено вхідну групу ВДНГ, яка на сьогодні є пам’ятником архітектури. Виглядає усе це досить колоритно і можна наробити купу чудернацьких фотографій, позуючи на фоні колишнього входу до ВДНГ Житомира.

ФОТО: wikipedia.org

Поштова станція

Варто також відвідати Пам’ятку архітектури національного значення — комплекс споруд Поштової станції. Зведена вона була у 1846 році. Саме в той час розвивалась система поштових станцій на відрізку шляху від Санкт-Петербургу через Київ і до Радзивилова, що знаходився на кордоні з Австро-Угорщиною. Радзивилов – колишня назва сучасного міста Радивилова, що у Рівненській області. Саме Поштова станція у Житомирі є однією з таких станцій, що зводились на шляху від Санкт-Петербурга до кордонів з Австро-Угорщиною.

Плоский будинок

Потрібно не забути також сфотографуватися біля так званого "Плоского будинку", що знаходиться на площі Перемоги. Ця будівля датована 19 століттям. Зводити її мали на обмеженій площею земельній ділянці. Тому автори архітектурного проєкту зробили будинок з дуже гострим кутом, а не прямим, як зазвичай. Таким чином, якщо дивитися на будинок під певним кутом, складається враження, що він має лише фасадну частину.