Схеми "лісової мафії" Закарпаття. Які зловживання викрилися після звільнення Юрія Сойми з посади директора Великобичківського лісгоспу
Юрій Сойма займав посаду директора Великобичківського лісгоспу майже 10 років. За цей час він встиг нажити собі недоброї слави одного з найбільш зухвалих представників "лісової мафії", стати фігурантом низки антикорупційних розслідувань, в тому числі і міжнародних, налаштувати проти себе велику частину населення та активістів Рахівського району та зрештою, отримати статус підозрюваного в кримінальних провадженнях щодо підробки документів та зловживанням службовим становищем. Але кожного разу, завдяки зв'язкам з керівництвом району та області, Сойма примудрявся не просто уникнути кримінальної відповідальності, але й залишити за собою посаду очільника лісгоспу та почуватися в лісах Рахівського району як у власній феодальній вотчині.
Втім, в грудні в рамках реформи Великобичківське ЛМГ було реорганізоване в Великобичківську філію ДП "Ліси України". До останнього моменту Юрій Сойма розраховував посісти посаду директора філії цього новоствореного ДП, що дозволило б йому зберегти усі свої можливості та вплив, але це його намагання викликало шалений спротив місцевого населення та активістів. В результаті Сойма так і не був призначений на жадану ним посаду. Крім того, були проведени перевіркі на підприємстві, яки виявили чисельні зловживання Юрія Сойми. За результатом цих перевірок правоохоронці відкрили нові кримінальні справи проти нього.
За великим рахунком, нові кримінальні справи проти Сойми лише підтвердили те, про що уже не один рік пишуть журналісти у своїх розслідуваннях та розповідають місцеві активісти. Так, одна з нових кримінальних справ порушена за виявленими фактами розкрадання коштів підприємства "при відпуску деревини для населення та пільгових категорій громадян".
Як уже писали журналісти, ця схема працює у Великобичківському лісгоспі не один рік. Завдяки тому, що ключові посади у лісгоспі займали родичі та довірені особи Сойми, лісгосп безкоштовно виписував дрова для пільговиків, але оскільки ці пільговики були підставними особами, дрова по факту продавалися мешканцям навколишніх сіл за завищеними цінами, а гроші йшли напрямку учасникам схеми.
Крім того, через лісообробну фірму рідного брата Юрія Сойми Степана лісгосп продавав ділову деревину, яка по документах проходила як значно більш дешевий дров'ятник, що дозволяло учасникам схеми збирати більше ніж 1000 грн доходу з кожного проданого кубометра.
Окреме кримінальне провадження правоохоронці відкрили, коли з'ясувалися усі обставини облаштування підсобного господарства в урочищі Пуркарецин та передачі його в оренду комерційній структурі.
В цьому урочищі Сойма за кошти підприємства облаштував велике підсібне господарство з розведення риби. Були збудовані господарські споруди, декілька басейнів для розведення форелі, альтанка, відпочинковий майданчик, проведено лінію електропередач та облаштована під'їзна дорога. В кінці грудня 2021 року весь цей відпочинковий майновий комплекс на земельній ділянці площею 0,8 га Сойма передав в оренду ТОВ "Пуркарецин".
Термін оренди 49 років, а вартість оренди склала в 2021 році склала аж 454 гривні 47 копійок на місяць. Така символічна ціна пояснюється дуже просто. За договором оренди, Сойма віддав не майновий комплекс, а порожню земельну ділянку. Відповідно до тексту договору, на ділянці відсутні "будь-які об'єкти інфраструктури, дороги, майданчики з твердим покриттям тощо".
Тобто Юрій Сома збудував за державні кошти великий відпочинковий об'єкти та вивів його з власності підприємства, видавши за порожню ділянку. Тепер по факту зловживання службовим становищем та нецільового використання 4,5 млн грн (гроші витрачені на будівництво фіктивного рибника) розслідується окреме кримінальне провадження.
Але варто звернути увагу і на інші можливі зловживання в Великобичківському лісгоспі, які стосуються підсобних господарств. Як з'ясували місцеві активісти, таких підсобних господарств у лісгоспі Сойми було чимало. Це не тільки рибники, але й господарства з бджільництва, вівчарства тощо. Але дуже швидко, за документами усі ці господарства списувалися часто з явно штучних приводів. Так, одну з підсобних пасік в лісгоспі списали актом про те, що медоносних бджіл "вбили дикі оси". Насправді ж усі ці підсобні господарства, хоч і були списані та закриті на папері, по факту продовжували працювати, але прибуток йшов уже не в лісгосп, а безпосередньо учасникам злочинної схеми.
Крім того, на цих підсобних господарствах Сойма масово використовував роботу "мертвих душ" – працівників, які по документах рахувалися робітниками але не виконували ніякої роботи, а більшу частину їхньої заробітної плати собі привласнювали учасники схеми.
Ще одне порушення, яке виявилося після звільнення Юрія Сойми з посади – махінації з паливними картками. Як з'ясувалося, закуплене за державні кошти паливо використовували аж ніяк не автомобілі лісгоспу, а приватний транспорт рідного брата Юрія Сойми Степана. Тобто Юрій Сойма під час війни, коли паливо вкрай необхідне нашим військовим, безкоштовно постачав державний бензин своєму рідному брату. Правоохоронці зафіксували, як Степан Сойма уже після звільнення Юрія Сойми з посади заправився за картки лісгоспу нас суму більше 90 тис. грн. Цей факт також став підставою для порушення чергового кримінального провадження.
Окремої уваги заслуговує оборудка, яку Юрій Сойма так і не встиг втілити в життя, хоча для цього було уже готове практично усе. У нашому розпорядженні є лист підписаний головою Державного агентства лісових ресурсів України Юрієм Болоховцем до Закарпатського обласного управління лісового господарства, в якому голова Держлісагентства дав згоду на передачу приміщень, які перебувають на балансі Великобичківського лісгоспу, в житловий фонд.
Йдеться про 11 об'єктів нерухомості, які мають великий рекреаційний потенціал та розташовані на земельних ділянках, пов'язаних з непересічними історичними подіями. Так, серед об'єктів, які планувалися зняти з балансу Великобичківського ЛМГ є мисливський будинок, збудований на місці мисливського палацу кронпринца Австрійської імперії Рудольфа Габсбурга, Лісовий будинок Середньоріцького лісництва площею більше 400 кв м та інші привабливі в комерційному плані об'єкти.
Як зазначають місцеві активісти, метою переведення цих об'єктів до житлового фонду було намагання банально привласнити їх собі, адже з'являлася можливість продажу цінного майна в приватні руки, що знаючи таланти Сойми задіювати для своїх справ підставних осіб, було справою техніки. На щастя, непризначення Юрія Сойми на посаду директора філії ДП "Ліси України" зупинило здійснення цього плану.
Все вищевикладене, аж ніяк не вичерпний перелік зловживань Юрія Сойми, які були викриті останнім часом. Під час ревізії стану справ у лісгоспі виявлено нестача товарно-матеріальних цінностей, нові факти незаконної вирубки та продажу деревини, махінації з заробітною платнею та інші порушення, які зараз розслідуються правоохоронцями. Крім того, на судовий вирок чекають і інші справі, відкриті проти Сойми ще за часів, коли той очолював Великобичківський лісгосп. Йдеться про справи про корупцію та підробку документів, відкриті ДБР ще 2021 року, які зараз розглядає Рахівський районний суд. Місцеві мешканці вже неодноразово скаржилися, що під час розслідування цих справ Сойма використовував свої зв'язки для залякування усіх можливих свідків. Зараз за фактами тиску на свідків порушено ще одне кримінальне провадження.
Але навіть весь цей букет кримінальних справ ніяк не змусить Юрія Сойму зупинитися. Здається, він досі не позбувся впевненості у власній безкарності.
Просто зараз Юрій Сойма будує собі новий шикарний будинок. При чому робить це не за власний кошт. Як повідомляють місцеві жителі, будівництво цього будинку здійснюється за рахунок Верхньоводянського лісгоспу, де головним лісничим працює рідний племінник Юрія Сойми - Обриський С.В.
Що стосується рідного сина Юрія Сойми – Юрія Юрійовича Сойми, то він завдяки зв'язкам батька призначений директором Хустської філії ДП "Ліси України". Сам Юрій Юрійович піариться, що, мовляв, його робота допомогла витягнути Хустський лісгосп зі скрутного фінансового становища, але не уточняє яким коштом. На справді рішенням начальника Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства Вікторії Білоусової інші лісгоспи Закарпаття надати Хустському лісгоспу матеріальну допомогу на загальну суму близько 3 млн грн. Сойма молодший уже мав би повернути ці позики, але не робить цього. В той же час борг Хустського лісгоспу по виплаті зарплати робітникам наблизився до суми 3 млн грн. Куди пішли позичені гроші, і до яких реальних показників призвело господарювання Юрія Юрійовича Сойми ще варто розібратися компетентним органам.
Зрозуміло, що майже 10 років розпоряджатися державним лісовим господарством як приватною власністю Юрій Сойма може виключно завдяки підтримці та покровительству в Держлісагентстві та районній і обласній владі Закарпаття. І навіть повномасштабна війна з росією ніяк не вплинула стиль роботи Юрія Сойми.
Зрештою, хочеться вірити, що розслідування букету кримінальних проваджень, які зараз відкриті проти колишнього директора найбільшого на Закарпатті лісгоспу, зрештою призведе до того, що часи свавілля "лісової мафії" назавжди залишаться в минулому.
