UA | RU
30 квітня 2020, 12:00 1180

Буковинський бізнес підраховує збитки: тюльпани, піонери та Volkswagen

Відколи в Чернівецькій області з’явилися тюльпанові поля, відтоді більшість буковинців знають: краса – це побічне явище "тюльпанового бізнесу". Сьогодні квітами ніхто не милується, їх просто зрізають та викидають. Заради майбутнього, так би мовити. Адже головне не квітка, а цибулина з якої вона проростає
Фото: chernivtsi-city.com
Відколи в Чернівецькій області з’явилися тюльпанові поля, відтоді більшість буковинців знають: краса – це побічне явище "тюльпанового бізнесу". Сьогодні квітами ніхто не милується, їх просто зрізають та викидають. Заради майбутнього, так би мовити. Адже головне не квітка, а цибулина з якої вона проростає

Цьогорічні пов’язані з епідемією коронавірусу карантинні заходи нагадують подібні маніпуляції з тюльпановим полем: одні результати – економіку та бізнес "зрізають", нищать – начебто "заради майбутнього" – здоров’я та життя. Чи подібний буковинський бізнес до тюльпанового поля і чи відповість він примноженням на сьогоднішнє "зрізання" – зрозуміємо згодом, а поки розглянемо його без квіткових метафор.

Буковина як "піонер коронавірусу"

Попри те, що зазвичай за "показниками розвитку всього" Чернівецька область якщо й не пасе задніх, то, принаймні, майже ніколи не буває в лідерах, за захворюваністю на коронавірус нам вдалося випередити всіх. Дивний збіг: перші в Україні випадки інфікування COVID-19 були зафіксовані саме в Чернівцях, і в акурат через два дні після візиту сюди заступника секретаря РНБОУ, якому доповідали про цілковиту готовність області до ймовірної епідемії.

Першими були ми і в запровадженні карантинних заходів. Встановлювали блок-пости на ключових в’їздах в область. Закривали її для в’їзду-виїзду пасажирського транспорту. Обговорювали закриття обласного центру, щоправда, не втілили, на щастя. Зупиняли рух громадського транспорту. Закривали усі підприємства, окрім тих, які забезпечують нашу життєдіяльність. Першими навіщось закривали продовольчі магазини на вихідні. Лідирували й у закритті ринків, у тому числі – продовольчих. Здається, першими їх і відкрили – адже першими в Україні минулої п’ятниці підприємці Калинівського ринку вийшли на пікет, вимагаючи від влади дозволити їм працювати.

Не чути підприємців Калинівського просто неможливо. Адже це комунальне підприємство є одним з бюджетоутворюючих в обласному центрі. Близько 20 тисяч підприємців користуються його послугами.

Калинівський – це велика і потужна махіна, яка іноді вміє змусити себе чути. Тож, у цей понеділок підприємці "продуктового сектору" Калинівського ринку повторили пікет, окрилені виступами колег-підприємців Херсонщини і Житомирщини, і Чернівецький міськвиконком дозволив продуктовим ринкам (серед яких і продуктовий сектор Калинівського) працювати. Міський голова, зауваживши, що рішення це незаконне, взяв його і… підписав. Наступного дня роботу продуктових ринків дозволили у райцентрі Сторожинець на Буковині, а ще через день цю тему порушив і дозволив працювати ринкам уряд.

Та втрачають на карантині не тільки ті, хто змушує себе чути. Втрачають – усі.

Не базаром єдиним

За даними офіційного видання ДФС "Вісник", найбільшими платниками податків у Чернівецькій області є державні структури. Інформація попереднього року свідчить, що з топ-20 платників податків області дванадцять є державними структурами, серед яких найбільші: Управління освіти Чернівецької міськради, Головне управління Нацполіції в області, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Буковинський державний медуніверситет. І хоча "бюджетники" продовжують працювати (хтось більше, хтось менше, хтось дистанційно) і відповідно – відраховувати податки з зарплат, варто пам’ятати, що зарплати ці будуть доти, доки сплачуватиме податки бізнес. А це за умов такого карантину триватиме дуже недовго – перебої з зарплатами бюджетникам можна передбачити уже з осені. І Департамент фінансів облдержадміністрації офіційно передбачає, що "орієнтовні втрати доходів обласного бюджету через закриття підприємств на період карантину за попередніми розрахунками можуть становити майже 30 млн грн". Тож хоче держава чи ні – а їй слід подумати про підтримку бізнесу. Наразі ж державна вертикаль віддала перевагу "збереженню життя людей" карантинними методами. Місцевий бізнес не в захваті, зауважуючи, що обмежувальні заходи могли би бути й більш адекватними.

Виконавчий директор SEBN UA Олександр Шламп: "Уряду доведеться, або друкувати гроші, або заморозити виплати"

Упродовж 18-ти днів не працювало ТОВ "СЕ Борднетце-Україна" (SEBN UA) - виробник кабельно-провідникової продукції для автоконцерну Volkswagen, який має філії у Байківцях та Чорткові на Тернопільщині, у Хмельницькому та в Чернівцях. "За попередньою інформацією від наших клієнтів, передбачається падіння реалізації автомобілів на 40%, що змушує змінити плани нашого підприємства. Це штовхає нас на крайні заходи – скорочення близько 2000 наших працівників", - писала компанія на своїй сторінці в соцмережах.

Через тиждень після Тернопільщини, 13 квітня, відновила свою роботу і Чернівецька філія. Упродовж першого тижня на заводі працювало 200 працівників із 1300, сьогодні працює 300. "Доробляємо старі замовлення, чекаємо на нові, - ділиться керівник компанії Олександр Шламп. - Очікуємо, що спад замовлень до кінця року складе від 20% до 40%".

Перед відновленням роботи Шламп заявив: "Ми згідні з позицією європейських лідерів, а також з прем'єр-міністром України: промислові підприємства не можуть стояти місяцями, адже вже через два тижні у нас не буде грошей для зарплат, а через місяць у місцевої та державної влади не буде коштів для оплати лікарів, вчителів, поліції, пенсій, та, власне, і самої влади".

Як повідомив нам Олександр Шламп, загальні втрати по підприємству на всіх чотирьох заводах з початку карантину вже склали 1,3 млн євро. "Плюс 2 млн. грн ми витратили на підготовку до роботи в умовах карантину, - додав керівник "СЕ Борднетце-Україна". – Ми всіх працівників з 27 квітня перевели на неповний робочий тиждень, скоротивши тим самим витрати на оплату праці на 33%. Але це дає змогу не скорочувати 25% працівників, як планувалося раніше, Хоча мінімум 10% скорочення нам все ж не уникнути".

Щодо ухваленого Верховною Радою закону про допомогу бізнесу на період боротьби з коронавірусом, Олександр Шламп підтверджує свій попередній висновок: державна допомога тим, хто залишився без роботи через карантин, стосуватиметься малого і середнього бізнесу. Але не великого. Тобто, жодної підтримки від держави у цій ситуації підприємству не передбачено. "І не тільки нам, а і ФОП третьої групи також", - каже пан Олександ. І прогнози його невтішні: "Я бачу, що з такими темпами місцеві бюджети вже з літа не зможуть фінансувати інфраструктурні проекти, а з осені можуть початися перебої з зарплатами для бюджетників. Це величезні кошти, які уряду доведеться друкувати або заморозити виплати. Безліч підприємств по всій Україні змушені будуть економити на працівниках та інших видатках. Я вважаю, що це буде катастрофою. Ще плюс кількасот тисяч заробітчан, які не зможуть повернутися в Європу, створять додаткове навантаження на наш ринок праці, від цього вже зараз спостерігаємо зменшення заробітної плати, наприклад, в будівництві. Через те, що сильно зменшаться заробітки, в тому числі перекази з-за кордону, самі будівництва чекають сумні часи".

Власниця дитячого табору Наталія Дембіцька: "Сезону цього року не буде"

Власниця приватного дитячого табору "Буковинське орлятко", який уже упродовж 15 сезонів приймав кожної зміни понад 250 дітлахів від 6 до 16 років, також налаштована реалістично. "Як тільки запровадили карантин, я зрозуміла, що пора готуватись до поховання одного маленького табору в буковинських лісах", - каже Наталія.

Бізнес збудувала практично з нуля, зібрала з роками фахову команду. "Коли я починала, в області було 17 таборів. Наразі залишилось 8. Решта "почили в бозі". Це, мабуть, все, що треба знати про цей бізнес, - каже підприємиця. За 15 сезонів ми не використали жодної копійки державних коштів".

Табір працює на себе: утримання його в неробочий період обходиться наразі у 23 тис грн на місяць. Зазвичай, власниця розраховувала, що поточні необхідні платежі вже десь із травня-червня робились із грошей "нового" сезону, які починали надходити десь у березні.

"І от у березні я зрозуміла, що сезону цього року не буде, - продовжує Наталія. - Усвідомлюю, що мої грошові зобов'язання по табору нікуди не дінуться. Тому практично одразу почала шукати, де можна позичити кошти для того, щоб "підстрахуватися" на випадок, якщо у мене взагалі не буде доходів цілий рік. Знайшла. Видихнула. І це я ще не згадувала, що фізично означає для споруд рік простою – будівлі без людей помирають".

Та попри те, що бізнесменка "підстрахувалася", впевненості в майбутньому табору все одно не має.

Власник торгівельної компанії "РОМА" Роман Клічук: "Хочеться почути лідерів, які вселятимуть надію"

"Втрати є – як і, напевно, у кожного бізнесу - 95% підприємців точно зараз втрачають. Поки що важко обчислити обсяги, бо нинішня ситуація має пролонговану дію. Важко визначити, чи це буде 30% втрат, чи 40% - але все одно вони величезні. І все "аукнеться" ще й пізніше. Люди, які працюють у сфері послуг, яка залежить від добробуту населення – вони це відчують. Люди місяць-два не працювали, не отримували зарплати, не сплачували податків – це обов’язково спричинить дефіцит бюджету. З чого держава буде виплачувати зарплату?

Прогноз у мене песимістичний. Коли карантин скасують і ми повернемося до звичайного ритму життя, запрацювати в повному об’ємі нам не вдасться. Навіть попри те, що в мене різноплановий бізнес: продовольчі магазини, дистрибуційна компанія, мережа ресторанів. Частина бізнесу впритул співпрацює з ресторанами, готелями, відпочинковими комплексами, торгівельними центрами, які зараз не працюють. Не можна сказати, що це дуже велика частина, але все одно – відсотків 10-15. Тепер беремо магазин. Якщо він розташований у центрі міста, то найчастішими його відвідувачами були офісні працівники, службовці – ті, хто в центрі працюють. Зараз їх майже немає, і наші магазини в центрі міста так само "обвалилися", як і ресторани. У спальних районах, в райцентрах кількість покупців збереглася. Але якщо проаналізувати, що купують, то бачимо, що зросли покупки продукції, на яку націнка маленька: овочі, фрукти, м’ясо, бакалійна група. Це не ті продукти, на яких магазини заробляють.

Але найгірше – не знаю, хто це потім проаналізує – те, що людям вселили страх. Навіть коли карантин скасують, то через цей острах люди повернуться до нормального життя, думаю, не за один місяць, і навіть не за два або три. Якщо зараз відкрити всі ресторани – в них же ніхто не піде.

Коли в телевізорі тільки лякають – створюється паніка, яка передається, поширюється. А люди хочуть почути лідерів, які вселятимуть надію і запевнять, що все у нас буде нормально"…

P.S. Олександр Стратійчук, власник тюльпанового поля у с. Реваківці Кіцманського району на Буковині, через жорсткі карантинні заходи цьогоріч не зміг, як раніше, влаштувати запланованих прибуткових подій: ні фестивалю тюльпанів, ні навіть звичайних відвідин для численних поціновувачів. У вихідні він просто розпочав зрізання квітів. Його цьогорічні втрати склали від $20 до 30 тис. Весь буковинський бізнес, як і цей конкретний підприємець, сьогодні підраховує збитки…


Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Боговін Віталій
Голова Запорізької обласної державної адміністрації
Атрошенко Владислав
Міський голова Чернігова
Миколаєнко Володимир
Міський голова Херсона
Всі досьє »