UA | RU
08 жовтня 2014, 14:57

В НБУ та податковій досі працює "касова схема" Арбузова-Клименка

В Україні продовжує діяти схема, яка приносить двом компаніям з орбіти "Сім’ї" щонайменше 80 млн гривень щорічно.
В Україні продовжує діяти схема, яка приносить двом компаніям з орбіти "Сім’ї" щонайменше 80 млн гривень щорічно.

Про це йдеться у сюжеті телепрограми "Наші Гроші", пише Українська правда.

Дві приватні фірми - "УкрКарт" та "Інтерплат" - отримують гроші за послуги зі збору та передачі даних від касових апаратів у магазинах до Державної фіскальної служби. Вони щодня збирають близько 1 грн з кожного із 221 тисячі апаратів України. Гроші за послуги з транспортування даних податківцям вимиваються і з приватного бізнесу, і з держпідприємств. Зокрема, ДП "Укрпошта" має один з найбільших парків касових апаратів - 19 тис. одиниць.

"За кожен касовий апарат ми зобов’язані платити 35 грн. за еквайринг на місяць", - констатує Роман Стасів, перший заступник гендиректора ДП "Укрпошта". Які саме функції виконують інформаційні еквайри учасники ринку пояснити не можуть.

Виробники та власники касової техніки запевняють, що для передачі звітності з касових апаратів до податкової посередники не потрібні. З технічної точки зору для цього потрібно в модемі касового апарату прописати IP-адресу серверу Державної фіскальної служби замість IP-адреси серверу інформаційного еквайра.

"Я це розглядаю як додаткове беззмістовне навантаження, - вважає Євген Рябченко, ІТ-директор "Рітейл Груп". – Так, можна було напряму передавати інформацію на сервер податкової, без інформаційного еквайра. Однозначно можна".

Ці фірми отримали монополію під час так званої "касової реформи", яку провели голова НБУ Сергій Арбузов, голова Міндоходів Олександр Клименко та голова Мінфіну Юрій Колобов. Неофіційно "Інтерплат" зараховують до сфери впливу колишніх очільників податкового відомства. Крім того, Іллю Сєрікова пов’язують з екс-регіоналом Віталієм Хомутинніком. "УкрКарт" зараховують до квоти екс-керівників НБУ. Нинішні власники обох компаній приховані в офшорах. Керують двома обраними компаніями донецькі директори.

Так, з 2012 року "Інтерплатом" управляє виходець з Макіївки Володимир Ломачинський. "УкрКартом" керує донеччанин Олександр Пранов. Його мати Валентина Пранова раніше працювала в Управлінні Національного банку в Донецькій області. Кабмін Яценюка не вніс і поки що не планує вносити жодних змін у законодавство, яке регулює роботу двох обраних фірм. Нацбанк також вважає успішною систему зберігання і збору даних касових апаратів.

"Інформаційні еквайри взяли на себе значний обсяг консультаційно-роз’яснювальної роботи серед центрів сервісного обслуговування РРО. Служби підтримки клієнтів інформаційних еквайрів забезпечують вирішення всіх питань, які виникають у спеціалістів центрів сервісного обслуговування РРО в режимі 24/7 без вихідних та святкових днів, при необхідності залучають до їх вирішення спеціалістів Нацбанку та Держфіскслужби. "Інформаційні еквайри є необхідними учасниками системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій, оскільки виконують функції, які необхідні для функціонування системи, але не властиві органам державної влади", - зазначили в НБУ.

У Державні фіскальній службі, у свою чергу, зазначили, що не володіють інформацією щодо зв’язків фірм-еквайрів та колишніх керівників зазначених органів влади.

Як з’ясували "Наші гроші", відмовлятися від посередників у НБУ та ДФС не планують. Натомість нацбанк вирішив відкрити ринок для інших компаній. Незабаром статус інформаційного еквайра готуються отримати ще вісім фірм.

gnews gnews Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим Підписатись
07 вересня 2026
Кава під КАБи, або тривоги нон-стоп. Чому Київ може повчитися у Сум
Як виживає місто на північному сході країни та планує захищати укриття від осквернювачів
04 вересня 2026
Порожні полиці: наскільки серйозним є виникнення продовольчої кризи в Україні
Руйнування логістичних центрів провокує подорожчання продовольчих товарів на 10-15% і дефіцит деяких товарів. Втім, масовані обстріли – лише один з факторів, що загрожує продовольчій безпеці країни
21 серпня 2026
Нові бідні: як життя в Україні перетворюється на виживання
За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні за роки повномасштабної війни зріс удвічі: з 20% у 2021 році – до 41,6% на початку 2026 року. З'явилися й нові прошарки бідних, яких до цього не ...
10 серпня 2026
Країні потрібні люди: за яких умов українців стане більше
Низька народжуваність і страх засилля мігрантами викликають у багатьох українців почуття тривоги за майбутнє країни. Але попри важку демографічну кризу, все ж є шляхи зупинити Україну від обезлюднення