Померла зв'язкова полковника УПА Клима Савура Ганна Зелена

Про це повідомив режисер Михайло Ухман, передає RegioNews.

"Я прошу владу Волині, громадських діячів, реконструкторські клуби, бійців ЗСУ і небайдужих людей – вшанувати пам'ять Ганни Зеленої, подруги Гиви, зв'язкової полковника УПА – Клима Савура. Вічна пам'ять, дорога пані Ганно. Пробачте, що Ви не дожили до омріяної Вами перемоги. Царство небесне", – написав режисер

Як написав громадський діяч, боєць ЗСУ Сергій Приходько: "Не стало головної героїні нашого фільму "Шлях поколінь" нашої Ганни Йонівни. Людина Легенда і Людина Епоха....Легендарна зв'язкова УПА...За всі роки незалежності України не визнана Україною як борець за її незалежність...".

Що відомо про Ганну Зелену

Ганна Йонівна Зелена народилася 20 квітня 1927 року у селі Скулин, Ковельського району Волинської області, і зростала найменшою в родині Абрамчуків. Крім неї, батьки виховували ще братика Данилка та сестричку Марічку.

Жінка закінчила два класи польської школи. Рідне село Ганни німецькі окупанти 1942 року спалили дотла.
У 15 років Ганна стала зв’язковою УПА. Спочатку була учасницею диверсійної групи Сергія Дятла (сотенного Дяченка), потім – особистою зв’язковою Дмитра Клячківського, командира групи УПА-Північ.

Разом з іншими дівчатами допомагала повстанцям – збирала полотно, різала його, зшивала і робила бинти. Жінки, які мали швейні машинки, шили одяг, фарбували його в дубовій корі.

Ганна в коси заплітала зашифровані листи – грипси, і носила їх в села Облапи, Доротище.

За доносом її арештували 10 червня 1945-го. Військовий трибунал засудив Ганну до 10 років каторги і 5 позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала в Норильську. Була учасницею повстання політв’язнів 1953 року, під час якого отримала важке вогнепальне поранення.

Після тривалого лікування отримала інвалідність. У зв'язку з цим була звільнена 1955 року. У рідному селі жити не дозволили, виселили до Дніпропетровської обласіь. Там за містом Ганна Зелена жила в однокімнатній квартирі з мамою і донькою. Працювала дояркою у сільськогосподарській артілі менше року. Через рік повернулася до рідного села Скулин на Волині.