Єфименко Костянтин Олексійович

Профіль у Facebook

Народився Костянтин Єфименко 26 червня 1975 року в місті Біла Церква Київської області.

Освіта

Закінчив 1997 року економічний факультет Київського національного університету імені Шевченка за спеціальністю Бухгалтерський облік та аудит.

Карʼєра

Одразу після завершення університету Єфименко влаштувався у страхову компанію "Укргазпромполіс", де пропрацював із 1997-го до 2002 років. Там він пройшов стрімкий шлях кар'єрного зростання від головного бухгалтера до голови правління. Тоді йому було в межах 23-25 років.

Десь приблизно в цей час він також почав займатися бізнесом. Як він сам говорив в одному з інтерв'ю, "займався всім, на чому бачив можливість швидко заробити". Як приклад, займався перепродажем нерухомості – тоді за $150 тис. у Макарові (Київська область) придбав 15 га напівзруйнованих корівників і переробив їх на птахофабрику, яку згодом продав Олегу Бахматюку за $750 тис.

Після "Укргазпромполісу" він переходить на роботу в державну компанію "Укртрансгаз", яка входить до групи "Нафтогаз України". Тут Єфименко працює п'ять років, протягом 2002-2008 років, та обіймає посаду заступника генерального директора, який курирував питання економіки та облікової політики, питання науково-технічної діяльності.

Якраз у середині нульових Костянтин Єфименко обирає першу велику бізнесову справу – виробництво гальмівних колодок. У рідній Білій Церкві він разом з іншим бізнесменом Василем Хмельницьким купує відповідний завод азбестово-технічних виробів і випускає продукцію під брендом Tribo.

Сам Єфименко переконує, що цей завод він купив чисто випадково. Мовляв, коли ремонтував вищезгадані корівники в Макарові через помилку купив забагато шиферу, однак їхній залишок продав із часом дорожче. Саме тоді начебто він вирішив, що треба виробляти шифер.

"Єдине, що знав – шифер робиться з азбесту, а в рідній Білій Церкві є завод азбестово-технічних виробів. І я почав скуповувати акції цього заводу. Коли ми здобули контроль і змогли зайти на територію, то виявилося, що на цьому величезному підприємстві на 100 000 кв. м виробляють різні гальмівні колодки, а не шифер. Я три години думав, що мене обманюють і якісь шахраї сховали шифер…", – заявляв в одному зі своїй інтерв'ю Єфименко.

Приблизно в той же час, на початку 2000-х років, бізнесмен разом зі своїм партнером Хмельницьким обріс ще одним серйозним активом – компанією Biopharma. Спочатку, як заявляли підприємці, вони хотіли перепродати землю під заводом, але фінансова криза 2008-го року поставила хрест на цих планах, тому бізнесмени почали розвивати саму компанію.

Єфименко в 2008-2009 роках побув головою наглядової ради Biopharma, а після знову повернувся в державний сектор. Майже два роки попрацював у добре відомому йому "Укртрансгазі", а з початку 2010-го став міністром транспорту та зв'язку в уряді біглого експрем'єра Миколи Азарова. 

Уже у грудні міністерство реорганізували, і Єфименко став першим заступником міністра інфраструктури України, одіозного Бориса Колесникова. На цій посаді бізнесмен пробув до квітня 2014 року.

Відтоді він повністю переключився на свій бізнес й офіційно став президентом фармацевтичної компанії Biopharma, а також головою Ради директорів групи компаній Tribo. Однак спроб повернутися в політику він не полишав – у 2015 році балотувався на посаду міського голови міста Біла Церква, але в другому турі поступився Геннадію Дикому (60,6%), набравши 39,3% голосів.

Вже в 2019 році Єфименко і Хмельницький продають частину Biopharma великому німецькому виробнику ліків STADA, але зберігають за собою плазмовий бізнес компанії, а саме — виробництво препаратів із донорської крові. Вартість контракту $70+ млн, на які, як зазначав Єфименко, погасили кредити та відкрили лабораторію та плазма-центр.

Наразі входить до Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при Президентові України Зеленському, а також є президентом українського професійного хокейного клубу "Білий Барс" (Біла Церква).

Сімʼя

Костянтин Єфименко одружений, разом із дружиною виховують двох доньок та сина.

Скандали

Підряди для себе?

У той часу, коли Костянтин Єфименко працював в уряді за часів президента-втікача Віктора Януковича, його компанія Tribo, схоже, була улюбленицею "Укрзалізниці". Тоді журналісти підрахували, що протягом кількох років "Південна залізниця" замовила в компанії бізнесмена гальмівних колодок на 123,6 млн грн. "Укрзалізниця" тоді якраз перебувала у віданні Єфименка як спочатку міністра транспорту, а потім першого заступника міністра інфраструктури.

Фіктивний міжсобойчик

Фірми з групи Biopharma фігурували свого часу в кримінальних провадженнях українських правоохоронців. Так, за даними Державного бюро розслідувань, фармкомпанія впродовж 2016-2018 років укладала фіктивні угоди з підконтрольними їй підприємцями.

Подібний випадок медіа фіксували в 2022 році. Тоді Єфименко начебто розіграв із власним дилером 25 млн грн, що призначались на закупівлю гальмівних колодок для вищезгаданої "Укрзалізниці".

Імовірний незаконний експорт плазми

Biopharma фігурувала в іншому кримінальному провадженні, яке влітку 2019 року розслідувала Служба безпеки України. За даними слідства, компанія кілька років незаконно експортував препарати з донорської крові, хоча на це потрібен спеціальний дозвіл від Кабінету міністрів. Ця фірма не мала такого дозволу від українського уряду, право на експорт належав спорідненій компанії – "Біофарма Плазма". Таким чином, група компаній "Біофарма", за версією правоохоронців, вивезла за кордон більше препаратів на основі донорської крові, ніж це дозволяє українське законодавство.

Ймовірна торгівля з РФ і російське громадянство сестри

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році українські ЗМІ звинувачували Єфименка в тому, що він начебто в опосередкований спосіб фінансує російську агресію. За даними медіа, він володіє російськими заводамм, який нібито виготовляє колодки для військових тягачів "УРАЛ", "МАЗ" і "БелАЗ", які використовуються російською армією у війні проти України. В генпрокуратурі РФ свого часу заявили, що серед власників цих підприємств дійсно виявлено громадян України, "які спонсорують ЗСУ і перебувають у екстремістському угрупуванні". Однак ім'я та прізвище згаданих українців не називали.

ЗМІ писали про те, що ще з другої половини 2000-х Костянтин Єфименко начебто володіє заводом "УралАТІ" (Уральский завод автотекстильних виробів, місто Асбест Свєрдловсьої області) та його дочірними підприємствами, які попри свою назву займаються гальмівними колодками. Відповідно це підприємство платить податки в російський бюджет.

Журналісти звертають увагу, що акціонером "УралАТІ", крім родичів самого Єфименка, нібито значився Олег Савчук – син багаторічного мера Білої Церкви Василя Савчука (2006-2015). Про це зокрема писало видання "Ділова столиця". Нині Савчук-молодший – генеральний директор заводу Tribo.

Загалом українські ЗМІ писали, що начебто бізнес-структури, пов’язані з групою Хмельницького-Єфименка, протягом багатьох років виготовляли продукцію для російської армії: військового авіабудування, виробництва вертольотів, військових автомобілів, бойових машин десанту та піхоти. А після повномасштабної війни вся співпраця, мов би, відбувалась через рідну сестру Єфименка, яка в 2022 році, до того ж, нібито отримала російське громадянство.

Освіта дітей за мільйон

Костянтин Єфименко розповів в одному з інтерв'ю, що їхня сім'я витрачає на освіту дітей €30 тис. (1,3 млн грн) на рік у міжнародній школі. Окремо сімейний бюджет тягнуть "репетитори, це теж немала сума".

"У мене троє дітей, в усіх по чотири уроки математики, англійської, хімії та біології на тиждень. Зимовий і літній відпочинок – теж значна стаття витрат. А так, я думаю, ми живемо життям звичайних людей", – пояснював бізнесмен.